1. Особливості культури Кукутень-Трипілля.

Культура Кукутень-Трипілля –виникла в процесі синтезу кількох неолітичних культур Балкано-Карпатського регіону на рубежі V-ІV тис. до н.е, особлива роль належала носіям культури Боян, Кріш та лінійно-стрічкової кераміки.

Для трипільської культури характерні високий рівень розвитку господарства і розвинені суспільні відносини.

Знаряддя праці та зброю виготовлялися з кісток тварин, кременю і каменю, іноді з міді, існують свідчення торгівлі заготовками з кременю.

Найбільш дослідженим артефактами, залишених носіями трипільської культури, є керамічні вироби.

Одним з найбільш цікавих елементів орнаментації для нас є зображення тварин, які виникають на мальованому посуді у розвиненому етапі (ВІІ/СІ). Зооморфні зображення – це доволі реалістично або умовно реалістично відтворені на кераміці зображення таких тварин як бики, кози, олені, собаки, коні. Вони були виявлені на територіях, які належать як до кукутенської, так і до трипільської культури, а саме на Правобережжі Прута, Пруто-Дністровському межиріччі, Подністров’ї, Побужжі та Подніпров’ї .

2. Театральне мистецтво 17-18 ст., види театральних вистав.

У другій половині XVII ст. в Україні поширюється стиль бароко, що став цілісною художньою системою, під впливом якої розвивалися всі види і жанри мистецтва.

Витоки театрального мистецтва України сягають княжої доби, коли мандрівні актори-скоморохи розважали народ своїми дійствами — танцями, піснями, завжди доречними та актуальними.

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл (16-17 століття). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

Види театральних вистав: вертеп, шкільний театр, декламація, інтермедії та інтерлюдії, до XVIII ст. належать початки аматорського театру.