
- •6. Зробіть порівняльний аналіз наведених визначень екології, з’ясуйте, у чому принципова відмінність між ними. Яке з них більш відповідає сучасному етапу розвитку екології? Обґрунтуйте відповідь.
- •4. Інформаційною, „надгенетичною” передачею традицій звичаїв, обрядів, способів спілкування індивідів між собою і з середовищем їхнього існування характеризується:
- •5. Ноосферою називається
- •6. Окреслену нижче позицію л.Толстого потрібно класифікувати як сцієнтистську чи антисцієнтистьську? Обґрунтуйте свою відповідь.
- •6. Зробіть порівняльний аналіз наведених визначень екології, з’ясуйте, у чому принципова відмінність між ними. Яке з них більш відповідає сучасному етапу розвитку екології? Обґрунтуйте відповідь.
- •5. Філософія – це:
- •4. Світогляд, одна з ідеологій сучасності, що виходить із визначального статусу проблеми взаємин людини та біосфери в динаміці цивілізаційного процесу:
- •5. Виберіть з переліку твердження, що належать християнському тлумаченню природи:
- •4. Хто з відомих філософів-просвітників вважається засновником географічного детермінізму?
- •1. Виберіть з переліку причини природних екологічних криз:
- •2. Як тлумачить природу індуїзм? Виберіть з переліку.
- •2. Філософія – це:
- •5. Виникнення катастрофізму пов’язане з ім’ям:
- •6. Зробіть порівняльний аналіз наведених визначень екології, з’ясуйте, у чому принципова відмінність між ними. Яке з них більш відповідає сучасному етапу розвитку екології? Обґрунтуйте відповідь.
4. Світогляд, одна з ідеологій сучасності, що виходить із визначального статусу проблеми взаємин людини та біосфери в динаміці цивілізаційного процесу:
а) націоналізм;
б) партиціпація;
в) екологізм;
г) акцептація;
д) соціал-дарвінізм.
5. Виберіть з переліку твердження, що належать християнському тлумаченню природи:
а) світ одушевлений і повний богів;
б) природа є книгою Бога, читаючи яку людина може до Нього наблизитися;
в) природа – це ілюзія, майя, а дійсною реальністю є Брахман;
г) природа є досконалим створінням Бога, що зараз зіпсоване гріхопадінням, але буде відновлено;
д) гора, дерево, рибка, крапля води, дощ, планета, вогонь - кожне повинне мати свою свідомість;
е) матеріальний світ, природа – це зло.
6. Чи існують об’єктивні межі наукового пізнання, або ж наука здатна осягнути, пізнати абсолютно усе? Чому саме, поясніть свою відповідь.
Варіант 19
1. Система поглядів, що заперечує виключну цінність людини, порівняно з іншими біологічними видами:
а) горизонтальна екологія;
б) екологія науки;
в) глибинна екологія;
г) широка екологія;
д) екологічна соціологія;
е) екологічна культурологія.
2. Позиція, відповідно до якої людству загрожує загибель через екологічну катастрофу:
а) плюралізм;
б) географічний детермінізм;
в) алармізм;
г) матеріалізм;
д) ідеалізм;
е) націоналізм.
3. Біоетику можуть визначати як науку про:
а) основні закони функціонування та розвитку суспільства як системи;
б) зв’язки між знаннями про об’єкт і характером засобів та операцій пізнавальної діяльності суб’єкта;
в) моральний аспект діяльності людини у медицині та біології;
г) політичну організацію суспільства;
д) моральні проблеми, що стосуються будь-якого життя взагалі.
4. Кризи, що являють собою ті зміни в екологічних системах, які є наслідком природних біологічних процесів, називаються:
а) техногенними;
б) природними;
в) антропогенними;
г) соціогенними;
д) культурогенними;
е) протиприродними.
5. Тоталітарна держави, спрямована на здійснення виключно екологічних цілей (всі методи гарні, що приводять до захисту Землі, сприяють боротьбі з перенаселенням тощо):
а) „гіпотеза Геї”;
б) акцептація;
в) „Ноїв ковчег”;
г) екологічний імунодефіцит;
д) екологічна диктатура;
е) екологічний імператив.
6. Які цінності (матеріальні чи духовні) на Ваш погляд є найголовнішими? Як пріоритет певного виду цінностей стосується сучасних екологічних проблем? Обґрунтуйте свою точку зору.
Варіант 20
1. Світовідчування, що виходить з переконання в неминучості екологічної катастрофи і її трагічних наслідків для людства:
а) „гіпотеза Геї”;
б) екологічний песимізм;
в) екологічний оптимізм;
г) екологічний імунодефіцит;
д) екологічна диктатура;
е) екологічний імператив.
