2.3.1 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт

Якiсне вирiшення геологiчних завдань регiональних дослiджень може бути забезпечене тiльки при виконаннi таких основних методичних принципiв їх проведення:

1. Комплекснiсть регiональних робiт.

Забезпечується поєднанням рiзних методiв вивчення надр з метою можливостi доповнення i перевiрки геолого-геофiзичної iнформацiї, одержаної рiзними методами. Тому регiональнi роботи включають як методи безпосереднього вивчення порiд розрiзу (опорне, параметричне бурiння), так i методи прогнозування геологiчної будови територiї. Останнi методи можуть давати необхiдну iнформацiю як:

а) з денної поверхнi, вивчаючи сучасний рельєф Землi i будову четвертинних вiдкладiв такими методами:

– аерокосмiчні зйомки (оптична багатозональна зйомка, iнфрачервона спектрометрія, радiохвильова зйомка, лазерна хроматографiя);

– геологiчна зйомка, структурно-геоморфологiчна зйомка, гiдрогеологiчна зйомка;

– геохiмiчнi зйомки: газова, бiтумiнологiчна, гiдрохiмiчна, лiтогеохiмiчна, бiогеохiмiчна;

б) з рiзної глибини, вивчаючи будову i вiк фундаменту, положення i будову основних шарiв земної кори i верхньої мантiї геофiзичними методами, а саме:

– рiзними модифiкацiями сейсмiчних дослiджень (ГСЗ, МЗГТ, КМЗХ, МВХ та iн.);

– гравiрозвiдкою;

– магнiторозвiдкою;

– електророзвiдкою;

– геотермiчними дослiдженнями.

Для кожного конкретного регiону розробляється свiй рацiональний комплекс робiт, який враховує специфiку його геологiчної будови. Сучасний комплекс регіональних робіт складається з геологічних, геофізичних, геохімічних, гідрогеологічних і геотермічних методів вивчення перспективних територій. Провідними серед них є геологічні та геофізичні методи (останніми роками – аерокосмічні), комплексування яких забезпечує широту охоплення територій, швидкість досліджень і значну достовірність одержуваної інформації.

2. Поєднання систем опорних i полегшених спостережень.

Регiональнi роботи передбачають такi методи спостережень:

- точковi (бурiння, геофiзичнi зондування);

- маршрутнi (рiзнi види маршрутних зйомок);

- пунктирнi (короткi профiльнi перетини свердловинами або геофiзичними методами;

- профiльнi (регiональнi перетини буровими або геофiзичними роботами);

- площовi (геологiчнi, аерокосмiчнi, геофiзичнi, геохiмiчнi та iншi зйомки).

Для одержання всебiчної i максимально достовiрної інформацiї частина територiї дослiджується розширеним комплексом методiв з метою створення опорної мережі свердловин i геофiзичних профілiв; друга частина об'єктiв вивчається лише окремими методами для створення мережі згущення з полегшеними спостереженнями, матерiали яких контролюються даними опорної мережі.

Висока ефективність регіональних робіт досягається при оптимальному перетині опорними геофізичними профілями в комплексі з параметричними свердловинами найперспективніших в нафтогазоносному відношенні пошукових об’єктів. Для підвищення достовірності одержуваної геологічної інформації доцільно також проведення в межах існуючої опорної мережі спостережень нових методів досліджень, які появляються.

3. Наукове узагальнення результатiв регiональних робiт.

Найбiльш ефективне вирiшення геологiчних завдань регiональних робiт може бути досягнуто лише шляхом постiйного i поглибленого узагальнення i аналiзу одержуваної геолого-геофiзичної iнформацiї, якi проводяться за єдиними програмами для кожного регiону. Тiльки в такому випадку можна визначити доцiльнiсть i обсяг додаткових (i дорогих) дослiджень, необхiдних для пiдтвердження або вiдбракування результатiв проведених робiт.

Якісна підготовка об'єктів вимагає проведення площових геолого-геофізичних досліджень. Відповідно до цього регіональний етап поділяється на стадії:

– виділення зон і районів для першочергового вивчення;

– виявлення об'єктів (структур);

– визначення наявності пасток ВВ і підготовка об'єктів (структур) до глибокого буріння.

2.3.2 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивченняНа цій стадії обґрунтовуються найбільш перспективні напрями ГРР і вибір перспективних районів, зон і ділянок для геолого-геофізичних досліджень.

