Проектна діяльність Холдингу
Холдинг «Агро -Союз » пропонує комплексні рішення по організації ефективного сільгоспвиробництва - рослинництва і тваринництва, засновані на інноваційних ресурсозберігаючих технологіях. Проекти поєднують в собі кращий досвід провідних світових сільгоспвиробників , апробований і адаптований в модельному агрокультурному підприємстві Холдингу «Агро- Союз». На основі комплексних технологічних і технічних рішень фахівці Холдингу «Агро -Союз » розробляють бізнес-проекти , здійснюють їх експертний супровід на етапах впровадження і постановки технологічного процесу , проводять навчання персоналу на власній базі.
Конференц-діяльність Холдингу
Холдинг «Агро-Союз» - організатор міжнародних конференцій з рослинництва, молочного скотарства, свинарства і страусівництва. Холдинг проводить міжнародні конференції:
Міжнародні конференції допомоги ефективному землеробству на основі системного підходу No-Till "NT-CA Conference"
Міжнародна конференція з альтернативного свинарства «Золоте порося»
Міжнародна конференціяпо молочному скотарству «Молочні ріки»
Міжнародна конференція «Розвиток промислового страусівництва».
Міжнароднаконференція «Управлінняагробізнесом».
Технологічні школи практичного навчання.
У Холдингу «Агро -Союз » кожен сільгоспвиробник може отримати теоретичні знання та пройти практичний курс з 5 напрямів агробізнесу.
Техніка власного виробництва
Відомо, що в рамках нульової технології обробки грунтів піддається механічній дії тільки в зоні роботи сошника. Саме в технологічному вирішенні сошників складається еволюційний розвиток нових посівних комплексів виробництва Холдингу «Агро-Союз». У 2010 році розширено асортимент продукції за рахунок нових моделей сівалок, що забезпечують роботу за технологією No-Till. Тепер посівна техніка Холдингу представлена не тільки в широкозахватних діапазоні, але і розрахована для роботи в господарствах з невеликими посівними площами. Моделі виробляються підприємством у співпраці з аргентинськими і бразильськими технологами, які є законодавцями No-Till в світі. Мова йде про наступні посівних комплексах:
Агро-Союз Turbosem II 19-60
Агро-Союз Turbosem 19-32
Агро-Союз MD 19-40
Агро-Союз FM 3090
Сервісне обслуговування
Після створення в 2001 році виробничого підприємства, що випускає інноваційну посівну техніку, фахівці Холдингу почали роботу над організацією сервісної служби для надання аграріям оперативної та якісної технічної підтримки. Сьогодні «Агро-Союз» забезпечує клієнтів комплексним сервісним обслуговуванням.
Сервісна служба «Агро-Союз» забезпечена всім необхідним для проведення ремонтних робіт (запчастинами і транспортом) будь сільгосптехніки безпосередньо в полі. Це свого роду пересувні майстерні, працюють у польових умовах, обладнані за останнім словом техніки і можуть працювати в автономному режимі.
Рисунок 6 – сервісний центр для обслуговування вантажних машин.
2 Призначення та характеристика комп’ютерної мережі
Перше призначення мереж - сумісне використання інформації. При цьому слід звернути увагу на те, яка інформація має життєво важливе значення для вашої організації? Які дані вимагають обмеження доступу або постійного доступу для всіх співробітників?
Сумісне використання апаратних засобів. Комп'ютери, не підключені до мережі, не дістають ефективного доступу до ресурсів, що розділяються. Наприклад, в невеликому офісі з 10 автономними комп'ютерами і одним принтером виводити інформацію на друк може тільки користувач, до ПК якого цей принтер приєднаний. Останнім доведеться записувати дані на дискету і передавати їх на комп'ютер з принтером. Така організація роботи заважатиме користувачеві ПК з принтером. Мережа дозволяє працювати з принтером всім підключеним до неї користувачам, а не тільки тому, до машини якого приєднаний пристрій друку.
Мережні комп'ютери можуть спільно працювати з наступними пристроями:
а) факс-модемами;
б) сканерами;
в) жорсткими дисками;
г) накопичувачами на гнучких дисках;
д) пристроями читання CD-ROM;
е) накопичувачами на магнітній стрічці для резервного копіювання даних;
ж) графічними пристроями;
з) а також з практично будь-якими іншими пристроями, що підключаються до комп'ютерів
Сумісне використання програмних ресурсів. Інсталяція і настройка конфігурації програмного забезпечення в мережі значно скорочують об'єм роботи, потрібної для забезпечення доступу до комп'ютерних програм у всій організації.
Збереження інформації. Мережа дозволяє виконувати централізоване резервне копіювання інформації. Резервне копіювання - одна з найбільш важливих операцій, що входять в обов'язки адміністратора мережі. Комп'ютери - складні пристрої, і рано чи пізно користувачі стикаються з відмовами, які завжди трапляються в самий невідповідний момент. Мережеві компоненти також можуть виходити з ладу. Регулярне резервне копіювання значно полегшить життя вам і вашим користувачам.
