2.3.4 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об'єктів (структур) до глибокого буріння

Ця стадiя є дуже важливою в геологорозвiдувальному процесi, оскiльки на нiй створюється фонд перспективних локальних об'єктiв i оцiнюються їхні ресурси для вибору i визначення черговостi введення їх в пошукове бурiння.

Ця стадiя в значнiй мiрi визначає темпи пошукiв нових родовищ нафти і газу i кiнцевi геолого-економiчнi пiдсумки освоєння регiону в цiлому. На цей вид робiт витрачаються значнi кошти – приблизно 75% загальних витрат на нафтогазову польову i промислову геофiзику, а пiдготовка однiєї пастки оцiнюється значними сумами (до мільйона гривень). Якiсне вирiшення геологiчних завдань цiєї стадiї безпосередньо визначається результатами регiональних геолого-геофізичних досліджень, якi передують цiй стадiї.

Головна роль у виявленнi i пiдготовцi пасток належить геофiзичним методам (до 90% всiх об'єктiв), iз яких переважну роль вiдiграють сейсмiчнi дослiдження (до 85%). Рекогносцирувальною зйомкою (сейсморозвідка–КМЗХ, МЗГТ, МРНП; електророзвідка, гравірозвідка, магніторозвідка) в комплексі з параметричним бурінням виявляються зони валоподібних піднять або зони регіонального виклинювання перспективних відкладів. Основним методом при пошуковiй зйомцi локальних склепiнних пiднять, а також об'єктiв неантиклiнального типу (в т.ч. рифових масивiв) є сейсморозвiдка МВХ (МЗГТ) в комплексi з МРНП в геологiчно складних районах, якi дозволяють збiльшити глибину вивчення об'єктiв до 6–8 км. Звичайним масштабом зйомки при виявленнi структур антиклiнального типу є 1:100 000 – 1:50 000 iз щільністю 0,5–0,7 пог.км профілiв МВХ на 1км² (вiдстань мiж розвiдувальними профiлями 1,5 – 2 км, мiж сполучними – 4–6 км).

При пiдготовцi об'єктiв масштаб детальної зйомки збiльшується до 1:50 000 – 1:25 000, а щiльнiсть профілiв в залежностi вiд розмiрiв структури i їхніх амплiтуд коливається вiд 0,7 до 2–3 пог.км/км² . Кількість профілів також залежить від якості відбить, яке значно покращується при застосуванні МЗГТ.

Щільність спостережень на підготовлених структурах визначається:

а) для структур, підготовлених сейсморозвідкою – відношенням протяжності профілів (в км) в контурі підготовленої структури до її площі (в км²) і вимірюється в км/км²;

б) для структур, підготовлених структурним бурінням – відношенням кількості свердловин, які розкрили маркуючий горизонт, до площі структури в км² і вимірюється в св./км².

Для структур, підготовлених сейсморозвідкою, використовується поняття інформативна щільність спостережень. При її визначенні враховується протяжність лише тих ділянок сейсмічних профілів в межах структури, на яких задовільно зареєстровані відбиття від досліджуваного (цільового) горизонт

В мiру вивчення району пошукова i детальна мережа профілiв стає густiше iз-за необхiдностi виявлення i пiдготовки все бiльш дрiбних пасток. Пiдготовка пошукових об'єктiв лiтолого-стратиграфiчного типу потребує ще бiльшого згущення профілiв.

В складних сейсмологiчних умовах в комплекс робiт включається структурне або параметричне бурiння.

Останнiм часом значне мiсце на данiй стадiї вiдводиться прямим геофiзичним i геохiмiчним методам пошукiв нафти i газу, тобто спецiалiзованим роботам i дослiдженням з прогнозу геологiчного розрiзу i виявленню аномалiй типу "поклад" (АТП).

АТП – це аномальнi ефекти в геофiзичних полях або значеннях фiзичних параметрiв середовища, що викликані впливом нафтогазонасичення порiд i визначаються за геофiзичними даними.

