Лекція 5

Тема: Відповідь тваринного організму на опромінення.

Мета: Ознайомитись з впливом опромінення на тваринний організм.

Професійна спрямованість: матеріал теми необхідний майбутньому вчителю при проведенні уроків біології та валеології.

_{Основні поняття: радіочутливість, радіаційний синдром.}

План лекції:

1. Радіочутливість різних тканин організму. Схема формування відповіді тваринного організму на опромінення.

2. Радіаційні синдроми у ссавців. Кістково-мозковий та гастроінстетинальний синдроми.

3. Вплив опромінення на клітини крові і тканини кровотворних органів.

4. Вплив іонізуючих випромінювань на плід людини й тварин.

Питання по темі для самостійного опрацювання:

1. Як відрізняється стійкість до опромінення різних органів та систем організму?

2. Захист від загибелі при різних синдромах.

3. Системна відповідь організму на опромінення.

Рекомендована література

Базова

1. Гродзинський Д.М. Радіобіологія. – Київ: Либідь, 2001. – 448 с.

2. Кіцно В.О., Поліщук С.В., Гудков І.М. Основи радіобіології та радіоекології. – Київ: Хай-Тек-Прес, 2008. – 320 с.

3. Ярмоненко С.П., Вайнсон А.А. Радиобиология человека и животных. – М.: Высшая школа, 2004. – 550 с.

Допоміжна

1. Давиденко В.М. Радіобіологія. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2011. – 248 с.

2. Корзун В.Н., Недоуров С.И. Радиация. Защита населения – К: Наукова думка, 1995 – 112 с.

3. Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології. – К.: Вища школа, 2003. – 316 с.

4. Мазник Н.А., Винников В.А., Суханская М.М., Теплая В.А. Цитогенетическая биодозиметрия у лиц Чернобыльского контингента //Проблемы радиационной генетики на рубеже веков. Межд. конф. Москва. 20-24 ноября 2000 г. – С. 293.

5. Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность – М: Энергоатомиздат, 1989 – 224 с.

6. Моссэ И.Б. Радиация и наследственность. – Мн.: Университетское, 1990. – 205 с.

7. Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 79 с.

8. Цебржинский О.И., Киселев А.Ф., Грищенко Г.В., Зінченко Т.Н., Руденко А.А., Трохименко А.Г., Шаталин Б.О. Некоторые патогенетические механизмы g-радиооблучения. Обзор// Різдвяні біологічні читання: Наукові праці 7-х біологічних читань. – Миколаїв, 2008. – С. 17 – 26.

9. Эстулин и.В. Радиоактивное излучение. – м.: Наука, 1962. – 63 с.

10. Ядерная энциклопедия. – М: Благотворительный фонд Ярошинской, 1996 –656 с.

11. http://eco.com.ua/content/aktualni-zavdannya-i-problemi-suchasnoi-radioekologii

12. http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0135_zb_m_2VZE.pdf

13. http://ekosvit.nepopsa.com/radioekologija/

14. http://www.xumuk.ru/encyklopedia/2/3806.html

1. Радіаційне ураження людини розвивається за тими самими законами, що й в опромінених вищих тварин. Тому й висновки про характер впливу іонізуючого випромінювання на ті чи інші тканини та органи людини здебільшого зроблено на підставі результатів спостережень над опроміненими ссавцями. Це стосується формування радіаційних синдромів, у чому беруть участь ушкодження складних інтегрованих систем організму, й у патогенетичному процесі проявляються не лише прямі наслідки опромінення, а й нашарування численних побічних процесів, які супроводжують радіаційне ураження окремих клітин і тканин та зниження властивих їм функціональних потенцій.

Реакція вищих тварин на дію іонізуючого випромінювання розпочинається з радіаційного ушкодження клітин, що проявляється в проліферативній загибелі клітин у твірних тканинах або порушенні функцій клітин у диференційованих спеціалізованих тканинах. Якщо клітина, котра стала мішенню для влучання променя, але не зазнала повної репарації чи елімінації, започаткує клітинну лінію, яка або призведе до утворення гамет, або ж проявить наслідки індукованої опроміненням трансформації, то реакція на опромінення виражатиметься в стохастичному віддаленому ефекті — генетичних змінах або канцерогенезі.

Детерміністичний ефект можна розглядати як наслідок появи в тканині певної кількості клітин, інактивованих у результаті стохастичного ефекту. Чим більше таких інактивованих клітин, тим інтенсивніше проявляються детерміністичні ефекти опромінення. Завдяки механізмам, що забезпечують клітинний або функціональний гомеостаз, утрати, зумовлені порушенням нормальної життєдіяльності інактивованих клітин, компенсуються, й променеве ураження не виявляється, якщо число ушкоджених клітин не перевищує певного значення.

Очевидно, критичні тканини (тобто тканини, клітини яких мають найвищу радіочутливість) є відповідальними за прояв радіобіологічних нестохастичних ефектів унаслідок опромінення в дозах, за яких можливе нагромадження певної кількості інактивованих клітин.