Захист інформації. Мережа забезпечує важливій корпоративній інформації захищеніше середовище. При використанні автономних ПК доступ до комп'ютерів часто означає доступ до інформації, що знаходиться в них. Мережі реалізують додатковий рівень захисту за допомогою паролів. Кожному користувачеві, що працює в мережі, можна привласнити окреме облікове ім'я і пароль. В результаті мережний сервер знатиме, хто до нього звертається, і захистить інформацію, заборонивши несанкціоноване звернення до неї.
Електронна пошта. Однією з найбільш значних переваг, що отримуються користувачами від застосування мережі, є електронна пошта (e-mail). Замість обміну повідомленнями, директивами і зауваженнями на папері (що пов'язане з додатковими витратами і затримками) користувачі завжди можуть посилати один одному повідомлення і перевіряти їх отримання.
Будь-яка комп'ютерна мережа характеризується своєю архітектурою, яка визначається (рис. 1.2) її топологією, протоколами, інтерфейсами, мережними технічними і програмними засобами. Кожна із складових архітектури комп'ютерної мережі характеризує її окремі властивості, і тільки їх сукупність характеризує всю мережу загалом.
Рисунок 7 - Компоненти архітектури комп'ютерної мережі
Топологія комп'ютерної мережі відображає структуру зв'язків між її основними елементами. Через низку причин існує відмінність між топологіями глобальних і локальних мереж. Топологія глобальних мереж характеризується достатньо складною, неоднорідною структурою. У свою чергу, топологія локальної мережі, зазвичай, має визначену структуру: лінійну, кільцеву або деревоподібну.
Протоколами називають правила взаємодії функціональних елементів мережі.
Інтерфейси — це засоби сполучення функціональних елементів мережі. Варто звернути увагу, що у ролі функціональних елементів можуть виступати як окремі пристрої, так і програмні модулі. Відповідно до цього, існують апаратні і програмні інтерфейси.
Під мережними технічними засобами мають на увазі різноманітні пристрої, що забезпечують об'єднання комп'ютерів в єдину комп'ютерну мережу. До цих пристроїв відносяться мережні контролери, вузли комутації та ін.
Мережні програмні засоби керують роботою комп'ютерної мережі і забезпечують відповідний інтерфейс з користувачами. До мережних програмних засобів належать мережні операційні системи і допоміжні (сервісні) програми.
Основні програмні і апаратні компоненти мережі
Весь комплекс програмно-апаратних засобів мережі може бути описаний багатошаровою моделлю. У основі будь-якої мережі лежить апаратний шар стандартизованныхкомп'ютерних платформ. В даний час в мережах широко і успішно застосовуються комп'ютери різних класів - від персональних комп'ютерів до мейнфреймів і супер ЕОМ. Набір комп'ютерів в мережі повинен відповідати набору різноманітних завдань, що вирішуються мережею.
Другий шар - це комунікаційне устаткування. Хоча комп'ютери і є центральними елементами обробки даних в мережах,
останнім часом не менш важливу роль почали грати комунікаційні пристрої. Кабельні системи, повторювачи, мости, комутатори, маршрутизатори і модульні концентратори з допоміжних компонентів мережі перетворилися на основних разом з комп'ютерами і системним програмним забезпеченням як по впливу на характеристики мережі, так і за вартістю. Сьогодні комунікаційний пристрій може бути складним спеціалізованим мультипроцесором, який потрібно конфігурувати, оптимізувати і адмініструвати.
Третім шаром, створюючим програмну платформу мережі, є операційні системи (ОС). Від того, які концепції управління локальними і розподіленими ресурсами покладені в основу мережевої ОС, залежить ефективність роботи всієї мережі. При проектуванні мережі важливо враховувати, наскільки просто дана операційна система може взаємодіяти з іншими ОС мережі, наскільки вона забезпечує безпеку і захищеність даних, до якого ступеня вона дозволяє нарощувати число користувачів, чи можна перенести її на комп'ютер іншого типу і багато інших міркувань.
Самим верхнім шаром мережевих засобів є різні мережеві застосування, такі як мережні бази даних, поштові системи, засоби архівації даних, системи автоматизації колективної роботи і ін.
Таким чином, вибір комп'ютерної мережі може бути зведений до вибору її топологи, протоколів, апаратних засобів і мережного програмного забезпечення. Кожен з цих компонентів є відносно незалежним. Наприклад, мережі з однаковою топологією можуть використовувати різні методи доступу, протоколи і мережне програмне забезпечення. У різних мережах можуть застосовуватись однакові протоколи і (або) мережне програмне забезпечення. Це розширює можливість вибору найбільш оптимальної архітектури комп'ютерної мережі.
