3. Вимоги до курсової роботи

При оформленні курсової роботи необхідно дотримуватися такого порядку:

а) титульна сторінка (додаток 5);

б) завдання на курсову роботу, підписане керівником;

в) реферат (1 сторінка);

г) зміст (1 сторінка);

д) вступ (1-2 сторінки);

ж) спеціальна частина роботи (із 6 розділів, 15-20 сторінок);

к) висновки (1-2 сторінки);

л) перелік посилань (1-2 сторінки);

м) додатки.

Курсова робота оформляється згідно з [6]. Обсяг курсової роботи - 30-35 сторінок.

У рефераті вказується загальна кількість сторінок пояснювальної записки до курсової роботи, таблиць і рисунків, вказується об’єкт і предмет дослідження, мета курсової роботи і коротко викладаються основні результати курсової роботи, а також наводиться перелік ключових слів або словосполучень (5 - 10) у називному відмінку, які характеризують зміст записки.

У змісті вказуються номера та назва розділів і підрозділів роботи, номера сторінок, з яких вони починаються.

У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової роботи, об’єкт і предмет дослідження. На основі цього необхідно сформулювати ціль і завдання роботи.

Зміст і рекомендації до виконання спеціальної частини курсової роботи, а також вихідні дані наведені в розділі 2 даних методичних вказівок (див. стор. 7).

У висновках треба коротко і чітко викласти основні результати виконаної роботи в порядку написання спеціальної частини із залученням числових даних.

Далі наводиться перелік літературних джерел, оформлений згідно з [6]. До списку треба включати тільки ті джерела, які використані при виконанні курсової роботи, а в тексті пояснювальної записки повинні бути на них посилання. В кінці даних методичних вказівок наведений список рекомендованих літературних джерел, проте в період виконання курсової роботи треба робити й самостійний пошук додаткових літературних даних.

При необхідності частина матеріалу (допоміжні розрахунки, довідковий матеріал, великі таблиці та інше) може бути розташована в кінці роботи у вигляді додатків.

Усі розділи курсової роботи повинні бути взаємопов’язані й підлягати її меті, яка сформульована у вступі.

2. Методичні вказівки до розробки спеціальної частини курсової роботи

Спеціальна частина повинна складатися з наступних розділів:

- складання балансу металургійного підприємства на 1 жовтня 20___року;

- ведення синтетичного обліку на металургійному підприємстві;

- калькулювання собівартості металопродукції (чавуну, сталі, прокату, труб);

- ведення журналу господарських операцій в жовтні 20__року;

- складання оборотної відомості за жовтень 20__року;

- складання балансу металургійного підприємства на 1 листопада 20___року.

Кожний розділ спеціальної частини повинен починатися з опису бухгалтерського документа, якому він присвячений, із залученням спеціальних і нормативних літературних джерел. Потім викладається методика його заповнення і перевірки вірності заповнення цього документа; наводяться вихідні дані для заповнення документа і цей заповнений документ. Далі виконується перевірка вірності його заповнення по методиці, описаній у даному розділі.

При виконанні курсової роботи необхідно керуватися наступним.

З вихідних даних, наведених в додатках (таблиці: Д.1.1 - для доменного виробництва; Д.2.1 - сталеплавильного; Д.3.1 – прокатного; Д.4.1 - трубопрокатного) складається бухгалтерський баланс на початок періоду, тобто на 1 жовтня 20__р.). Бланк балансу підприємства наведено у додатку 6.

На сьогодні в Україні використовується баланс-нетто, який має від’ємні значення по деяких статтях. Ці значення слід віднімати з підсумку балансу. Оскільки у вихідних даних не наведена сума прибутку (збитків), то спочатку підсумки по активу і пасиву балансу не будуть рівні між собою. Необхідно визначити суму прибутку (збитків) таким чином.

Розрахована спочатку сума по активу балансу і є його правдивим підсумком. Якщо при цьому сума по пасиву менше, ніж сума по активу, то має місце прибуток. Його величину необхідно внести в рядок першого розділу пасиву "нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" і збільшити підсумок першого розділу пасиву і всю суму по пасиву на це значення. Після цього підсумки по активу і пасиву балансу стануть рівними.

Якщо ж спочатку розрахована сума по пасиву більше, ніж сума по активу, то мають місце збитки. Визначивши цю величину, внести її в статтю першого розділу пасиву "нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" і відняти це значення з підсумку першого розділу пасиву і всього підсумку пасиву балансу. Після цього підсумки по активу і пасиву балансу стануть рівними. На підставі даних по балансу на 01.10.20__р. необхідно відкрити синтетичні Т-подібні рахунки (або журнали-ордери і відомості до них) і внести в них сальдо початкове. Слід пам'ятати, що по активних рахунках сальдо показується по дебету, а по пасивних - по кредиту.

На підставі відомостей витрат матеріалів на виробництво продукції, наведених в додатках 1-4 (таблиці: Д.1.2 – для виробництва чавуну; Д.2.2 – сталі; Д.3.2 – прокату; Д.4.2 – труб), їх вартостей, визначених із періодичних статистичних джерел, а також даних журналу господарських операцій по відповідному цеху, які наведені в додатках 1-4 (таблиці: Д.1.3 - доменний, Д.2.3 – киснево-конвертерний, Д3.3 - прокатний, Д.4.3 – трубопрокатний), складається фактична калькуляція собівартості продукції. Заповнюються графи по звіту “усього” і “на одну тонну”.

Бланки калькуляцій наведені в: додатку 7 – калькуляція собівартості чавуну, додатку 8 – сталі, додатку 9 – прокату, додатку 10 – труб. При складанні калькуляції собівартості продукції необхідно визначити ціну матеріалів (стовпець 6), які витрачаються на виробництво продукції; витрати матеріалів на 1 тонну виробленої продукції (стовпець 8) і собівартість 1 тонни продукції (стовпець 9), а також виробничу собівартість усієї виробленої продукції, за якою здійснюється її передача з цеху на склад. Цю суму слід занести в журнал господарських операцій за операцією “надійшла від цеху готова продукція (чавун, сталь, прокат, труби)”.

На підставі вихідних даних, наведених в таблицях Д.1.3, Д.2.3, Д.3.3, Д.4.3 та калькуляції собівартості, заповняється журнал господарських операцій за звітний місяць. При цьому визначається тип господарської операції, складається кореспонденція рахунків, визначаються відсутні суми і підсумок по журналу. Коди рахунків, які використовуються для складання кореспонденції рахунків, повинні відповідати [3].

Суми по господарських операціях, здійснених за жовтень 20__ р., необхідно внести в уже відкриті синтетичні рахунки. У випадку, якщо в процесі господарської діяльності відбувався рух на ще невідкритих рахунках, необхідно їх відкрити і вказати сальдо початкове, що дорівнює нулю. Далі кожен рахунок закривається, для цього розраховується оборот по дебету рахунка, оборот по кредиту і сальдо кінцеве на кінець жовтня 20__ р.

За синтетичними рахунками необхідно скласти оборотну відомість за жовтень 20__ р. За даними останніх двох стовпчиків оборотної відомості складається бухгалтерський баланс на 01.11.20__.