2. Елементи теорії імовірностей і математичної статистики як математична підстава теорії вимірювань.
3. Випадкові величини. Функції розподілу випадкових величин та їх властивості. Довірчий інтервал,ймовірність довірча.
Випадковою величиною, пов'язаною з даним імовірнісним експериментом, називається величина, яка при кожному проведенні цього • ксперименту набуває певного числового значення, причому заздале-і їдь невідомо, якого саме. Випадкові величини позначатимемо грецькими літерами £, ір, 7], ... (див. дод. 10) або великими літерами іатинського алфавіту (див. дод. 9).
Множина називається зліченною, якщо між її елементами та елементами множини натуральних чисел можна встановити взаємно однозначну відповідність. Іншими словами, зліченна множина — це іака нескінченна множина, елементи якої можна пронумерувати за допомогою множини натуральних чисел.
Випадкова величина називається дискретною, якщо множина її можливих значень є скінченною або зліченною множиною.
Законом розподілу випадкової величини називається довільна відповідність, що встановлює зв'язок між: можливими значеннями випадкової величини та відповідними їм імовірностями
4. Вимірювальна інформація і засоби її отримання.
Обєкт вимірювання та вимірювальні операції. Інтенсивні та екстенсивні величини.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ТЕМА З ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ
1. Поняття похибки вимірювань. Визначення похибки вимірювань, характер змінювання та класифікація за числовою формою виразу. Випадкові похибки. Закон розподілу похибок, довірчі границі похибки. Критерії якості вимірювань: точність, збіжність, відтворюваність.
2. Виключення виливних факторів. Внесення поправок. Оцінювання сумарної похибки вимірювання за складовими.
Після вивчення теми студент повинен знати: визначення перелічених термінів, причини виникнення похибок та характер їх змін, методи усунення похибок.
Уміти: обчислювати абсолютну та відносну похибки, надійний інтервал та ймовірність.
Лекція 4. ТЕМА З ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ
1. Поняття похибки вимірювань. Визначення похибки вимірювань, характер змінювання та класифікація за числовою формою виразу. Випадкові похибки. Закон розподілу похибок, довірчі границі похибки. Критерії якості вимірювань: точність, збіжність, відтворюваність.
2. Виключення виливних факторів. Внесення поправок. Оцінювання сумарної похибки вимірювання за складовими.
Класифікація похибок вимірювання
Істинне значення фізичної величини — це значення, що ідеально відображає властивості об'єкта як у кількісному, так і в якісному відношеннях. Істинні значення не залежать від засобів нашого пізнання і є абсолютною істиною, до якої наближається спостерігач, намагаючись виразити ЇЇ як числове значення.