2. Філософія – це:

а) наука про мислення

б) прагнення до мудрості

в) синонім антропології

г) теорія, що відірвана від практики

д) ніхто не знає, що це.

3. Біосферою називається

а) панування людини над природою;

б) сукупність живих організмів та середовище їхнього існування;

в) водна оболонка Землі;

г) повітряна оболонка Землі;

д) усі відповіді правильні.

4. Прихильники гностицизму стверджують, що:

а) світ одушевлений і повний богів;

б) природа є книгою Бога, читаючи яку людина може до Нього наблизитися;

в) природа – це ілюзія, майя, а дійсною реальністю є Брахман;

г) природа є досконалим створінням Бога, що зараз зіпсоване гріхопадінням, але буде відновлено;

д) гора, дерево, рибка, крапля води, дощ, планета, вогонь - кожне повинне мати свою свідомість;

е) матеріальний світ, природа – це зло.

5. Виникнення катастрофізму пов’язане з ім’ям:

а) Ч. Лайєля;

б) А. Шопенгауера;

в) К. Юнга;

г) Р. Гоклініуса;

д) С. Кіркегора;

е) Ж. Кюв’є.

6. Зробіть порівняльний аналіз наведених визначень екології, з’ясуйте, у чому принципова відмінність між ними. Яке з них більш відповідає сучасному етапу розвитку екології? Обґрунтуйте відповідь.

а) екологія - це біологічна наука, що вивчає організацію і функціонування надорганізмових систем різного рівня: популяцій, біоценозів, біогеоценозів та біосфери;

б) екологія - це дослідження стану людини та суспільства в екосистемі планети, їхніх зв’язків з екологічними системами та меж впливу на них.

Варіант 28

1. Ноосферою називається

а) природа до появи людини;

б) стан біосфери, у яком людина не здатна помітно впливати на природу;

в) стан біосфери, у якому людський розум стає помітною, суттєвою і навіть панівною творчою силою;

г) атмосфера на Марсі;

д) сфера розповсюдження живої речовини.

2. Інформаційною, „надгенетичною” передачею традицій звичаїв, обрядів, способів спілкування індивідів між собою і з середовищем їхнього існування характеризується:

а) сутність біологічного розвитку; б) природа; в) сутність екологічного розвитку; г) культура; д) жодне не є правильним.

3. Наукова дисципліна, що досліджує органічний зв’язок традиційних форм життєдіяльності етносу з його ставленням до природи, з особливостями ландшафту:

а) етнологія; б) етноекологія; в) етнографія; г) етногенеза; д) жодне з переліченого.

4. Комплекс організаційних мір, операцій і прийомів, спрямованих на виготовлення, обслуговування, ремонт і/або експлуатацію виробу:

а) спорт; б) технократія; в) річ у собі; г) споживацтво; д) технологія.

5. Псування обладнання і техніки з метою зробити екологічно шкідливі дії економічно невигідними:

а) екологічна криза;

б) екологічна психологія;

в) екологічний саботаж;

г) екологічний імунодефіцит;

д) екологічний психоз.

6. Виберіть з переліку проблеми, які можна назвати „глобальними проблемами людства”, „глобальними проблемами сучасності” та поясніть, на яких підставах ви зробили свій вибір. Висловіть власну точку зору з приводу того, що можна вважати „глобальною проблемою” і чому, чи існують такі проблеми взагалі. Якщо на Ваш погляд переліку чогось бракує, додайте проблему, котру Ви вважаєте дійсно важливою:

• руйнування природного середовища;

• нехтування духовними цінностями;

• прискорений розвиток техніки;

• перенаселення землі;

• зниження народжуваності у розвинутих країнах;

• розпещеність людини (нетерпимість до дискомфорту);

• занепад моралі;

• ріст фізичної і розумової патології, що фіксується у немовлят;

• зростаюче уніфікація поглядів людей (однодумці);

• занепад релігії;

• розрив з традиціями (конфлікт поколінь);

• ядерна зброя.

Варіант 29

1. Спільний розвиток природи і суспільства, що не завдає шкоди а ні природі, а ні суспільству:

а) еволюція;

б) коеволюція;

в) революція;

г) екологічний імунодефіцит;

д) екологічна диктатура;

е) інволюція.

2. Дисципліна, що вивчає органічний зв’язок традиційних форм життєдіяльності етносу з його ставленням до природи, з особливостями ландшафту:

а) етноекологія;

б) етнопсихологія;

в) етнокультурологія;

г) теорія катастроф;

д) усі відповіді правильні.

