Сучасний стан розвитку спортивного орієнтування

Не дивлячись на наявність достатньої кількості різноманітних видів спорту, спортивне орієнтування не втрачає своїх прихильників. Про це свідчить не тільки те, що на сьогоднішній день Міжнародна Федерація спортивного орієнтування об'єднує 72 країни світу, у тому числі і Україну, а й те, що на Олімпіаді 2006 року спортивне орієнтування ввійшло до офіційної програми Олімпійських ігор.

Про популярність спортивного орієнтування в країнах півночі свідчать й інші дані: в Фінляндії, наприклад, щорічно проводиться близько 4000 змагань, в яких беруть участь сотні тисяч чоловік. І це в країні з населенням лише 5 мільйонів чоловік! Більш того, спортивне орієнтування поступається хіба що лижному спорту, ковзанам і хокею за популярністю серед населення Норвегії. Орієнтування включено до шкільних програм, фізкультурних комплексів, армійського багатоборства тощо. В одній лише Швеції налічується декілька сотень клубів з спортивного орієнтування, багато з яких навіть мають свої web-сторінки. Існують також відомості про розвиток спортивного орієнтування навіть в таких екзотичних країнах, як Камерун, Коста-Ріка, Сінгапур і інші.

На відміну від Скандинавії в Україні на постійній основі спортивним орієнтуванням займається більше 13 тисяч спортсменів. Отримавши у 1963 році статус самостійного виду спорту, воно пройшло шлях від різновиду туризму до спорту вищих досягнень, стало заняттям, яке потребує серйозної підготовки. З часом орієнтування стало більш динамічним і видовищним: з’явилися електронні системи відмітки на КП, на міжнародних змаганнях переміщення спортсменів відстежують за допомогою космічних супутників у режимі реального часу.

Нині орієнтування в Україні очолює і координує Федерація спортивного орієнтування . 2011 року ФСОУ підтвердила статус національної. А це розширює можливості фінансування цього виду, зокрема дає змогу укладати договори з Міністерством освіти та науки, молоді та спорту України на проведення різноманітних змагань, присвоєння спортивних звань, суддівських категорій тощо. Традиційними осередками виховання орієнтувальників у нас стали Івано-Франківська, Дніпропетровська, Чернівецька, Харківська, Полтавська, Львівська, Сумська, Херсонська, Вінницька області, республіка Крим і Київ. Наша країна у 1992 році стала членом Міжнародної федерації спортивного орієнтування (IOF), до якої входять 70 країн, і навіть провела чемпіонат світу 2007 року.

Хоч в даний час в Україні спортивне орієнтування відноситься до так званих не олімпійських видів спорту (разом з шахами, шашками, кікбоксінгом, пауерліфтингом тощо), але це не заважає старанням українських спортсменів, тренерів, суддів виводити спортивне орієнтування на світовий рівень.

Список інформаційних джерел

1. Ганопольський В.І., Безносиков Є.Я., Булатов В.Г. Туризм і спортивне орієнтування. «Физкультура и спорт»

2. Сайт міжнародної федерації орієнтування IOF: http://orienteering.org

3. Сайт федерації спортивного орієнтування України: http://orienteering.org.ua

4. Правила змагань зі спортивного орієнтування, умовні знаки спортивних карт: http://orienteering.org.ua/index.php/federation/comissii

5. Офіційна сторінка Європейської спілки радіоаматорів - International Amateur Radio Union (IARU) Region 1: http://www.ardf-r1.org/

6. Сайт Спортивногокомітету України http://scu.org.ua/vidi-sportu/inshi-vidi-sporta/2134-sportivne-oriientuvannja.html