- •1.Сучасні геополітичні та геоекономічні процеси в країнах атр
- •2.Геополітична ситуація в атр
- •3.Економісне зростання Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
- •4.Енергетичне суперництво в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- •5.Військові аспекти регіонального розвитку атр.
- •6.Найважливіші шляхи і форми економічного співробітництва України і Росії
- •7.Геополітичне положення України
- •8.Особливості розвитку сучасних геополітичних процесві на Близькому та Середньому Сході
- •9.Геополітичній та геоекеономічний інтерес сша до країн Близького та Середнього Сходу
- •11.Близькосхідний напрям зовнішньополітичного курсу Росії
- •12.Близькосхідний напрям зовнішньополітичного курсу України
1.Сучасні геополітичні та геоекономічні процеси в країнах атр
Одним із головних завдань зовнішньополітичного курсу України є піднесення на якісно новий рівень співробітництва України з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР), який має величезний економічний, інвестиційний і технологічний потенціал. Під час державного візиту до Республіки Корея в грудні 2006 р. Президент України у своєму виступі у Корейському університеті наголосив, що “на тлі своїх європейських та євроатлантичних пріоритетів Україна глибоко зацікавлена в розвитку міжнародних взаємин з лідерами азіатського простору”.
При всіх позитивних ознаках сучасної активізації України у відносинах з азіатськими країнами, відчувається брак ґрунтовних досліджень значення Східного напряму української зовнішньої політики. А без цього неможливо вибудувати ефективну стратегію відносин. Тож метою аналітичної записки є визначення стратегічних особливостей і значення Азійсько-Тихоокеанського регіону сьогодні й на близьку перспективу, розстановки сил і регіональних протиріч, на основі чого формулюються основні практичні орієнтири політики України в АТР.
2.Геополітична ситуація в атр
Азійсько-Тихоокеанський регіон характеризується зростаючим рівнем внутрішньорегіональної політико-економічної взаємозалежності й конкуренції одночасно, відсутністю інституціолізованої системи регіональної безпеки, численними територіальними спорами, які накладаються на боротьбу за ресурси й історично обумовленою недовірою між регіональними державами. В Азійсько-Тихоокеанському регіоні спостерігається існування декількох крупних центрів сили глобального і регіонального рівня, навколо яких відбувається консолідація менших держав. Насамперед, це - американсько-японський і китайський центри, або “полюси”, взаємодія між якими характеризується збігом у часі двох процесів: економічного і політичного зростання Китаю і політичного зміцнення Японії за допомогою США на базі вже існуючого економічного потенціалу.
Паралелізм у процесах укріплення глобальних позицій Японії і Китаю загострює існуючі між ними відносини політико-економічної конкуренції на глобальному і регіональному рівнях. Час від часу спалахують тліючі конфлікти через територіальні суперечки. Загострюється конкуренція Японії і Китаю за доступ до джерел енергоресурсів у Росії, Африці, на Близькому Сході (Іран), у Латинській Америці (Венесуела).
У багатьох найбільш важливих проблемах так чи інакше зачіпаються інтереси США, які здебільшого підтримують свого союзника – Японію, але у своїх розрахунках виходять з міркувань стримування Китаю, який поступово виступає як їх основний конкурент. Величезне економіко-технологічне і військово-політичне значення АТР підштовхує США весь час шукати інструменти зміцнення своїх позицій.
силовий баланс в АТР сьогодні значною мірою залежить від геополітичної орієнтації менших країн регіону, вплив яких в регіоні зростатиме, що обумовлюється цілою низкою обставин:
- змаганням за регіональний вплив між США-Японією-Китаєм;
- швидким економічним прогресом країн АСЕАН і їх проникненням в економіки регіональних гігантів;
- нарощуванням меншими країнами воєнної могутності,
-стремліннями багатьох з них до створення інтеграційних об’єднань для спільного відстоювання .