Ефект може вiдображатись зменшенням iнтервальної швидкостi розповсюдження пружних коливань, змiною (звичайно збiльшенням) електричного опору, змiною поглинання сейсмiчної енергiї в нафтогазонасичених породах, змiною акустичної жорсткостi порiд i коефiцiєнтiв вiдбиття сейсмiчної енергiї в покрiвлi i пiдошвi продуктивного пласта, а також менш значними змiнами фiзичних властивостей порiд в покриваючих поклад вiдкладах пiд впливом мiграцiйних потокiв вуглеводнів. За допомогою спецiальних математичних процедур рiзнi аномалiї можуть бути приведенi до узагальненого вигляду – до комплексної АТП.

Найбiльш контрастнi АТП пов'язанi з газовими покладами значної (20–50 м i бiльше) висоти. Нафтовi поклади звичайно викликають менший ефект. Видiлення АТП вимагає застосування сучасних технiчних засобiв, методичних прийомiв i складних процедур математичної обробки. Слiд мати на увазi, що АТП вiдображає, напевне, сумарний ефект впливу нафтогазових покладiв i лiтологiчних особливостей порiд в об'ємi пастки; так що термiн є умовним.

Типовий комплекс робіт з визначення і підготовки пасток до пошукового буріння включає:

– детальну сейсморозвідку масштабу 1:50000 і 1:25000;

– спеціальні роботи та дослідження з прогнозування геологічного розрізу й прямих пошуків для підготовки АТП;

– структурне буріння;

– детальну електророзвідку, високоточну гравірозвідку масштабу 1:50 000 і 1:25 000 (додаткові роботи);

За результатами робіт складаються звіти, до яких додаються:

– оглядова карта;

– карти геолого-геофізичної вивченості;

– схема розташування профілів, фізичних точок спостережень і свердловин;

– зведений геолого-геофізичний розріз площі робіт;

– геолого-геофізичні розрізи свердловин з виділенням продуктивних, маркуючих та опорних горизонтів;

– структурні карти по вивчених цільових горизонтах в масштабі зйомки з нанесенням місця розташування проектних свердловин, що рекомендуються до буріння;

– карти якості сейсмічних матеріалів на структурній основі;

– карти АТП, сумісні із структурними картами продуктивних чи близьких до них горизонтів, на яких наведені значення параметрів АТП, контури очікуваних покладів і місцеположення свердловин, що рекомендуються до буріння;

– вертикальні розрізи об'єктів АТП із виділенням очікуваних покладів;

– прогнозні геолого-геофізичні розрізи, що характеризують літологічний склад і товщини відкладів;

– паспорт підготовленого об'єкту (АТП) до глибокого буріння;

Проводиться експертна оцінка нафтогазоносності пасток з визначенням перспективних ресурсів ВВ категорії С₃ а також ГЕО-3 доцільності проведення пошукових робіт. Об'єкт включається в державний фонд структур (пасток), підготовлених до пошукового буріння.

Пошуки (а потiм i пiдготовку) пасток i геологiчно, i економiчно бiльш доцiльно проводити для кожного структурного поверху окремо. Послiдовне (згори донизу) освоєння бiльш занурених структурних поверхiв дозволяє з бiльшою ефективнiстю використовувати матерiали дослiджень верхнiх iнтервалiв розрiзу, що особливо важливо для проведення дорогих геофiзичних i бурових робiт. Наприклад, в Дніпровсько-Донецькій западині це надсольовий i пiдсольовий структурні поверхи.

2.4 Пошуковий етап. Стадія пошуку родовищ Метою пошукових робiт є виявлення родовищ нафти i газу або покладiв на ранiше вiдкритих родовищах з оцiнкою їх запасiв за категорiєю С₂ i частково С₁ та вибiр першочергових об'єктiв для розвiдки.

Виконання цiєї мети досягається вирiшенням таких окремих завдань:

– виявлення в розрiзi колекторiв i покришок i визначення їх геолого-геофiзичних властивостей (параметрiв);

– видiлення i випробовування нафтогазонасичених пластiв;

– одержання промислових припливiв нафти i газу;

– встановлення властивостей флюїдiв i фiльтрацiйно-ємнiсних характеристик пластiв;

– оцiнка запасiв вiдкритих покладiв за категорiєю С₂ i частково С₁ (в радіусі дренажу свердловини);

­– вибiр об'єктiв для проведення деталiзацiйних геофiзичних i оцiнних бурових робiт;

– уточнення будови площi i пастки.

