2.1.2 Геоморфологічні методи досліджень

Геоморфологічні методи досліджень базуються на вивченні форм сучасного рельєфу та рельєфотвірних процесів і прогнозування за ними структурних елементів, з якими можуть бути пов’язані поклади нафти і газу. Геометричні особливості структур і зв’язок земної поверхні з тектонікою знаходять відображення:

а) у висотному полі рельєфу;

б) в його розчленованості;

в) в плановому рисунку форм рельєфу і ареалів грунтово-рослинного покрову;

г) в морфогенетичних рисах рельєфу.

Гіпсометричний аналіз рельєфу, аналіз нахилів і власне форми денної поверхні базується на уявленні про тектогенну деформацію цієї поверхні. Екзогенні рельєфотвірні процеси, які формують рельєф одночасно з тектогенною його деформацією, суттєво, часто докорінним чином змінюють геоморфологічний результат цієї деформації у відношенні планового положення і морфології форм рельєфу, що утворюються.

Різноманітність і неоднозначність зв’язку гіпсометрії рельєфу з тектонічною структурою роблять неможливим "автоматичне" виділення структур.

Розчленування рельєфу, безумовно, прямо або опосередковано відображають тектонічні рухи і структури, але для більшості випадків розчленування цей зв’язок недосліджений. Дія тектонічних рухів і структур на розчленування рельєфу здійснюється через:

а) тектогенно обумовлену гіпсометрію рельєфу та схили земної поверхні;

б) літологію виведених на поверхню порід;

в) тектогенну тріщинуватість.

Морфологічний аналіз полягає в дослідженні планового рисунку земної поверхні – форм рельєфу, гідромережі, ареалі в грунтово-рослинному покриві – з метою виявлення планових обрисів тектонічних структур – диз’юнктивних і плікативних.

Геоморфологічні дослідження проводяться в обмежених обсягах і найбільше значення мають в слабовідслонених районах при пошуках зон регіональних піднять та локальних структур.

2.1.3 Геофізичні методи досліджень

В комплексі геофізичних методів досліджень при пошуково-розвідувальних роботах на нафту і газ виділяють дві групи:

1. польові методи (розвідувальна геофізика);

2. промислові методи (геофізичні дослідження в свердловинах – каротаж).

Польові методи геофізичних досліджень базуються на вивченні і аналізі розподілу природних або штучно створених фізичних полів – гравітаційного, магнітного, електричного, радіоактивного, теплового і сейсмічного.

Неоднакові фізичні властивості гірських порід зумовлюють неоднорідні фізичні поля, внаслідок чого з’являється можливість виявляти особливості геологічної будови окремих територій. За характером використовуваних полів розрізняються і методи польової розвідувальної геофізики. На використанні природних полів повністю засновані методи гравірозвідки і геотермії. Ці методи використовуються переважно для регіональних досліджень. Штучні поля збуджуються спеціальними технічними засобами. На їх використанні засновані такі методи, як сейсморозвідка і електророзвідка постійним і змінним струмом, вивчення викликаних теплових полів. Достовірність і вирішувальна спроможність методів штучного поля, як правило, вища, але вони, звичайно, складніші і дорожчі. Вони переважно застосовуються для детальних досліджень, але і в регіональних дослідженнях відіграють важливу роль. Основою інтерпретації геофізичної інформації служить вирішення оберненої задачі, коли за просторово-часовим розподілом геофізичного поля визначають будову і властивості об’єкта, що вивчається. Найбільш відповідальним і трудомістким етапом при цьому є геологічна інтерпретація, при проведенні якої геофізична інформація використовується в поєднанні з даними інших видів спостережень (буріння, геохімія та інші дослідження).