На корпорації топологія зірка — це єдина топологія мережі з явно виділеним центром, до якого підключаються всі інші абоненти. Обмін інформацією йде винятково через центральний комп'ютер, на який лягає більше навантаження, тому нічим іншим, крім мережі, він, як правило, займатися не може. Зрозуміло, що мережне устаткування центрального абонента повинно бути істотно складнішим, чим устаткування периферійних абонентів. Про рівноправність всіх абонентів (як у шині) у цьому випадку говорити не доводиться. Звичайно центральний комп'ютер найпотужніший, саме на нього покладають всі функції по керуванню обміном. Ніякі конфлікти в мережі з топологією зірка в принципі неможливі, тому що керування повністю централізоване.
Рисунок 8 - Топологія «Зірка»
Якщо говорити про стійкість зірки до відмов комп'ютерів, то вихід з ладу периферійного комп'ютера або його мережного встаткування ніяк не відбивається на функціонуванні мережі, зате будь-яка відмова центрального комп'ютера робить мережу повністю непрацездатною. У зв'язку із цим повинні прийматися спеціальні заходи щодо підвищення надійності центрального комп'ютера і його мережної апаратури.
Обрив кабелю або коротке замикання в ньому при топології зірка порушує обмін тільки з одним комп'ютером, а всі інші комп'ютери можуть нормально продовжувати роботу.
На відміну від шини, у зірці на кожній лінії зв'язку перебувають тільки два абоненти: центральний й один з периферійних.
Найчастіше для їхнього з'єднання використовується дві лінії зв'язку, кожна з яких передає інформацію в одному напрямку, тобто на кожній лінії зв'язку є тільки один приймач й один передавач. Це так звана передача точка-точка. Все це істотно спрощує мережне встаткування в порівнянні із шиною й рятує від необхідності застосування додаткових, зовнішніх термінаторів.
Проблема загасання сигналів у лінії зв'язку також вирішується в зірці простіше, ніж у випадку шини, адже кожен приймач завжди одержує сигнал одного рівня. Гранична довжина мережі з топологією зірка може бути вдвічі більше, ніж у шині (тобто 2*Lпр), тому що кожний з кабелів, що з'єднує центр із периферійним абонентом, може мати довжину Lпр.
Серйозний недолік топології зірка складається у жорсткому обмеженні кількості абонентів. Звичайно центральний абонент може обслуговувати не більше 8-16 периферійних абонентів. У цих межах підключення нових абонентів досить просте, але за ними воно просто неможливе. У зірці припустиме підключення замість периферійного ще одного центрального абонента (у результаті виходить топологія з декількох з'єднаних між собою зірок).
У центрі мережі з даною топологією міститься не комп'ютер, а спеціальний пристрій — концентратор або, як його ще називають, хаб (hub), що виконує ту ж функцію, що й репітер, тобто відновлює сигнали й пересилає їх в усі інші лінії зв'язку.
Виходить, що хоча схема прокладки кабелів подібна активній зірці, фактично мова йде про шинну топологію, тому що інформація від кожного комп'ютера одночасно передається до всіх інших комп'ютерів, а ніякого центрального абонента не існує. Безумовно, пасивна зірка дорожче звичайної шини, тому що в цьому випадку потрібний ще й концентратор. Однак вона надає цілий ряд додаткових можливостей, пов'язаних з перевагами зірки, зокрема, спрощує обслуговування й ремонт мережі. Саме тому останнім часом пасивна зірка усе більше витісняє зірку, що вважається малоперспективною топологією.
Можна виділити також проміжний тип топології між активною й пасивною зіркою. У цьому випадку концентратор не тільки ретранслює сигнали, але й робить керування обміном, однак сам в обміні не бере участь (так зроблено в мережі 100VG-AnyLAN).
Велике достоїнство зірки (як активної, так і пасивної) полягає в тому, що всі точки підключення зібрані в одному місці. Це дозволяє легко контролювати роботу мережі, локалізувати несправності шляхом простого відключення від центра тих або інших абонентів (що неможливо, наприклад, у випадку шинної топології), а також обмежувати доступ сторонніх осіб до життєво важливих для мережі точок підключення. До периферійного абонента у випадку зірки може підходити як один кабель (по якому йде передача в обох напрямках), так і два (кожний кабель передає в одному із двох зустрічних напрямків), причому останнє зустрічається набагато частіше.
Загальним недоліком для всіх топологій типу зірка (як активної, так і пасивної) є значно більша, ніж при інших топологіях, витрата кабелю. Наприклад, якщо комп'ютери розташовані в одну лінію, то при виборі топології зірка знадобиться в кілька разів більше кабелю, ніж при топології шина. Це істотно впливає на вартість мережі в цілому й помітно ускладнює прокладку кабелю.
У мережі працюють економісти, фінансисти, програмісти, системні адміністратори, оператори, тому призначення мережі – є забезпечення надійного зв’язку між сервером та собою, а також швидкий обмін даних.