Обгрунтуванням для проведення робiт цiєї стадiї є позитивна оцiнка перспектив нафтогазоносностi пiдготовленого об'єкта за сукупнiстю геолого-геофiзичних дослiджень.

Типовий комплекс робiт на цiй стадiї включає:

– бурiння i випробовування пошукових свердловин;

– геохiмiчнi, гiдрогеологiчнi та iншi види дослiдження свердловин;

– геофiзичнi дослiдження свердловин;

– вiдбiр керна, шламу, проб води, нафти, газу та їх лабораторне вивчення;

– деталiзацiйна свердловинна i наземна (морська) сейсморозвiдка;

– спецiалiзованi роботи i дослiдження для прогнозування геологiчного розрiзу i положення контурiв покладiв.

Стадiя пошуку родовищ завершується одержанням першого промислового припливу нафти чи газу або обгрунтуванням безперспективностi дослiджуваного об'єкта. Iншими словами, завдання пошукового бурiння вважаються вирiшеними в тих випадках, коли однозначно доведена наявнiсть або вiдсутнiсть на данiй площi промислових припливiв нафти чи газу.

При цьому величина промислового припливу є поняття економiчне, може коливатись в широкому дiапазонi i визначається геолого-економiчними умовами i кон'юнктурою окремо для конкретного регiону.

Безперспективнiсть об'єкта може бути зумовлена вiдсутнiстю пастки, несприятливим лiтологiчним складом вiдкладiв, вiдсутнiстю колекторiв, їхньою обводненiстю тощо.

За результатами робiт на стадiї пошукiв родовищ нафти i газу при вiдкриттi таких складається проект розвiдки i проводиться оцiнка запасiв за категорiями С₂ i С₁, а у випадку негативного результату – звiт з обгрунтуванням безперспективностi об'єкта.

Для районiв з розвинутим видобутком нафти i газу на пошуковому етапi розом iз виявленням родовищ можуть виконуватись і завдання стадiї оцiнки родовищ (покладiв).

Пiсля аналiзу причин вiдсутностi родовища структура виводиться iз бурiння з негативними результатами. При цьому слiд мати на увазi, що в разi проведення пошукового бурiння до технiчно доступної глибини воно вважається завершеним тiльки в розкритiй частинi розрiзу вiдкладiв (тобто для певного стратиграфiчного комплексу).

Причинами часткового вирiшення поставлених завдань можуть бути:

– погана якiсть або вiдсутнiсть випробувань;

– слабкi припливи нафти i газу;

– неiнформативнiсть ГДС;

-– недостатнiй обсяг вiдбору керна з перспективних порiд та iн.

Завдання стадiї пошукiв можуть виявитись невирiшеними, якщо встановлено:

– невiдповiднiсть структурних побудов, одержаних за даними сейсмодослiджень i пошукового бурiння;

– неякiсне проведення ГДС при вiдсутностi випробувань в процесi бурiння та випробовування свердловин в колонi;

– складнi гiрничо-технiчнi та геологiчнi умови буріння, що визначають появу технiчно невдалих свердловин i необхiднiсть застосування нових технiчних засобiв або методiв.

Пiсля вияснення причин безуспiшностi бурiння приймається рiшення про припинення або продовження робiт на локальнiй площi. В останньому випадку обгрунтовується додатковий комплекс дослiджень i його оптимальний обсяг (деталiзацiйнi сейсмiчнi або iншi види геофiзичних дослiджень, структурне бурiння, закладання додаткових пошукових свердловин, тощо).

Пошуковi роботи можуть бути тимчасово призупиненi або законсервованi при необхiдностi:

– проведення додаткових геофiзичних дослiджень на пастцi;

– застосування нових технiчних засобiв i методiв;

– концентрацiї робiт на iнших, бiльш важливих об'єктах.

В останнiх двох випадках структури переводяться у фонд законсервованих.