3. Світогляд, що проявляється в приязному, доброзичливому ставленні людини до природи і визнає внутрішньодуховний зв’язок з нею:

а) екопатологія;

б) екофобія;

в) екофільність;

г) екопатріотизм;

д) екологіка.

4. До футурологів можна віднести:

а) Г. Сковороду;

б) А. Печчеї;

в) А. Тоффлера;

г) Сократа;

д) О. Флейхтхайма.

5. Дисципліна, яка вивчає формування етичних засад ставлення людини до довкілля:

а) екологічна криза;

б) екологічна естетика;

в) екологічна катастрофа;

г) техногенна культура;

д) екологічна етика.

6. Те, що М.Бердяєв розуміє під „науковістю” потрібно віднести до проявів сцієнтизму чи антисцієнтизму? Обґрунтуйте свою відповідь.

Ніхто серйозно не сумнівається в цінності науки. Наука - незаперечний факт, потрібний людині. Але в цінності й потребі науковості можна сумніватися. Наука - і науковість - зовсім різні речі. Науковість є перенесення критеріїв науки на інші області духовного життя, що далекі від науки. Науковість базується на вірі в те, що наука є верховним критерієм всього життя духу, що встановленому нею розпорядку все повинне покорятися, що її заборони й дозволи мають вирішальне значення повсюдно. (Бердяєв М. Філософія свободи. Смисл творчості.)

Варіант 30

1. Кризи, що є результатом впливу людської діяльності на природу, називаються:

а) надприродними;

б) природними;

в) антропогенними;

г) гуманоїдними;

д) гомінідними;

е) жодне з переліченого.

2. Особливий етап в розвитку культури, який демонструє її видатні досягнення (появу письменства, міст, національних держав тощо):

а) біосфера;

б) природа;

в) традиційна культура;

г) цивілізація;

д) ноосфера.

3. Тотожність Бога й природи стверджує:

а) теоцентризм;

б) пантеїзм;

в) космоцентризм;

г) антропоцентризм;

д) деїзм.

4. Можливий розвиток політичного життя в окремих країнах, групі країн, або у світовому масштабі, що полягає в узурпації політичної влади певними соціальними силами під приводом необхідності консолідації зусиль усього суспільства (людства) для запобігання екологічної катастрофи, для боротьби з деградацією природного середовища та погіршенням умов життя населення:

а) націоналізм;

б) акцептація;

в) соціалізм;

г) екологічний імунодефіцит;

д) екологічна диктатура;

е) екологічний імператив.

5. Руйнація системи, після якої відновлення неможливе:

а) катастрофа;

б) перемога;

в) тріумфалізм;

г) криза;

д) криза середнього віку.

6. Чи можуть зміни у світогляді людей сприяти вирішенню екологічних проблем? Якщо так, то які саме? Поясність свою точку зору.

6. Перелічите економічні і політичні заходи, що пропонуються зараз вченими, політиками, громадськими організаціями тощо для вирішення екологічних проблем. Які з них и чому саме можуть бути дійсно ефективними, а які є утопічними? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Чи може філософія давати практичну користь людям? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Перелічите відомі Вам причини виникнення екологічних проблем. Яки з них Ви вважаєте найголовнішими? Аргументуйте відповідь.

6. Здійсніть порівняльний аналіз природничого і філософського тлумачення життя. Яке з них, на Вашу думку, більш точно відображає цей феномен? Обґрунтуйте відповідь.

6. Які зміни у світогляді людей зможуть сприяти вирішенню екологічних проблем? Дайте розгорнуту відповідь.

6. Чи можна говорити про відкриття і винаходи у сфері філософії? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Назвіть художній твір, у якому обговорюється яка-небудь філософська проблема, що пов’язана з екологією (або просто філософська проблема). Сформулюйте цю проблему (наприклад, у вигляді питання).

6. Яка світоглядна позиція (оптимізм чи песимізм) виражається у наведеному нижче уривку? Чи погоджуєтеся Ви з його автором? Висловіть та обґрунтуйте власну точку зору.

„Як тільки уявиш, бодай приблизно, усі злидні, біль і страждання, які зростають під сонцем, то замислишся, чи не ліпше було б, якби сонце не породило феномена життя на Землі, як воно не породило його на Місяці, і коли б їхня поверхня - і тут, і там – залишалася в неорганічному стані” (А.Шопенгауер).