Типовий комплекс регіональних робіт на цій стадії включає:

– площові сейсмічні дослідження масштабів 1:200 000 – 1:50 000, сейсмічні роботи за системою опорних профільних перетинів;аеромагнітну, гравіметричну зйомки масштабів 1:200 000 –

1:50 000 і електророзвідку в різних модифікаціях;

• дешифрування матеріалів аерофото- і космічних зйомок різного рівня генералізації;

• геологічну, гідрогеологічну зйомки масштабів 1:200 000–1:50 000 та інші види досліджень;

– буріння опорних і параметричних свердловин.

За результатами проведених робіт і узагальнення матеріалів складаються звіти про геологічні результати та оцінку прогнозних ресурсів. До звіту додаються:

– оглядова карта;

– карта геолого-геофізичної вивченості;

– схема розташування профілів і свердловин ( карта фактичного матеріалу) на геологічній і структурній основі;

– геолого-геофізичні розрізи свердловин, а також прогнозні розрізи;

– кореляційні схеми розрізів свердловин, нафтогазоносних і прогнозних комплексів, горизонтів і пластів та результатів їх випробування;

– геологічні профілі, сейсмогеологічні, часові та інші розрізи;

– структурні карти з основних структурних поверхів і ярусів;

– тектонічна карта;

– карта перспектив нафтогазоносності і розподілу щільності початкових потенційних і прогнозних ресурсів ВВ з виділенням зон і районів для першочергового вивчення;

– звіти про результати буріння опорних і параметричних свердловин.

2.3.3 Стадія виявлення об'єктів Виявлення об'єктiв (структур) здiйснюється як на нових перспективних територiях, так i в районах із установленою промисловою нафтогазоноснiстю. В першому випадку вибiр районiв пошуку нових структур повнiстю базується на уявленнях про їхню геологiчну будову i можливому характерi нафтогазоносностi, одержаних на попередній стадiї. Тому в нових районах структури перш за все виявляють в межах можливих зон регіонального нафтогазонагромадження.

В освоєних нафтогазовидобувних районах виявлення нових структур зумовлено не тiльки даними попередніх регiональних дослiджень, але i матерiалами аналiзу пошукiв, розвiдки та розробки вiдомих родовищ нафти і газу, тобто iз урахуванням геолого-економiчної доцiльностi пошукiв нових структур.

В практицi робiт використовується 2 види пошукiв та картування локальних об'єктiв (структур):

– прямi пошуки об'єктiв, тобто картування структур за геологiчними або геофiзичними маркуючими горизонтами (реперами), що розташованi безпосередньо в продуктивнiй товщi;

– опосередковані (непрямi) пошуки об'єктiв, тобто картування структур за маркуючими горизонтами, що розмiщенi в відкладах, що перекривають або пiдстиляють продуктивну товщу.

Прямi пошуки об'єктiв бiльш ефективнi i забезпечують найбiльш рацiональне розмiщення свердловин. Крiм того, вони є єдино прийнятними при пошуках похованих структур, рифогенних та ерозiйних виступiв, пасток лiтологiчного та стратиграфiчного типiв, тобто в тих випадках, коли пастки не мають прямого вiдображення у відкладах, що перекривають або пiдстиляють колекторську товщу. Опосередкованi пошуки об'єктiв ефективнi лише тодi, коли висока ймовiрнiсть збігання структурних планiв рiзних горизонтiв розрiзу.

Типовий комплекс робіт, що виконуються на стадії виявлення об'єктів (структур), включає:

– площові сейсмічні дослідження масштабу 1:50 000;

– буріння параметричних свердловин;

– граві-, магніто- й електророзвідку в різних модифікаціях масштабу 1:50 000;

– спеціальні роботи й дослідження з прогнозування геологічного розрізу та прямих пошуків з метою виявлення об'єктів, аномалій типу покладу;

– біолокаційні дослідження;

За результатами робіт представляються звіти, до яких додаються:

– оглядова карта району робіт;

– карта геолого-геофізичної вивченості;

– схема розташування профілів, фізичних точок спостережень, свердловин;

– зведений геолого-геофізичний розріз площі робіт;

– геологічні профілі, часові, сейсмогеологічні, геоелектричні та інші розрізи;

– геолого-геофізичні розрізи свердловин з виділенням маркуючих, опорних і продуктивних, горизонтів;

– структурні схеми (карти) з цільових горизонтів з виділенням першочергових об'єктів для проведення детальних робіт;

– карти зіставлення результатів всіх видів геолого-геофізичних робіт;

– інформаційна карта з обліку виявлених нафтогазоносних структур і об'єктів АТП.

На цій стадії проводиться також експертна оцінка нафтогазоносності перспективних комплексів виявлених об'єктів із визначенням локалізованих прогнозних ресурсів (категорія Д_1лок.).

Виявлені об'єкти обліковуються у фонді перспективних структур.