6.Королевська стоянка!

Королевська стоянка — палеолітична стоянка в селищі Королево, Виноградівського району Закарпаття, одна з найбільших у Європі палеологічних колекцій.

Королево (найдавніша людська стоянка в Центральній і Східній Європі — приблизно 1 млн років до Р. Х.), де було знайдено знаряддя праці первісної людини з каменю (переважно з андезиту — вулканічної породи) — рубила, скребла, гостроконечники, різці, чопери, ножі. Об’єкт має глибину 12 метрів. Площа стоянки - понад 1 тис. кв.м.

Тут виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох палеологічних епох. Число знахідок сягає бл. 100 тис. одиниць. Серед них є знаряддя праці кроманьйонців, неандертальців та пітекантропів.

Тут знаходилися археологічні шари:

-палеоліт ашель, мустьє, пізній палеоліт (датований тут 38,000-23,000 рр. до РХ),

-пізнього неоліту.

Жили стародавні люди у мінливих кліматичних і природних умовах, які часом дуже відрізнялися від сучасних. Як показують королівські знахідки займалися найдавніші мешканці України полюванням і збиральництвом. Вони вміли добре обробляти камінь, дерево, кістку і шкіру. Очевидно, вони, як це показують знахідки з інших територій вже знали і використовували вогонь, оскільки нерідко клімат в той час був холодніший, ніж сьогодні.

Королівська стоянка як найдавніша стоянка первісних людей на Україні по праву могла б стати об’єктом туризму. Чудовий краєвид на долину річки Тиси, незвичайність пам’ятки й археологічних знахідок, близькість до Королівського замку – все це викликає неабиякий інтерес у відвідувачів нашого краю.

Стоянка досліджувалась експедицією Археологічного музею АН УРСР. Розкопки Королевської стоянки проводилися під керівництвом київського археолога Владислава Гладиліна. У смт. Королевому в 1990 році відбувся міжнародний науковий семінар щодо революційного археологічного відкриття.

Археологічна пам'ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу, і у сучасний час злочинно цілковито знищена власником заводу.

7. Молочний камінь

Моло́чний Камінь — карстова печера в Українських Карпатах. Розташована в Тячівському районі Закарпатської області, на північ від села Велика Уголька, в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву.

Утворилася в однойменній вапняковій скелі.

Насичений вапняковий розчин, що просочується з тріщин скелі, має білуватий колір і нагадує молоко, звідси й назва скелі та печери.

Вхідний отвір широкий і прямокутний, розміром 10 на 2,5 м, розташований з південного боку скелі при її підніжжі. Завдяки цьому печера зсередини освітлена розсіяним денним світлом. Печера двоярусна, з двома ходами, що розходяться від входу. Короткий західний хід — глухий кут, а східний переходить у доволі просторий зал розміром 10 на 15 м і заввишки до 15 м. Він з'єднаний вузьким коротким ходом ще з одним невеликим залом, долівкою якого сезонно тече невеликий струмок. На висоті 10 метрів над першим залом розташований другий поверх печери, що веде вглиб масиву і закінчуються залом 5 на 10 м. Загальна довжина печери — 92 м, об'єм — 63 м². У печері є кальцитові напливні форми — сталактити (розміщені навпроти входу), які нагадують гігантські органні труби.

У Молочному Камені виявлена стоянка давніх печерних людей, що заселяли територію Карпат за часу пізнього палеоліту. Під час археологічних розкопок у другій половині XX сторіччя було знайдено багато предметів побуту давніх мешканців печери. Знахідки експонуються в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород) та Музеї екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах(Карпатський біосферний заповідник).

Печера Молочний Камінь легкодоступна. І хоча вона розташована на природоохоронній території — в Угольсько-Широколужанському заповідному масиві — її стіни і сталактити понівечені туристами, стеля обкурена вогнищами.