2. Ренесансні тенденції в українському живописі.

У живопису, як і в архітектурі, скульптурі, традиції Київської Русі співіснували з новими художніми впливами, що надходили з Заходу. Одним із перших подихів Ренесансу в Україні є фрески церкви-ротонди св. Миколи в колишньому селі Горянах (тепер це передмістя Ужгорода). Храми, як і раніше, прикрашалися фресками. Але у XІV – XVст. Зростає значення іконопису. Якщо архітектура, скульптура доби Ренесансу в Україні є результатом творчості іноземних майстрів або місцевих, які пройшли навчання в мистецьких центрах Європи і повністю сприйняли мистецьку мову Ренесансу, вкорінюючи її на українському ґрунті, то українське мистецтво іконопису стверджується як суто національне явище, не подібне на аналогічне мистецтво інших країн. Це був не релігійний живопис, як в інших країнах Європи, а саме іконопис. В іконах поперднього культурного періода розвитку України бачимо збереження давніх, розроблених ще у Візантії, православних канонів (згадаймо символічність кольорів, плоскість, застиглість постатей, зворотну перспективу). Але пізніше іконопис набуває нових рис. В іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду. Обличчя святих набувають більшої виразності, живості, навіть елементів портретності, рухи стають більш природними. Замість золотого фону в іконах бачимо пейзажі, види міських вулиць, площ. Зворотня перспектива поступово змінюється лінійною, композиція, постаті відходять від канонів і набувають певної реалістичності.

Однією із найвизначніших пам'яток живопису початку XIV ст. є ікона "Володимирської Богоматері", величний силует якої справляє глибоке враження. Один з шедеврів цього часу - так зване "Синє Успіння". Особливою популярністю користувалися образи воїнів-переможців, наприклад, ікона "Юрій Змієборець" (кінець XIV ст.), яка зберігається у церкві с.Станиля на Львівщині.

Видатними творами українського станкового живопису цього періоду є ікони “Богоматір Одигітрія Волинська” з Луцька, “Юрій-змієборець” та “Страсті Христові” з Галичини.

Важливе місце серед пам'яток монументального живопису посідають іконостаси, створені видатними художниками-живописцями, з-поміж яких вирізняється Богородчанський іконостас (церква с.Богородчани). Творцем його був талановитий маляр Іов Кондзелевич. Іконостас зберігається у Львівському національному музеї.

Справжніми шедеврами українського мистецтва початку XVII ст., пронизаними ідеями Відродження, є три іконостаси: П´ятницької та Успенської церков у Львові та церкви Святого Духа в Рогатині. У створенні обох львівських іконостасів, ймовірно, брали участь видатні українські майстри Лаврентій Пухало і Федір Сенькович, учень Ф. Сеньковича Микола Петрахнович. Образи Ісуса, апостолів, інших персонажів іконостаса надзвичайно реалістичні, окремі євангельські сцени відверто трактуються в дусі боротьби з католицизмом.

Поступово в мистецтві живопису розвиваються світські жанри: портрет, історична, батальна картина, пейзаж. Провідне місце серед них займав портретний живопис. З-поміж ранніх взірців цього жанру слід назвати портрети історика Яна Гербурта, польського короля Стефана Баторія (художник В. Стефанович), портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30 роки XVII ст.), намальовані невідомими майстрами, в роботі яких відчутний вплив європейського парадного портрета.

Розвивався і мініатюрний живопис (книжкова мініатюра). Треба відмітити, що в XIV-XVI ст. в Україні продовжує розвиватись мистецтво рукописної книги. В монастирях переписуються літописи, богослужбові книги і прикрашаються мініатюрами, орна­ментами, великими орнаментованими літерами, що перетворювало кожну книгу в закінчений мистецький витвір. Найвидатнішим пам'ятником української рукописної книги цього часу є славетне "Пересопницьке євангеліє", створене в 1556-1561 рр. Зараз - це одна з національних святинь України і саме на цьому Євангелії приносять присягу президенти України.

Поширення книгодрукування сприяло поширенню і вдосконаленню такого напряму образотворчого мистецтва, як гравюра. Високим художнім рівнем, знайомством із зразками європейської гравюри відмічені дереворити (гравюри на дереві) львівського "Апостола", знаменитої Острозької Біблії, інших книг друкарні Івана Федорова, Львівського Ставропігійського братства, друкарні Києво-Могилянської ака­демії. У Львові гравер Лавриш Филипович, керував цілою майстернею граверів.