23.Берчені і чакі!

Наприкінці XVII cтоліття Ужгород належав графу Миклошу Берчені і його дружині - красуні Крістіні Чакі, які перетворили замок із звичайного укріплення на розкішний палац.

Міклош Берчені був родом із Задунав'я. Проявив себе у війні з турками. У 1689 році отримав від цісаря Леопопьда І Габсбурга (1640-1705) графський титул. Восени 1694 року він, молодий 22-річний вдівець з трьома дітьми на руках заручився з уже немолодою (40-річною), але ще надзвичайно вродливою і, що важливо, багатою донькою державного судді Іштвана Чакі Крістіною.

Після помпезного весілля на Масницю 1695 року великосвітські прийоми, вечори, трапези і бали змінювали один одного. Для цього було створено всі умови. Граф і графиня відремонтували Ужгородський замок і перетворили його у блискуче родинне гніздо, яке нагадувало найкращі західноєвропейські замки. З північного сходу і півдня від замку, на схилах і біля підніжжя Замкової гори, розкинулися численні парки й сади. Найбільшим серед них був так званий Звіринець: великий, огороджений парк, де ще з часів Другетів утримували диких звірів. Окремі дерева цього парку збереглися й донині (парк Підградський). За ним, в бік сучасного передмістя Радванки, розкинулися сад Лугош, потім Бузьковий і Голубиний сади. З лівого боку Замкової (тепер Капітульної) вулиці знаходився Овочевий сад, а з правого — найкрасивіший Квітковий парк. Останній своїми тінистими деревами, рівними, стриженими алеями, чудовими розмаїтими квітковими клумбами є прикладом найкращих зразків паркової культури англійського типу. У Квітковому парку залюбки проводили свій вільний час граф і графиня. Влітку тут відбувалися світські прийоми та деякі офіційні урочистості.