4.Розрахунок установок для стрільби способом повної підготовки. Подання команди на вогневу позицію для відкриття вогню:
Ціль
103, піхота укрита,
=2937м,
,
Розв’язування:
Визначаю
координати цілі (
):
Кут b= 9-92
Кут c= 15-00 – 9-92 = 5-08
A = = 2937м
X1
= A*
2937* 0.515 = 1512.56м =1513м
Y1
=
A*
= 2937*0.866=
2543.44м
=2543м
=
-
X1
= 65298 + 1513= 66811
=
- Y1
= 68016 + 2543 = 70559
66811
=
70559
Визначаю перевищення цілі:
=
66811 – 61973 = 4838
=
= 12061
Визначаю коефіцієнт напрямку:
Визначаю
з таблиці Кравченка
і
:
11-36
Визначаю топографічну дальність по цілі:
Визначаю топографічний доворот по цілі:
Визначаю кут місця цілі:
Визначаю (з ГРП) вирахувані поправки:
В
дальності -
м
В
напрямку -
Визначаю вирахувані дані:
Визначаю установку приціла:
П= 499 + 4 = 503тис.
Визначаю установки рівня:
Визначаю коефіцієнт віддалення:
Визначаю інтервал віяла:
Формулюю команду:
“Дністер”. Стій. Ціль 103-я, піхота укрита. ОФ, підривник О та Ф. Заряд ПОВНИЙ, шкала тисячних. Приціл 503 . Рівень 29-89. ОН+0-04.
Віяло 0-01. Третій, один снаряд. ВОГОНЬ!
Визначити ймовірність влучень в ціль:
За умовами завдання 4 визначити ймовірність влучення в ціль, якщо ЦРС проходить через лівий край дальнього краю.
Розв’язування:
Із
попереднього завдання відомо: розміри
цілі по фронту
,
в глибину – 170м та дальність до вогневої
позиції –
По таблиці стрільби знаходимо серединні відхилення:
серединне відхилення по дальності Вд=23м;
серединне відхилення по фронту Вб=7.6.
По формулі тисячних визначимо величину цілі по фронту:
Отже маємо ціль:
Ймовірність попадання по фронту буде складати 50% оскільки ЦРС проходить через лівий фланг дальнього краю цілі, а фронт цілі 99м більший за ЦРС яке становить 60.8 м.
Ймовірність попадання по глибині становить 49,4%, оскільки ЦРС проходить через лівий фланг дальнього краю цілі, глибина якої за умовою становить 170м, а ЦРС = 184м.
Повну ймовірність влучення в ціль визначаємо по формулі:
Висновок: при даних умовах стрільби в ціль може влучити до 24,7% снарядів.
Висновок:
Події останнього півстоліття засвідчили той незаперечний факт, що коли відбувалися чи відбуваються збройні конфлікти, то в них беруть участь практично всі види і роди збройних сил воюючих сторін. Однак, головну роль при цьому визначали, як правило, загальновійськові сухопутні з’єднання. Успіх же залежав не лише від уміння і можливостей однієї із сторін нанести іншій максимально можливу поразку в живій силі і техніці, але й від вдалого прикриття кожного супротивника своїх військ від ворожих ударів засобів повітряного нападу (ЗПН).
Як свідчить історичний аналіз локальних війн та збройних конфліктів, основна роль при виконанні завдань прикриття підрозділів і частин Сухопутних військ належить артилерії. Однак, вітчизняна воєнно-історична наука до останнього часу цьому аспекту приділяла невиправдано мало уваги. Причому слід зауважити і те, що характер їх участі у бойових діях – статутними документами незакріплений, хоча цього об`єктивно потребують війська у зв’язку із завданнями, які ставляться перед ними у ході підготовки та ведення збройної боротьби.
Виходячи з означеної проблеми, а також потенційної можливості виникнення в майбутньому збройних зіткнень як поблизу кордонів України, так і безпосередньо на її території, стає цілком очевидною необхідність вивчення практики застосування артилерійських комплексів.
В процесі виконання даної курсової роботи я удосконалив свої теоретичні знання і практичні вміння по підготовці стрільби і управління вогнем артилерії.