- •1 Теоретичні аспекти формування та використання персоналу персоналу підприємства
- •1.1 Персонал підприємства: поняття, класифікація і структура
- •1.2 Формування персоналу та його роль у забезпеченні ефективної діяльності підприємства
- •1.3 Організаційно-правова база регулювання кадрової політики в Україні
- •2 Оцінка сучасного стану формування та використання персоналу пат «бердичівський машинобудівний завод «прогрес»
- •2.1 Оцінка персоналу як найважливіший елемент системи управління трудовим коллективом
- •2.2 Загальна характеристика пат «Бердичівський машинобудівнийзавод «Прогрес»
- •2.3 Аналіз складу, структури та ефективності використання трудових ресурсів пат «Бердичівський машинобудівнийзавод «Прогрес»
- •3.1 Методи стимулювання персоналу сучасних підприємств України
- •3 Напрямки вдосконалення управління персоналом пат «бердичівський машинобудівний завод «прогрес»
- •3.2 Шляхи підвищення ефективності формування та використання персоналу на пат «Бердичівському машинобудівному заводі «Прогрес»
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури Законодавчі і нормативно-правові акти України
- •Основна література
- •Допоміжна література
1.2 Формування персоналу та його роль у забезпеченні ефективної діяльності підприємства
Формування персоналу організації – особлива стадія, в процесі якої закладаються основи його інноваційного потенціалу і перспектив подальшого порушування. Від своєчасного і повного рішення соціально-економічних і організаційних задач на цій стадії багато в чому залежить його ефективна робота. Відхилення чисельності персоналу від науково-обгрунтованих норм (потреб) підприємства в ній, як в меншу, так і в більшу сторону впливає на рівень трудового потенціалу. Це означає, що як дефіцит, так і надлишок персоналу однаково негативно впливають на трудовий потенціал. Так, не хватка персоналу приводить до невикористання виробничого потенціалу і надмірного навантаження на працівників; утримання надлишкової чисельності веде до недовикористання їх індивідуального потенціалу і зниження продуктивності системи в цілому. Реалізація цілей і завдань управління персоналом здійснюється через кадрову політику. Кадрова політика – це сукупність принципів, методів, форм організаційного механізму з формування, відтворення, розвитку та використання персоналу, створення оптимальних умов праці, її мотивації та стимулювання. Кадрова політика визначає генеральну лінію і принципові настанови в роботі з персоналом на довготривалу перспективу. Кадрова політика формується державою, керівними партіями та керівництвом підприємств і знаходить конкретне вираження у вигляді адміністративних і моральних норм поведінки людей у суспільстві, організації. В ринковій економіці істотно змінюється суть і принципи кадрової політики. Вона є усвідомленою і цілеспрямованою на створення високопрофесійного трудового колективу, який би сприяв розвитку організації та особистості [18]. Кадрова політика – це система теоретичних поглядів, ідей, вимог, принципів, які визначають основні напрямки роботи з персоналом. Вона спрямована на вирішення виробничих, соціальних і особистих проблем людей на різних рівнях відповідальності. Основним завданням кадрової політики є: - своєчасне забезпечення організації персоналом певної якості і кількості відповідно до стратегії розвитку організації; - створення умов реалізації, передбачених трудовим законодавством прав і обов’язків громадян; - раціональне використання персоналу; - формування і підтримка ефективної роботи підприємства [25].
1.3 Організаційно-правова база регулювання кадрової політики в Україні
В таблиці 1.2 проведено огляд основних нормативних документів, що регулюють засади здійснення кадрової політики в Україні.
Таблиця 1.2- Нормативно законодавча база регулювання оплати праці в Україні
№ |
Назва документу |
Дата |
Як використовується |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Кодекс законів про працю [1] |
від 10.12.71 р. №322-VIII, із змінами і доповненнями. |
Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. |
2 |
Закон України "Про оплату праці" [2] |
від 24.03.95 р. №108/95-ВР, із змінами і доповненнями.
|
Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати. |
3 |
Господарський кодекс України [3] |
Від 01/04/2005 № 2424-IV, із змінами і доповненнями.
|
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
Закон України "Про відпустки" [4] |
від 15.11.96 р. №504/96-ВР, із змінами і доповненнями.
|
Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. |
5 |
Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" [5] |
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2180-III ( 2180-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.21 - набирає чинності з 01.01.2001}
|
Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. |
6 |
Податковий кодекс України [6] |
Від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами і доповненнями. |
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. |
Продовження таблиці 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
7 |
Постанова Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної [7] |
від 8 лютого 1995 р. N 100, із змінами і доповненнями.
|
Обчислення середньої заробітної плати для визначення розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків |
Кадрова політика — сукупність правил і норм, цілей і уявлень, які визначають напрямок і зміст роботи з персоналом. Через кадрову політику здійснюється реалізація цілей і завдань управління персоналом, тому її вважають ядром системи управління персоналом. Кадрова політика формується керівництвом організації, реалізується кадровою службою в процесі виконання її працівниками своїх функцій. Вона знаходить своє відображення в наступних нормативних документах:
Правилах внутрішнього розпорядку
Колективному договорі.
Політика організації — сукупність правил, відповідно до яких веде себе система в цілому і за якими діють люди, що входять в цю систему. Кадрова політика в широкому сенсі — система принципів і норм, які усвідомлені і відповідним чином сформульовані, призводять людські ресурси організації у відповідність зі стратегією фірми.
Термін «кадрова політика» має широке і вузьке тлумачення:
1) система правил і норм (які повинні бути усвідомлені і певним чином сформульовані), що призводять людський ресурс у відповідність зі стратегією фірми (звідси випливає, що всі заходи щодо роботи з кадрами: відбір, складання штатного розкладу, атестація, навчання, просування — заздалегідь плануються і погоджуються з загальним розумінням цілей і завдань організації);
2) набір конкретних правил, побажань і обмежень у взаєминах людей і організації. У цьому сенсі, наприклад, слова: «Кадрова політика нашої фірми полягає в тому, щоб брати на роботу людей тільки з вищою освітою» — можуть використовуватися як аргумент при рішенні конкретного кадрового питання [25].