7. Форма договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу може укладатись у різних формах : усна, письмова, нотаріально-посвідчена. Якщо момент укладання і виконання договору співпадають, його можна укласти в усній формі, якщо не співпадають - можна укласти в письмовій формі. Що ж стосується останньої форми, вона обов'язкова при укладенні договору купівлі-продажу жилого будинку, коли однією із сторін є громадянин та в інших випадках, зазначених в законодавстві.

8. Строк договору купівлі-продажу

У цивільному праві існує багато різновидів строків. З метою їх вивчення і застосування використовуються різноманітні класифікації строків.

Строки поділяються на види за такими ознаками.

1. За джерелом їх закріплення — на законні, договірні, судові.

Законні строки прямо передбачені законом, наприклад, строки при визнанні громадянина безвісно відсутнім і оголошенні громадянина померлим (ст. ст. 18,21 ЦК).

Договірні строки визначаються сторонами договору. До них належать строк дії договору, строк виконання зобов'язань тощо.

2. За точністю визначення — на визначені і неви-значені.

Визначеними є строки, які підлягають точному обчисленню шляхом вказівки на їх початок і закінчення, точний розмір, посилання на який-небудь момент або подію.

Наприклад, строк дії договору поставки визначений в календарний рік.

Невизначеними називаються строки, які встановлюються шляхом вказівки на які-небудь приблизні дані. Закон передбачає в таких випадках здійснити яку-небудь дію «своєчасно» (ст. 157 ЦК), «негайно» (ст. 156 ЦК), «без зволікання» (ст. 400 ЦК). Під невизначеністю стро* ку мається на увазі ситуація, коли закон чи договір взагалі не встановлює строк, або коли він визначений моментом витребування. За таким зобов'язанням кредитор має право вимагати виконання, а боржник — здійснити виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання (ст. 165 ЦК).

3. За можливістю бути зміненими за згодою сторін — на імперативні і диспозитивні.

Імперативні строки не підлягають зміні за згодою сторін. Наприклад, строк збереження житлового приміщення за тимчасово відсутнім наймачем та членами його сім'ї становить 6 місяців (ст. 71 ЖК).

Диспозитивні строки можуть бути змінені за згодою сторін, наприклад, строк поставки продукції, строк передачі речі.

9. Зміст договору купівлі-продажу

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ.

Предмет – це майно, яке продавець зобов'язав передати покупцю. Предмет позначають поняттям «товар». В даний час їм може бути будь-яке майно, у тому числі рухоме і нерухоме дозволене до продажу. У тому числі договір може бути укладений на купівлю-продаж товарів, що є у продавця у момент укладення договору, а також товарів, які будуть створені або не витікають з характеру товарів.

В договорі купівлі-продажу існують терміни в перебігу яких можна пред'явити претензії до якості продукції (товару). Покупець в праві обміняти придбаний їм доброякісний товар, якщо він з яких-небудь причин не задовольняє його потребам або не володіє необхідними властивостями. Терміни такого обміну складають 14 днів.

2. ЦІНА ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ.

Ціна договору купівлі-продажу – це певна грошова сума, сплачувана покупцем продавцю, і також є істотною умовою договору, обов'язком покупця є сплата продавцю купувальної ціни.

В даний час діють три групи цін.

· вільні або договірні ціни – це ціни, що складаються на ринку вільно, тільки під впливом кон'юнктури, незалежно від впливу держави. Раніше договірні ціни не могли бути вище за державні роздрібні ціни, зараз цей принцип не діє.

регульовані ціни – це ціни, що складаються також під впливом кон'юнктури, але випробовуючі при своєму формуванні певна дія державних органів – пряме обмеження зростання або зниження або регламентація рентабельності і т.п.

фіксовані ціни – це ціни, прямо встановлені державою. В сучасних умовах цей вид цін застосовується вкрай рідко і все більш витісняється з життя.

Крім того ціни оптові і роздрібні, єдині і поясні.

3. ОСНОВНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ.

Продавець зобов'язаний передати товар, його обладнання і документи на нього, тобто передати на нього право власності. Причому річ повинна бути належної якості.

Покупець як фізичну, так і юридичну особу зобов'язаний прийняти майно і сплатити за нього ціну, визначену умовами договору.