2.2.Значення роботи над оповіданням для розвитку ідейно-тематичних, морально-етичних та естетичних уявлень і понять. Роль оповідання у розвитку оцінних суджень школярів.

Підручник для читання побудований за ідейно-тематичним принципом з дотриманням сезонності.

Назва розділів сама про себе говорить : зміст творів має пізнавальне значення, виховне : виховання патріотизму, моральних рис , естетичні смаки ж виробляються на творах різної тематики .

Щодо естетичної оцінки художнього твору - читачі особливо високо оцінюють ті твори, які викликають у них найсильніші переживання, тобто ті, що найбільше відповідають особливостям їх особистості, їх установкам і духовно-естетичним потребам. Люди читають художні твори заради естетичних переживань, які можливі лише тоді, коли твір зачіпає особистість читача, задовольняє його естетичні та інші духовні потреби.

Коли художній текст близький читачу, тоді суб'єктивний емоційний критерій забезпечує емоційне переживання об'єктивних художніх переваг твору. Якщо ж художній текст не торкається особистості читача, то дія емоційного, суб'єктивного критерію може проявлятися в естетичних оцінках читачів у трьох формах)

Деяким читачам емоційний фактор заважає об'єктивно оцінювати художні переваги більш чи менш чужих їм текстів. Вони свою суб'єктивну оцінку твору ототожнюють з об'єктивними особливостями творів.

Суб'єктивний фактор при оцінці творів, чужих для читача, може проявлятися у більш пом'якшеній формі, не заважаючи читачу давати поряд із суб'єктивною оцінкою і об'єктивну оцінку його художніх особливостей.

Цьому сприяє установка у читача на об'єктивну оцінку художніх переваг творів.

Читачі, які емоційно вразливі, можуть відчувати естетичну насолоду і від творів, у тій чи іншій мірі чужих для особистості. Суб'єктивність емоційного критерію у них у тому, що більш чужі для них твори вони переживають менш інтенсивно і дають таким творам оцінки, хоча й високі, але нижчі, ніж творам, близьким для них.

Але до естетичної насолоди художнім твором, його переваг, необхідно оволодіти й аналізом особливостей художньої форми творів, навчитися розглядати форму твору у зв'язку з його змістом тощо, тобто оволодіти практично критеріями оцінки творів.

Висновки: Літературні твори мають велике значення в розширенні кругозору учнів, їхньому моральному розвитку. Оповідання – твір, що має сюжет, розкриває дії героїв, якраз правильно поставлені запитання під час аналізу тексту, дають можливість розвивати оцінні судження

3. Основні види роботи над оповіданням

Будемо розкривати це питання, опираючись на перелік видів роботи під час роботи над твором

3.1. Підготовча робота На першому етапі «До читання твору» проводиться робота в трьох напрямах: процесуальному, змістовному, емоційному. Мета процесуального напряму - подолати труднощі техніки читання. Це вправи, які впливають на формування правильності, швидкості читання Завдання змістовного напряму – підготувати дітей до сприйняття змісту: актуалізувати життєвий досвід малого читача для опори на нього під час читання, дати необхідні відомості про автора, провести словникову роботу, вправи, які активізують мислення. Емоційний напрям має на меті підготувати читачів до сприйняття тих почуттів, які переживають герої твору, розуміння їхнього стану; збагачування емоційного досвіду дітей.до читання оповідання обов’язкова тоді , коли ним розпочинається розділ або розглядається нова проблема, Вона виконується емоційно, може супроводитись музико. ( як тло ), розглядом ілюстрацій, котрі за своєю художньою цінністю не повинні перевершувати художню мову твору. В інших випадках можна застосувати такі прийоми , як-от : спогади про екскурсію, лінгвістична гра – як «місточок» до читання твору . У кінці підготовчої роботи проводиться словникова , що передбачає роботу над словом у двох напрямках: пояснення лексичного значення слова; вправляння у словах, що складні для причитування - складні, довгі, з багатьма приголосними.Після підготовчої роботи приводиться безпосередня робота з твором (етап «В ході читання») Починається вона з передбачення змісту твору за заголовком, ілюстраціями до твору, заголовком і опорними словами тощо, тобто організовується попереднє орієнтування учнів у тексті (заголовок, автор, ілюстрації). Навички читання ( правильність, швидкість, усвідомленість,  виразність). Перед читанням нового тексту: завдання на розвиток чіткої вимови, розширення оперативного поля читання, розвиток правильності, швидкості зорового сприймання ( скоромовки, таблиці Знайди спільну буквену частину», Не зупинись», піраміди, квадрат «Шульте», вправа «Фотографуємо»); на активізацію мислення, підготовку до усвідомлення змісту («Розділи слова на групи», складові аукціони, анаграми, «Добери пару», синоніми, антоніми, слова - ознаки); словникова робота; читання речень (прислів’їв, віршованих рядків з недописаними словами з метою передбачення теми уроку, змісту твору) Під час читання: оволодіння видами читання – читання слідкуючи; індивідуальне читання мовчки; пошукове читання (пошук слів, виразів, думок, слів-характеристик; опису природи, вчинку, місця дії; відповідей на поставлені запитання; слів автора, персонажів; у віршах – звуконаслідування , звукопису (асонанс, алітерація); слів з емоційним забарвленням; слів, якими автор називає стан, почуття персонажів твору).Самопідготовка до правильного читання – для складних частин тексту; пошук у тексті слів, важких для читання, і прочитання їх повільно, швидше, швидко; вправа «Снігова куля» - для описів природи з метою їх запам’ятовування ; «Дочитай речення до кінця» - з метою відшукування потрібних речень; читання тексту з решіткою – після його аналізу; постановка дітьми запитань до прочитаного (в системі: учні – вчитель; учні – учні; Учень - учень), підготовка до виразного читання та виразне читання твору; читання і перечитування творів з метою їх порівняння Після читання твору: складання тексту з окремих частин, читання тексту з підрахунком кількості слів

3.2. Словникова робота. Пояснення значення нових ключових слів. Способи розкриття лексичного значення слів.. Словникова робота в процесі повторного читання, аналізу твору, уточнення розуміння учнями значення окремих слів, тропів

Словникова робота буває трьох видів :

-на пояснення лексичного значення слова ( може проводитися перед першим читання, коли без змісту слів не бути розумітися зміст твору);

-на вправляння читання «важких слів» ( перед повторним читанням);

-робота над художніми засобами ( в процесі повторного перечитування твору, його аналізу)