- •Тема 1.6 Стандартизація, уніфікація та нормалізація розмірів конструктивних елементів
- •Тема 1.1 Вступ. Загальні відомості про вироби з деревини
- •2. Класифікація виробів з деревини
- •Класифікація меблів
- •Тема 1.1 Загальні відомості про вироби з деревини
- •1 Структура виробів
- •2. Вимоги до виробів з деревини
- •3 Основні правила конструювання виробів з деревини
- •Тема 1. 2 з'єднання у виробах з деревини.
- •Класифікація з’єднань в меблевих виробах
- •2. Нероз’ємні з’єднання
- •Тема 1. 3 Роз’ємні з’єднання
- •Тема 1.4 Конструкції елементів, які входять до складу виробів з деревини
- •Елементи складових частин
- •Елементи складових частин
- •Тема 1.4 Конструкції елементів, які входять до складу виробів з деревини
- •Елементи меблів із полімерних матеріалів
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •Тема 2.1 Конструктивні особливості столярно-будівельних виробів
- •Література:
- •Структура виробів
- •2. Вироби з деревини класифікуються за різними ознаками.
- •Елементи складових частин
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •Тема 2.2 Віконні та балконні дверні блоки
- •Література:
- •Матеріали і комплектуючі деталі
- •Пиломатеріали і заготовки
- •Фанера та шпон
- •Плитні матеріали
- •Будівельне скло і склопакети
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •Тема 2.3 Віконні блоки з недеревних матеріалів
- •Література:
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •Тема 2.4 Дверні блоки
- •Література:
- •Конструкції дверних блоків
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •Тема 2.4 Дверні блоки
- •Література:
- •2. Конструкції дверних блоків
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •1. Тема 2.4 Конструкції інтер’єра. Вбудовані меблі
- •5. Самостійна робота
- •Столярні перегородки, панелі, тамбури
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •1. Тема 2.6 Покриття підлоги
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •1. Тема 2.6 Покриття підлоги
- •1. Паркет поштучний гост 862.1 – 85
- •Технічні вимоги
- •2. Паркетні щити гост 862.4 – 83
- •3. Дошки паркетні гост 862.3 – 86
- •Технічні вимоги
- •Технічні вимоги
- •Розділ 2 Столярно-будівельні вироби. Вбудовані меблі
- •1. Тема 2.7 Сходи
- •Деревина хвойних і листяних порід п-1
- •Деревина хвойних і листяних порід п-2
- •Розділ 3 Дерев’яні будинки
- •1. Тема 3. 1 Загальні відомості про дерев’яне домобудівництво. Типи стін
- •Будівлі з рублених та круглих оциліндрованих колод
- •Будівлі із бруса
- •Будівлі каркасної системи
- •Опорно-брусові будівлі
- •Перспективи дерев'яного будинкобудування
- •Розділ 3 Дерев’яні будинки
- •1. Тема 3.2 Конструкційні елементи дерев’яних будинків
- •Будівлі із бруса
- •Тема 4.1 Загальні відомості про меблеві вироби
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Тема 4.1 Конструкції елементів меблевих виробів
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Тема 4.3 Конструктивні особливості корпусних меблів
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Тема 4.3 Конструктивні особливості корпусних меблів
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Конструкція і встановлення основ і опор
- •Конструкції і встановлення задніх стінок
- •Тема 4.4 Конструкції столів
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Конструкції столів для обідів
- •Тема 4.4 Конструкції меблів для сидіння
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Тема 4.4 Конструкції меблів для сидіння і лежання
- •Показники м’якості елемента меблів
- •Категорії м’якості м’яких елементів меблів
- •Тема 4.7 Проектування виробів
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Види конструкторських документів
- •Комплектність конструкторських документів
- •Вимоги єскд та оскд. Методи проектування.
- •Тема 5.1 Допуски і посадки в деревообробці
- •Література :
- •Питання для перевірки:
- •Рекомендовані поля допусків габаритних розмірів щитових елементів
- •Рекомендації з вибору квалітетів і класів точності габаритних розмірів складових частин виробів
Тема 1.4 Конструкції елементів, які входять до складу виробів з деревини
Мета : освітня – вивчення елементів виробу, конструкції прямолінійних і криволінійних деталей ; виховна – виховувати любов до обраної професії
Міжпредметні зв’язки : Основи технології меблевого виробництва;
Методи та прийоми викладання : Лекція з елементами бесіди
Матеріально-технічне забезпечення, дидактичні засоби, ТЗН: натурні зразки
Література :
К.А.Дмитрієва «Конструирование мебельних изделий» , с. 50 – 56 ;
І.М.Заяць «Технологія виробів з деревини» , с. 30 – 38
План
Виріб і його елементи
Конструкції прямолінійних деталей
Криволінійні деталі
1. Столярно-меблевий виріб складається з деталей, складальних одиниць і груп, які можуть повторюватися в кількох комбінаціях.
