
- •1. Теоретичні основи і приклади розрахунку взаємодіючих свердловин водознижуючої споруди
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин у необмежених водоносних горизонтах
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин у напівобмежених водоносних горизонтах
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин в обмеженому пласті-смузі
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин в обмеженому пласті-куті
- •Розрахуємо зниження за цією формулою:
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин в умовах пласта-кола
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин у неоднорідних шаруватих пластах
- •Взаємодіючі свердловини у необмеженому водоносному горизонті
- •Взаємодіючі свердловини у напівобмеженому водоносному горизонті
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті – обмежений пласт-смуга
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті – обмежений пласт-кут
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті – пласт-коло
- •Вихідні дані для розрахунків
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті в неоднорідному шаруватому пласті
- •Вихідні дані для розрахунків
- •6. Розрахунок системи взаємодіючих свердловин для зниження рівня підземних вод в масиві грунтів під будівництво станції метро.
- •Висновки
- •Література
- •Допоміжна
- •Додаток 1
- •Додаток 3
- •Динаміка підземних вод Методичний посібник по складанню курсової роботи.
- •61077, М. Харків, пл. Свободи, 4,
Взаємодіючі свердловини у необмеженому водоносному горизонті
Розрахувати систему взаємодіючих свердловин для зниження рівня підземних вод в масиві грунтів під будівництво станції метро «Пролетарська», яка частково буде знаходитися нижче рівня підземних вод і розкриє напірний водоносний горизонт. Водоносний горизонт у плані може бути схематизований у вигляді необмеженого пласта. Нижня частина станції заглиблюється в водоносний горизонт на 2,5 м.
Товщина водоносного горизонту (m), напір над покрівлею пласта (H’), дебіт свердловин (Q), водопровідність (km), середнє значення п`єзопровідності (a) і термін (t) необхідний для зниження рівня води для кожного варіанту наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Вихідні дані для розрахунків
Пара- метри |
Варіант |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Q, м3/доб |
1000 |
600 |
1400 |
250 |
900 |
1700 |
1000 |
800 |
1600 |
710 |
rc, м |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
km1, м2/доб |
120 |
60 |
90 |
100 |
200 |
140 |
70 |
180 |
220 |
110 |
km2, м2/доб |
180 |
80 |
110 |
80 |
160 |
280 |
110 |
120 |
260 |
160 |
km3, м2/доб |
220 |
90 |
70 |
120 |
120 |
210 |
160 |
200 |
280 |
100 |
H’, м |
8 |
4 |
7 |
2 |
3 |
9 |
4 |
5 |
10 |
6 |
t, доб |
120 |
150 |
100 |
150 |
140 |
90 |
100 |
120 |
60 |
150 |
а, м2/доб |
6х104 |
1х104 |
1х105 |
7х104 |
3х105 |
6х105 |
3х105 |
6х104 |
7х104 |
7х104 |
m, м |
20 |
25 |
37 |
12 |
21 |
40 |
30 |
17 |
23 |
18 |
lф, м |
9 |
5 |
12 |
6 |
10 |
10 |
8 |
7 |
9 |
5 |
Взаємодіючі свердловини у напівобмеженому водоносному горизонті
Розрахувати систему взаємодіючих свердловин для зниження рівня підземних вод в масиві грунтів під будівництво станції метро «Студентська», яка знаходиться в заплаві річки Харків. Русло річки проходить вздовж правого корінного схилу долини, який складений непроникними породами. Станція розкриє напірний водоносний горизонт, який може бути схематизований у вигляді однорідного, напірного напівобмеженого пласта. Цей горизонт обмежений з одного боку річкою, а з другого – межа знаходяться так далеко, що за весь час експлуатації водознижуючих свердловин буде за межами воронки депресії. Водовмісні алювіальні породи заплави перекриті суглинистими відкладами товщиною 25 м. Алювіальний водоносний горизонт має безпосередній гідравлічний зв`язок із річкою.
Нижня частина станції заглиблюється в водоносний горизонт на 1,5 м.
В перших 5-и варіантах коротка сторона станції (ширина) перпендикулярна до р. Харків, а в варіантах 6-10 – паралельна річці.
Вся решта вихідних даних аналогічні 1-му завданню.
Товщина водоносного горизонту (m), напір над покрівлею пласта (H’), коефіцієнт фільтрації водовмісних порід (k), дебіт свердловин (Q), відстань від річки до станції (l0) і термін (t) необхідний для зниження рівня води для кожного варіанту наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Вихідні дані для розрахунків
№ вар. |
Q, м3/доб |
K, м/доб |
m, м |
l0, м |
rc, м |
H’, м |
t, доб |
lф, м |
1 |
750 |
4,3 |
20,0 |
120 |
0,1 |
8 |
90 |
4 |
2 |
920 |
5,9 |
18,0 |
180 |
0,2 |
9 |
60 |
6 |
3 |
1100 |
7,3 |
9,6 |
210 |
0,2 |
11 |
30 |
3 |
4 |
1350 |
4,4 |
29,0 |
160 |
0,1 |
124 |
90 |
7 |
5 |
1050 |
8,2 |
17,4 |
165 |
0,2 |
10 |
75 |
4 |
6 |
580 |
0,8 |
30,0 |
220 |
0,2 |
6 |
120 |
5 |
7 |
1150 |
2,7 |
43,0 |
240 |
0,1 |
12 |
120 |
6 |
8 |
1370 |
9,3 |
15,0 |
140 |
0,2 |
13 |
30 |
4 |
9 |
980 |
6,1 |
16,5 |
190 |
0,1 |
7 |
60 |
4 |
10 |
1270 |
3,5 |
21,0 |
260 |
0,2 |
11 |
75 |
7 |