Хронічні неспецифічні захворювання легень

До хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ) відносяться:

— хронічний бронхіт;

— емфізема легень;

— бронхіальна астма;

— бронхоектази;

— інтерстиційні хвороби легень;

— пневмофіброз (пневмоцироз).

Серед механізмів розвитку цих захворювань виділяють бронхітогенний, пневмоніогенний і пневмонітогенний.

В основі бронхітогенного механізму ХНЗЛ лежить порушення дренажної функції бронхів і бронхіальної провідності. Захворювання, які об’єднуються цим механізмом, або хронічні обструктивні захворювання легень, представлені хронічним бронхітом, бронхоектазами (бронхоектатичною хворобою), бронхіальною астмою та емфіземою легень (особливо хронічною дифузною обструктивною).

Пневмоніогенний механізм ХНЗЛ пов’язаний з гострою пневмонією і її ускладненнями. Він веде до розвитку групи хронічних необструктивних захворювань легень, наприклад, хронічного абсцесу легень.

Пневмонітогенний механізм ХНЗЛ визначає розвиток хронічних інтерстиційних захворювань легень, які представлені різними формами фіброзного (фіброзуючого) альвеоліту, або пневмоніту. У фіналі всі три механізми ХНЗЛ ведуть до розвитку пневмосклерозу (пневмоцирозу), вторинної легеневої гіпертензії, гіпертрофії правого шлуночка серця і серцево-легеневої недостатності.

Хронічний бронхіт

Хронічний бронхіт — хронічне запалення бронхів, яке виникає в результаті гострого бронхіту, котрий довго затягнувся (наприклад, після перенесеного кору або грипу) або ж тривалого впливу на слизову оболонку бронхів бактерій чи вірусів, фізичних і хімічних чинників (паління, охолодження дихальних шляхів, запилення, забруднення повітря промисловими відходами тощо).

У клініці загострення захворювання поєднуються з періодами ремісії. В більшості хворих з хронічним бронхітом розвивається емфізема легень, правошлуночкова недостатність і легенева недостатність.

Морфологічні зміни. На ранніх етапах захворювання хронічний бронхіт інфекційної природи може спочатку мати локальний характер, виникає запалення дихальних бронхіол, які мають діаметр менше 2 мм. Хронічне запалення може призвести до деструкції стінки бронхіоли. В бронхах спостерігається гіперсекреція слизу. Локальні форми хронічного бронхіту стають джерелом розвитку хронічного дифузного бронхіту, коли уражається все бронхіальне дерево. При цьому стінка бронхів стає потовщеною, оточується прошарками сполучної тканини, інколи відзначається деформація бронхів. При тривалому перебігові бронхіту можуть виникати мішкоподібні або циліндричні розширення бронхів - бронхоектази.

Мікроскопічні зміни в бронхах при хронічному бронхіті різні. В одних випадках переважають явища хронічного катарального запалення з атрофією слизової оболонки, кістозним перетворенням залоз, метаплазією покривного призматичного епітелію в багатошаровий плоский, збільшенням числа келихоподібних клітин; в інших — у стінці бронха і особливо в слизовій оболонці різко виражені клітинна запальна інфільтрація і розростання грануляційної тканини, яка вибухає в просвіт бронха у вигляді поліпу — поліпозний хронічний бронхіт. При дозріванні грануляційної і розростанні в стінці бронха сполучної тканини м’язовий шар атрофується і бронх деформується — деформуючий хронічний бронхіт. При хронічному бронхіті порушується дренажна функція бронхів, що веде до затримки їхнього вмісту в нижніх відділах, закриття просвіту малих бронхів і бронхіол і розвитку бронхолегеневих ускладнень, таких як ателектаз (активне спадання респіраторного відділу легень внаслідок обтурації або компресії бронхів), обструктивна емфізема, хронічна пневмонія, пневмофіброз.