1.Родовід українського краєзнавства!

Періодизація національного краєзнавства:

І етап II етап III етап IV етап

-Витоки краєзнавства (стихійно-описовий етап за М. Пістуном). Тут варто виокремлювати три періоди: найдавніший, античний, середньовічний - від появи найдавнішої людини (140 тис. років тому - до XVII ст.)

- Зародження науково го краєзнавства в Україні (цілеспрямовано-описовии етап за М. Пістуном). Цей етап також поділя ється на три періоди: анкетно-описовий, експедиційний, ста тистичний. Він охоплює період від початку XVIII ст. до середини XIX ст.

- Становлення українського краєзнавства. Охоплює останню третину XIX ст. - початок XX ст.

-Організація краєзнавства в Україні. Період включає хронологічні межі від 20 - 30-х pp. XX ст. до сьогодення.

Перші краєзнавчі відомості стародавніх людей на регіональному рівні мали прикладний характер і були пов'язані з їх насущними життєвими потребами - мисливством, рибальством, кочівним скотарством, примітивним землеробством. Для ведення господарства були необхідні знання про місцеві природні умови та погоду, особливості життя диких тварин, хід риби в річках та озерах, про родючість ґрунтів тощо.

Отже, можна стверджувати, що витоки краєзнавства зародилися разом з пізнанням навколишньої місцевості людиною. Прямих (писемних) доказів про природознавчу діяльність стародавніх людей не збереглося. Але матеріали, виявлені під час проведення археологічних розкопок у Середньому Подніпров'ї, Подільському Придністров'ї та на Волині, свідчать, що територія, яку займали окремі роди і племена наших пращурів, вже на ті часи була добре знайома їм, а її окремі ресурси продуктивно використовувалися для здобуття людьми необхідних засобів для свого існування і безпечного життя. Окремі знахідки кістяних пластинок з піктограмами дають українським археологам підстави стверджувати, що ще 30-20 тис. років тому в мешканців території сучасної України існувала передача інформації про свій рідний край від покоління до покоління з використанням примітивних кістяних картосхем-піктограм.

5.Стоянки первісних людей на Закарп.

Найперші люди на території Закарпаття зупинялися біля таких місць, як Королево (найдавнiша стоянка в Центральнiй i Схiднiй Європi — 1 млн. 100 тис. років), Рокосово, Ужгород, печера Молочний камiнь (Тячiвський район). Первісні люди мали знаряддя працi з каменю, кiсток, дерева — рубила, скребла, гостроконечники, рiзцi, чопери, ножi.

Найдавнішою стоянкою первісних людей на території України є поселення, розкопане археологами на високому (100 м) лівому березі ріки. Тиси біля села Королеве Виноградівського району на Закарпатті. У десятиметровій товщі суглинкових відкладів тут знайдено вісім культурних горизонтів (шарів), які відносяться до різних часів від 1 млн до 35 тис. років до нашої ери. Всього на Закарпатті відкопано 20 палеолітних стоянок первісних людей.

У час мезоліту (середній камінь, 12 тис. р. до н. е. — 5 тис. р. до н. е.) знаходимо древні стоянки біля Кам'яниці, Дiброви. Саме тоді до мисливства, збиральництва додається риболовля.