Деталь (брусок) є елементарною частиною виробу, виготовленого з масивного матеріалу, або склеєного з заготівок, отриманих з суцільного матеріалу.
Складальна одиниця – частина виробу, зібраного з деталей. Складальні одиниці можуть бути у вигляді рамки, коробки й щита.
Група є частиною виробу, зібраного із складальних одиниць і деталей. Залежно від складності виробів у них можуть входити тільки деталі; деталі і складальні одиниці; деталі, складальні одиниці і групи. Розглянемо детально, що таке деталі і складальні одиниці.
Деталі входять до складу меблевого виробу поряд з такими елементами як складальні одиниці, стандартні та інші вироби. Загальні вимоги до їх конструкції – забезпечити надійність, довговічність, естетичність, технологічність і функціональність виробу в цілому.
Деталь є неподільним конструктивним елементом. Деталь розрізняють за формою і матеріалом, з якого вона виготовлена. При конструюванні деталей з деревини необхідно пам’ятати про особливості цього матеріалу, які впливають на якість конструкції.
Невелика вага та низька теплопровідність деревини сприятливо впливають на функціональність меблі. Мала щільність і хороші пружні властивості деревини забезпечують їй достатню щільність для утримання цвяхів, скоб та шурупів. Висока міцність дозволяє застосовувати в конструкціях деталі невеликого ?????
Хороша адгезія дає можливість робити деталі склеєними. Особливими властивостями деревини, які доводиться враховувати конструктору, є гігроскопічність, анізотропія і наявність текстури.
Анізотропія – пов’язана з неоднорідністю будови деревини, яка визначає відмінності у механічних властивостях вздовж і впоперек волокон. Межа міцності на розтягування і стягування вздовж волокон є вищою межі міцності на розтягування і стягування впоперек волокон відповідно у 20 і 10 разів. Тому опорні елементи, несучі конструкції, наприклад ніжка шафи, стільця повинні повинні мати напрямок волокон, що співпадають з напрямком зусиль навантаження. На згинання дерев’яні конструкції працюють краще, якщо зусилля спрямовані перпендикулярно до волокон (наприклад, штанга для білизни з деревини працює якраз в таких умовах).
Вплив анізотропії особливо проявляється в деталях, що мають малу та велику ширину. Нерівномірність будови в такому випадку викликає значні внутрішні нерівномірні напруження, які викликають короблення деталей.
Гігроскопічність деревини – це властивість її втягувати і віддавати вологу, міняючи при цьому лінійні розміри елементів. При чому в різних напрямках цей процес протікає однаково. Вздовж волокон гігроскопічність мінімальна і складає 0,1%, в радіальному напрямку – 3,5%, в тангентальному – 6…12% на одиницю довжини. Цю властивість деревини може викликати короблення деталей, розтріскування. Гігроскопічність деревини твердих листяних порід вище, ніж м’яких листяних і хвойних.
Текстура деревини – це узор, утворений на його поверхні в результаті пере різання волокон. Текстура залежить від зрізу і породи деревини. тангентальний зріз дає цікавий малюнок, особливо в деревини цінних порід (дуба, ясена, червоного дерева). Така деревина добре піддається обробці. Обробка прозорими лаками виявляє текстуру. Все це потрібно враховувати при виготовленні деталей, що виходять на лицьові поверхні.
Бруски – це найпростіша деталь, виготовлена випилюванням заготівки з пиломатеріалу з наступною механічною обробкою до потрібних допусків шорсткості поверхонь. При конструюванні деталей і визначенні їх перерізів необхідно забезпечити потрібну міцність, а також добитися наближення їх розмірів до стандартних розмірів пиломатеріалів. При необхідності конструювання деталей значних поперечних перерізів, з метою забезпечення потрібної міцності, їх можна виготовляти склеюванням з окремих заготівок у блок потрібних розмірів. Міцніші деталі порівняно з масивними можна виготовити гнуттям з одночасним склеюванням або пресуванням. Чорнові розміри заготівок для деталей складаються з їх чистових розмірів і припусків на обробку. Номінальні розміри перерізів брусків з деревини хвойних і листяних порід повинні бути нормалізовані.
Рамка, як конструктивний елемент у виробах з деревини являє собою конструкцію, що виготовлена з окремих брусків, зв’язаних між собою шиповими в’язками. Довгі бруски рамки називають поздовжніми, короткі – поперечними. Рамка, в якої немає внутрішнього заповнення, називається простою. Якщо є заповнення брусками, то її називають рамкою з заповненням середниками поздовжніми або поперечними – залежно від їх паралельності однойменним брускам. Рамки можуть мати внутрішнє заповнення щитом, склом або дзеркалом. Їх називають фільончастими. Поперечні перерізи брусків рамки визначаються розрахунками або вибираються, виходячи з конструктивних міркувань, але їх номінальні розміри повинні відповідати нормалізованим.
