
- •1. Теоретичні основи і приклади розрахунку взаємодіючих свердловин водознижуючої споруди
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин у необмежених водоносних горизонтах
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин у напівобмежених водоносних горизонтах
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин в обмеженому пласті-смузі
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин в обмеженому пласті-куті
- •Розрахуємо зниження за цією формулою:
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин в умовах пласта-кола
- •Розрахунок взаємодіючих свердловин у неоднорідних шаруватих пластах
- •Взаємодіючі свердловини у необмеженому водоносному горизонті
- •Взаємодіючі свердловини у напівобмеженому водоносному горизонті
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті – обмежений пласт-смуга
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті – обмежений пласт-кут
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті – пласт-коло
- •Вихідні дані для розрахунків
- •Взаємодіючі свердловини у водоносному горизонті в неоднорідному шаруватому пласті
- •Вихідні дані для розрахунків
- •6. Розрахунок системи взаємодіючих свердловин для зниження рівня підземних вод в масиві грунтів під будівництво станції метро.
- •Висновки
- •Література
- •Допоміжна
- •Додаток 1
- •Додаток 3
- •Динаміка підземних вод Методичний посібник по складанню курсової роботи.
- •61077, М. Харків, пл. Свободи, 4,
Розрахунок взаємодіючих свердловин в обмеженому пласті-куті
Схема кутового пласта приймається в тому випадку, коли дві межі пласта розташовані під певним кутом.
Ця розрахункова схема може бути в закруті річки, що обмежує водоносний горизонт контуром у вигляді деякого кута, у місцях перетину під кутом контактів водовмісних порід із непроникними, тощо [8, 9].
В
плив
меж водоносного
горизонта
на роботу водознижуючої
свердловини визначається за допомогою
методів дзеркального відображення та
суперпозицій (рис.1.9).
Рис.1.9. Розрахунок свердловини в кутовому пласті
Кількість відображень
в умовах кутового пласта прямує до
нескінченності. Винятком є випадок,
коли кут
при п
= 1,2,3...
При виконанні цієї
умови кінцевий цикл відображень має
вигляд замкненої батареї, яка складена
з реальної свердловини та (2п
– 1) відображених (на рис.1.9
кут
=
,
тому кількість відображених свердловин
становить N
= 2 * 4 – 1 =
7).
Знак дебіту відображеної свердловини залежить від умов на межах, (при умові H = const знак дебіту – від’ємний, а при умові q = const – додатній).
Додаючи вплив кожної відображеної свердловини з урахуванням знаку дебіту за методом накладання течій, можна отримати розрахункові формули для визначення зниження рівня води S в любій точці пласта і в реальній свердловині
П р и к л а д о б ч и с л е н н я
У м о в и:
Ділянка, на якій необхідно понизити рівень підземних вод розташована в долині річки, ширина якої 2 км. Річка протікає вздовж одного з бортів долини. Водонасичені алювіальні піски вгору за течією річки на відстані 400 м від розвідувальної свердловини змінюються на суглинки (рис. 1.10). Корінні породи представлені глинистими, слабопроникними утвореннями.
Розвідувальна свердловина розташована на відстані 300 м від річки. Алювіальний водоносний горизонт безнапірний із середньою товщиною 28 м. Коефіцієнт фільтрації водовмісних пісків дорівнює 15 м/доб, рівнепровідність – 3*103 м2/доб. Водоносний горизонт має тісний гідравлічний зв`язок із річкою, меженна витрата якої 0,2 м3/с. Дебіт свердловин прийняти рівним 2000 м3/доб [9].
Визначити можливість пониження рівня підземних вод в наведених гідрогеологічних умовах на 13,5 м.
Рис. 1.10. Схема до розрахунку водозабірної свердловини
Р о з в `я з о к.
З рис. 1.10 випливає, що водоносний горизонт має три межі: по річці, по водонепроникних породах корінного борту річкової долини та по контакту пісків із суглинками алювію.
Річка і протилежний борт долини паралельні, літологічний контакт проходить перпендикулярно до русла річки.
Річка впливатиме на роботу свердловини, якщо відстань до неї (l0) менше величини 2,25at /rc2. За умовами завдання l0 = 300 м, а 2,25at : rc2=(2,25*3*103*104) : 0,22 = 1,7*109 тобто річка є впливовою межею пласта [2].
Інші межі будуть впливати в тому випадку, якщо
l0 : li > 1/3 , (1.20)
де: li - відстань від свердловини до межі.
За умовою завдання відстань від свердловини до літологічного контакту в алювіальних відкладах l1 = 400 м, тоді:
l0 : l1 = 300 : 400 = 0,75 > 1/3,
тобто межа буде впливати на роботу свердловини.
Відстань між свердловиною і протилежним бортом долини l2 = L - l0 = 2000 - 300 = 1700 м. Звідси:
l0 : l2 = 300 : 1700 = 0,2 < 1/3,
і, як бачимо, ця межа не є впливовою.
Таким чином, на
роботу свердловини будуть впливати дві
межі (річка та літологічний контакт),
розташовані під кутом одна до одної, і
гідрогеологічні умови ділянки можна
схематизувати у вигляді безнапірного
пласта-кута з умовою 1-го роду (H
= const) по річці
і умовою 2-го роду (q
= 0) по літологічному контакту. Оскільки
кут
число відображень буде 3 (рис.1.10).
Виведемо розрахункову залежність для цієї схеми, користуючись формулою Тейса для безмежного напірного водоносного горизонта (1.1).
За методом дзеркальних відображень та накладання течій зниження рівня води в реальній свердловині буде складатися із зниження в ній самій та зрізок від роботи трьох відображуваних свердловин:
Sр
=
S0+
S1
+
S2+
S3
(1.21)
За формулою (1.1):
=
=
(1.22)
Формулою (1.22) можна користуватися і для безнапірних умов, якщо зниження в свердловині не перевищує 20% товщини водоносного горизонту, що дорівнює 5,6 м.