Тема 1. 2 з'єднання у виробах з деревини.

Нероз’ємні з’єднання

Мета : освітня – ознайомлення студентів із нероз’ємними з’єднаннями у виробах з деревини

Міжпредметні зв’язки : Основи технології меблевого виробництва;

2.9 Дер. ; Тема 1.1

Методи та прийоми викладання : Лекція з елементами бесіди

Матеріально-технічне забезпечення, дидактичні засоби, ТЗН: натурні зразки; плакати із видами нероз’ємних з’єднань

Література :

1. К.А.Дмитрієва , с. 35-42;

2. П.Д.Прудников , с. 31-39;

3. І.М.Заяць , с. 22-30

План

1. Класифікація з’єднань.

2. Нероз’ємні з’єднання

3. Основні елементи шипових з’єднань

4. З’єднання клеєм ; шурупами; цвяхами; скобами; нагелями.

5. Міцність шипових з’єднань.

1. Класифікація з’єднань в меблевих виробах

З’єднання елементів у меблевий виріб відбувається різними способами. Вибір варіантів з’єднань є достатньо різноманітним. Конструктор, вибираючи те чи інше з’єднання, повинен пам’ятати , що воно повинне забезпечити надійність і довговічність виробу, його технологічність і естетичність.

Всі з’єднання, що використовуються, можна розділити на два основних типи роз’ємні і нероз’ємні.

Роз’ємні – дозволяють зібрати і розібрати конструкцію. Нероз’ємні – не передбачають розбирання конструкції. Нероз’ємні з’єднання здійснюються за допомогою клею, цвяхів, скоб і без шурупної фурнітури.

Роз’ємні з’єднання поділяються на стаціонарні і рухомі.

Стаціонарні з’єднання забезпечують постійне взаємне розташування з’єднуваних частин меблевого виробу. До них відносяться з’єднання : на стяжках, на шурупах, на шкантах, без клею. Роз’ємні рухомі з’єднання забезпечують переміщення елементів виробу відносно один одного в заданому напрямку.

До рухомих з’єднань відносяться з’єднання на петлях, на роликах, на направляючих .

Таким чином, столярно-меблеві вироби з’єднуються між собою в складальні одиниці роз’ємними і нероз’ємними з’єднаннями

Нероз’ємні з’єднання за своїм призначенням поділяються на п’ять груп:

• з’єднання по довжині;

• з’єднання по ширині;

• з’єднання шипові, кутові, кінцеві;

• кутові серединні;

• кутові ящикові.

Всі елементи з’єднань мають нормалізовані розміри.

З’єднання (зрощування) брусків по довжині застосовуються в столярно-меблевому виробництві при переробці короткомірних пиломатеріалів, низькосортної продукції і кускових відходів на заготівки потрібних розмірів. Застосовуються з’єднання на вус, впівдерева, на зубчастий шип, на подвійний та клиновий замки. При виготовленні меблів найчастіше застосовується з’єднання на зубчастий шип.

З’єднання брусків по окрайці застосовуються при формуванні щитів з вузьких деталей (брусків) за шириною, а в деяких випадках за пластом при формуванні склеєних блоків з тонких за товщиною брусків і дошок.

Найчастіше застосовуються з’єднання на гладку фугу, у чверть, на вставну рейку, в шпунт і гребінь, у гребінь у награт, на круглих шипах металічними

S – подібними скріпками. Вибір того чи іншого з’єднання по окрайці зумовлюється вимогами міцності виробу, його призначенням, трудомісткістю виконання тощо. Наприклад, з’єднання по окрайці на гладку фугу має меншу міцність, ніж з’єднання в шпунт і гребінь. Водночас з’єднання на гладку фугу простіше у виконанні й економніше у використанні деревини.

Кутові кінцеві з’єднання. Основними елементами з’єднання є шипи і провушини, або гнізда. Залежно від товщини деталей і призначення кутові кінцеві з’єднання можуть бути: на шип відкритий скрізний одинарний, подвійний і по трійний; на шип з потьомком і напівпотьомком скрізним і глухим на шипи круглі вставні (шканти) скрізні і нескрізні; на вус: з вставними круглими і плоскими шипами (скрізними і нескрізними); на зубчастий шип.

З’єднання з потьомком і напівпотьомком застосовують у випадках, коли необхідно запобігти вивертання брусків при їх складанні. Різні з’єднання на вус дозволяють приховати торці брусків.

Кутові й серединні з’єднання. Залежно від товщини брусків і призначення кутові серединні з’єднання можуть бути різними: на шип одинарний нескрізний, на шип одинарний скрізний, на шип скрізний подвійний, у паз і гребінь нескрізний, на шипи круглі вставні, на шип «ластівчин хвіст» (у награт).

Кутові ящикові з’єднання. Ці з’єднання застосовуються в коробках, шухлядах тощо. З’єднання можуть бути на шип прямий відкритий, на шип «ластівчин хвіст» відкритий, на круглий вставний шип скрізний.

Ящикове з’єднання на шип «ластівчин хвіст» роблять відкритим і напівпотай. З’єднання напівпотай застосовується тоді, коли потрібно, щоб шипи були менш помітними. З’єднання на круглих шипах слід застосовувати в тих випадках, коли шканти працюють на зріз, а не на розтяг.

З’єднання цвяхами, шпильками, гвинтами і металічними скріпками. З’єднання будівельними цвяхами застосовуються рідко. Їх використовують при настиланні підлоги, виготовленні тари, складанні перегородок та ін. декоративні цвяхи використовують для кріплення облицювальних тканин при обойних роботах.

Металічні шпильки (цвяхи без головок) застосовуються для закріплення розкладок і штапиків, які утримують у рамці скло, дзеркало, фільонку, кріплення декоративних елементів. З’єднання на гвинтах застосовуються у випадках, коли потрібно підсилити клейове з’єднання. В з’єднаннях, до яких ставляться підвищені вимоги міцності (автобудування, вагонобудування, гнуті й гнутоклеєні меблі), використовують гвинти з підсиленою нарізкою і з шестигранними або з квадратними головками, а також болти, гвинти по металу тощо. Шурупами кріпиться вся фурнітура, завіси, замки, різноманітні прикраси.

З’єднання на металічних скріпках широко застосовуються при формуванні щита з окремих брусків, складанні рамок та ін. ці вироби після формування (складання) обклеюються фанерою або деревино волокнистою плитою.