- •41. Що слід розуміти під тектонічними рухами?Які існують види тектонічних рухів?
- •42. Охарактеризуйте плікативні порушення гірських порід.
- •43.Опищіть елементи складки.
- •46.Наведіть приклади і охарактеризуйте дизюктивні порушення гірських порід.
- •48. Сила, енергія і магнітуда землетрусів, їх звязок.
- •49. Які фактори слід враховувати при прогнозуванні землетрусів.?
- •50.Що таке магма?Охарактерезуйте її властивості.
- •51.Опишіть будову вулкану центрального типу.
- •52. Які продукти вулканічної діяльності ви знаєте?
- •55.Наведіть класифікацію типів вулканів
- •56.Опишіть форми узгоджених інтрузивних тіл.
- •58. Охарактеризуйте типи метаморфізму.
- •59.Що таке локальний метаморфізм?Дайте характеристику його видів.
46.Наведіть приклади і охарактеризуйте дизюктивні порушення гірських порід.
Диз'юнктивні порушення — порушення первинного залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності. Церозломи, тріщини, поверхні сповзання тощо. Пов’язані переважно з гороутворюючими та складкоутворюючими рухами. За походженням Д.п. поділяють на нетектонічні і тектонічні. По відношенню до складчастих та ін. тектонічних структур можуть бути крайовими або граничними, внутрішніми і наскрізними, за глибиною проявів – приповерхневими або глибинними.
Основні типи порушень.
Розрізнюють чотири основних типи порушень (скид, підкид, зсув, перезсув) та чотири проміжних (скидо-зсув, скидо-перезсув, підкидо-зсув, підкидо-перезсув). При пологому падінні зміщувача вживають спрощену класифікацію, для якої всі порушення в бік падіння зміщувача називають скидами, а в бік підняття – насувами. При скиді породи висячого боку, які лежать вище поверхні зміщувача, пересуваються по ній вниз поверхнею розриву.
Перезсув – порушення залягання гірських порід з розривом їх суцільності і горизонтальним переміщенням порід висячого боку в напрямі, протилежному напрямку простягання зміщувача.
Зсув – горизонтальне переміщення порід висячого боку в напрямі простягання зміщувача.
48. Сила, енергія і магнітуда землетрусів, їх звязок.
Інтенсивність землетрусу— міра впливу землетрусу на об'єкти, що виражається балами сейсмічної шкали в залежності від ступеню руйнування типових будівель і споруд, відчуттів очевидців, змін земної поверхні.
Інтенсивність прояву землетрусів на поверхні вимірюється в балах і залежить від глибини осередка і магнітуди землетрусу, що служить мірою його енергії. Максимальне відоме значення магнітуди наближається до дев'яти. Магнітуда пов'язана з повною енергією землетрусу, але ця залежність не пряма, а логарифмічна, зі збільшенням магнітуди на одиницю енергія зростає в 32 рази, тобто при поштовху з магнітудою 6 вивільняється в 32 рази більше енергії, ніж з магнітудою 5, і майже в 1 000 разів більше, ніж з магнітудою чотири. Часто взасобах масової інформації, що оповіщають про сейсмічні катастрофи, ототожнюється шкала магнітуд (шкала Ріхтера) та сейсмічна шкала інтенсивності, вимірювана в сейсмічних балах, оскільки журналісти, що сповіщають про землетрус у 12 балів «за шкалою Ріхтера» плутають магнітуду з інтенсивністю. Інтенсивність тим більша, чим ближче до поверхні розташований осередок , так, наприклад, якщо осередок землетрусу з магнітудою, що дорівнює 8, знаходиться на глибині 10 км, то на поверхні інтенсивність складе балів 11-12; при такій самій магнітуді, але на глибині 40 — 50 км вплив на поверхні зменшується до 9-10 балів.
Сейсмічні рухи складні, але піддаються класифікації. Існує велика кількість сейсмічних шкал, які можна звести до трьох основних груп. В Україні та інших країнах колишнього СРСРзастосовується найбільш широко використовувана у світі 12-бальна шкала MSK-64 (Медведєва-Шпонхойера-Карніка) висхідна до шкали Меркалі-Канкані (1902), в країнах Латинської Америки прийнята 10-бальна шкала Россі-Фореля (1883), в Японії — 7-бальна шкала. Оцінка інтенсивності, в основу якої покладені побутові наслідки землетрусу, яку легко розрізняти навіть недосвідченим спостерігачем, в сейсмічних шкалах різних країн різна. У найбільш простому і зручному вигляді відчуття і спостереження представлені в схематизованій короткій описовій шкалі (варіант MSK), якою може користуватися кожен.
• слабкі – 1–3 бали;
• помірні – 4 бали;
• достатньо сильні – 5 балів;
• дуже сильні – 7 балів;
• руйнуючі – 8 балів;
• спустошуючі – 9 балів;
• знищуючі – 10 балів;
• катастрофічні – 11 балів;
• дуже катастрофічні – 12 балів.
Магнітуда землетрусу — умовна величина, що характеризує кількість енергії, яка виділилася у вогнищі землетрусу. Пропорційна лоґарифму максимальної амплітуди зміщення частинок ґрунту, яке фіксується сейсмічними станціями. Максимальна магнітуда землетрусу становить близько 9,5, що відповідає енергії 1019 Дж.
Формула:
де E — енергія землетрусу в джоулях.