Проектуючи рамки, їх окрайки повинні бути належним чином оформлені. Окрайки можуть бути облицьовані або обкладені розкладками з деревини цінних або листяних порід. Якщо необхідно надання рамці більшої масивності, на її площину наклеюють бруски запідлице з окрайками рамки. При цьому рамка без зміни розмірів обвязуючих брусків стає масивнішою. Коли потрібно збільшити розміри брусків з метою підвищення міцності рамки, тоді така рамка видаватиметься дуже масивною і грубою. В цьому випадку на видимих окрайках роблять фаски, галтелі і тоді рамка видається тоншою.
Коробка складається з брусків або щитів, з’єднаних між собою в’язкою по площині. Способи в’язки вибирають залежно від потрібної міцності і зовнішнього вигляду. У більшості випадків застосовують коробчасті шипи плоскі, шипи профілю «ластівчин хвіст», відкриті або напівпотай. Коробки можуть мати дно (заглушину) або бути без неї. Заглушина виготовляється з фанери і деревино волокнистої плити , вставляється в коробку в шпунт. Великі за розмірами коробки можуть мати середники. Лицьові окрайки коробки, якщо необхідно, облицьовуються шпоном цінних або твердих листяних порід. висота стінок коробки повинна бути в два рази більшою від товщини брусків. Коробки широко застосовуються в столярно-меблевому виробництві (дверні й віконні коробки, шухляди тощо). Розміри брусків коробок повинні бути нормалізовані.
Щити. В столярно-меблевому виробництві використовуються щити таких типів:
масивний або дощатий;
масивний переклеєний (багатошаровий);
столярна плита;
деревиностружкова плита;
щит порожнистий з сотовим заповненням
Масивні або дощаті щити складаються з брусків (рейок), з’єднаних між собою окрайками за допомогою клею. З’єднання рейок можуть бути на гладку фугу, в шпунт і гребінь, на вставний круглий шип. З метою попередження можливого короблення щита рейки повинні бути малої ширини і набрані в щит за річними кільцями. Крім того, рекомендується збільшувати час витримки для нормалізації внутрішніх напружень.
Короблення щитів у процесі експлуатації можна зменшити за допомогою шпонок, поставлених у награт запідлице і з виступом або наконечників, які кріпляться в шпунт і гребінь. Шпонки ставлять без клею і закріплюють тільки з одного кінця для попередження їх випадання.
Масивний переклеєний (багатошаровий) щит складається з дощатих щитів, склеєних з трьох або п’яти шарів з взаємно перпендикулярним розміщенням шарів деревини. Два симетричні шари обов’язково повинні бути однаковими за товщиною і породою деревини.
Столярна плита складається з серединки, сформованої з рейок з окрайками, і двох сорочок з шпону, які наклеєні на середину з обох боків. Рейки набираються в щит на клею або без нього.
Щит порожнистий з сотовим заповненням – це рамка, всередину якої вставлено сотове заповнення, і обклеєної з обох боків сорочками з фанери або твердої деревино волокнистої плити. Сотове заповнення виготовляється з картону, цупкого паперу або інших матеріалів. Щити порожнисті значно легші
від інших конструкцій щитів.
Меблевий щит складається з серединки у вигляді рамки, яка заповнюється проклеєною подрібненою деревиною, і сорочок, наклеєних на площини з обох боків. Сорочки виготовляють зі шпону товщиною 1,5…2 мм або фанери товщиною 3…4 мм.
Щити вигнуті. В багатьох конструкціях меблів можуть застосовуватися щити криволінійної форми. Їх виготовляють з гнутопропильних елементів і з пазами в плитах. Гнуто пропиляні елементи можна виготовляти двома способами. Перший полягає в тому, що пропили роблять у брусках уздовж волокон і в ці пропили промазані клеєм листи шпону на 0,1…0,2 мм тонші за пропил. Потім пропиляну частину бруска згинають у шаблоні і витримують до повного схоплення клею.
Другий спосіб характерний тим, що пропили прямокутної або конічної форми роблять на плиті поперек на глибину 2/3 – 3/4 товщини плити. Ширина пропилу
t
=
=
,
де
,
– радіуси згину плити, мм;
– кількість пропилів.
Мінімальна віддаль між пропилами, які можна отримати, становить близько 1,5 мм. З метою забезпечення необхідної міцності плити з обох її боків до гнуття облицьовують шпоном або фанерою. Гнутий щит можна отримати шляхом виготовлення паза, в який вставляється бобишка потрібного радіуса