2. Екологія (антропоекологія) міста або урбоекологія:
а) світовідчування, що виходить з переконання в неминучості екологічної катастрофи і її трагічних наслідків для людства;
б) дисципліна, що досліджує спосіб життя городян залежно від екологічних умов проживання;
в) заперечення цінності людського життя;
г) дисципліна, що досліджує виключно тваринний світ;
д) напружене, на грані припинення існування або нормального функціонування, стан елементів природного середовища.
3. Над розробкою поняття про біосферу працювали:
а) Р.Декарт; б) Л.Толстой; в) В.Вернадський; г) Ж.-Б. Ламарк; д) Е.Зюсс; е) І.Вальтер.
4. Розділ екології, предмет якої - шляхи збереження та відновлення різних елементів культурного середовища, створеного людством протягом його історії (пам'ятники архітектури, ландшафти та ін.):
а) космологія; б) культурологія; в) соціологія; г) екологія культури; д) екологічна диктатура;
е) екологічна катастрофа.
5. Сучасний американський географ і екофілософ, широко відомий по книзі «Дика природа як священний простір»:
а) Е.Геккель;
б) О.Конт;
в) Дж.Лавлок;
г) С.Хокінг;
д) Л.Гребер.
6. Який з варіантів розвитку подій, запропонованих Б.Расселом, представляється Вам найбільш вірогідним? Поясніть чому. Чи погоджуєтесь Ви з тим, що створення всесвітнього уряду здатне вирішити усі глобальні проблеми людства?
„...утворення єдиного уряду для усього світу може бути реалізоване декількома шляхами: перемогою Сполучених Штатів у наступній світовій війні, перемогою СРСР або, теоретично, за допомогою згоди. Або ж – і я вважаю це найбільш прийнятним варіантом з будь-якої точки зору – альянсом націй, що бажають встановлення міжнародного уряду... Я думаю, нам потрібно визнати, що світовий уряд доведеться встановити силою” (Б.Рассел).
Варіант 21
1. Сприйняття усього як живого, наділеного душею, здатного відчувати і думати можна назвати:
а) логоцентризмом;
б) гілозоїзмом;
в) деїзмом;
г) неотомізмом;
д) неологізмом.
2. Соціальна екологія – дисципліна, предметом якої є:
а) першооснови світу;
б) питання про природу світла;
в) взаємовідношення у системі „суспільство-природа”;
г) питання про роль М.Грушевського у становленні української державності;
д) питання про можливість пізнання.
3. Напрямок суспільної думки, який з'єднує екологічну етику та фемінізм, та вважає, що звільнення жінок від “тиранії” чоловіків повинне бути пов'язане зі звільненням природи від тиранії людини:
а) екологія культури;
б) екофобія;
в) екофілія;
г) екофемінізм;
д) екологіка.
4. Стан біосфери, у якому людський розум стає помітною, суттєвою і навіть панівною творчою силою можна назвати:
а) літосферою;
б) ноосферою;
в) гідросферою;
г) антропосферою;
д) атмосферою.
5. Зараз категоричний імператив (моральних обов’язок) може набувати таке формулювання:
а) після нас хоч потоп;
б) потрібно не очікувати милості від природи, а взяти від неї все, що нам потрібно;
в) в усіх діях треба виходити з того, щоб забезпечити виживання людського роду;
г) живи насолоджуючись;
д) природа не храм, а майстерня і людина у ній - працівник.
6. Чи правомірне ствердження, що сьогодні самою загрозливою є криза духовна? Як вона співвідноситься із екологічною кризою? Обґрунтуйте відповідь.
Варіант 22
1. Дії (часто неусвідомлені), що спрямовані на руйнування природного середовища, є проявом:
а) екофілософії; б) екофобії; в) екофілії; г) екофемінізму; д) екологіки.
2. Явища й предмети природи, безпосередньо залучені в процес взаємодії із людиною:
а) екологічне середовище; б) географічне середовище; в) катастрофічне середовище; г) тваринне середовище; д) рослинне середовище.
3. Екологія культури досліджує:
а) співвідношення історичної необхідності і людської свободи
б) питання сенсу і спрямованості людської історії;
в) предметно-речові і світоглядні цінності, мистецтво, аудіовізуальні технології, архітектурне, ландшафтне, культурне середовище людини, його формування, вплив на людину;
г) проблему співвідношення форм наукового дослідження;
д) взаємозв’язок і взаємообумовленість державної політики та географічного положення країни; умови, що забезпечують країні домінування у світі; значення ресурсів держави (матеріальних, соціальних, моральних), що можуть забезпечити реалізацію певних зовнішньополітичних пріоритетів.