
- •Джерела економічної ефективності впровадження асу
- •Методики розрахунку економічної ефективності впровадження асу
- •2. Метод приведених витрат
- •Визначення показників ефективності системи з врахуванням підвищення надійності технічних засобів
- •Визначення економії, отриманої від підвищення безвідмовності технічних засобів
- •Визначення економії від підвищення довговічності системи
- •Додатки
- •Характеристика технологічного обладнання
- •Характеристика продукції
- •Витрати на придбання обладнання
- •Послуги сторонніх організацій
- •Обсяги виробництва та збуту
- •Витрати на сировину і матеріали
- •Розрахунок собівартості продукції за рік
Визначення показників ефективності системи з врахуванням підвищення надійності технічних засобів
Річна економія і додаткові доходи, отримані від використання АСУ залежить від показників її надійності наступним чином:
С (Кг) = С (Кг + y (1 - Кг)), (15)
де С - річна економія і додатковий дохід, отриманий від використання надійної АСУ без відмов;
С(Кг) - економія і дохід, що залежать від ненадійної АСУ з коефіцієнтом готовности системы Кг;
y - коефіцієнт відношення средньої продуктивності виробничої системи при роботі без автоматизованої системи до средньої продуктивності при роботі автоматизованої системи (АСУ) без відмов.
Річні витрати на експлуатацію АСУ з врахуванням показників надійності обчислюються:
Зэ = Сг (1 - Кг), (16)
де Сг - средньорічна вартість усунення усіх відмов в АСУ.
Решення щодо необхідності заходів з підвищення надійності АСУ може бути принято при порівнянні економічного ефекта, отриманого від АСУ без відмов Е і з відмовами Е(Кг).
Для оцінки надійності АСУ може бути використаний економічний коефіцієнт надійності
Кэ = ( Е - Е(Кг) ) / Е. (17)
Для врахування впливу надійності на економічну ефективність технічних засобів рекомендуються наступні показники:
а) вартість річного випуску продукції з врахуванням надійності:
В=Ц0(V - Vзниж) , (18)
Де Ц0 –вартість одиниці випущеної продукції;
V- річний випуск продукції при абсолютній надійності системи;
Vзниж – обсяг продукції, наякий знижується продуктивність у зв»язку з тим, що надійність об»єкта неідеальна (наявні відмови об»єкта).
б) річний прибуток з врахуванням надійності використовуваного об»єкта:
П= П0 – (S+R), (19)
Де П0 – річний прибуток при ідеальній надійноісті системи,
(S+R) – витрати, пов»язані з забезпеченням виробництва при його нормальному функціонуванні (S) і при виникненні відмов технічних засобів (R).
З ростом надійності технічних засобів знижуються витрати на їх обслуговування, зростає річний прибуток.
Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень з врахуванням надійності обчислюється:
Е= (П0 – (S+R)/К (20)
Вищенаведені формули рекомендуються для наближених розрахунків економічної ефективності АСУ,так як у них закладене припущення щодо прямого зв»язку між рівнем надійності, тривалістю простоїв і кілткістю випущеної продукції.
Визначення економії, отриманої від підвищення безвідмовності технічних засобів
Економічний ефект, отриманий при використанні більш надійного технічного засобу за час t визначається:
Е= n1(З1обс + С1вт) – n2(З2обс + С2вт), (21)
де n1, n2 – відповідно кількість відмов менш надійного і більш надійного виробів за час t. Розраховуються:
nі=(1-Р(t))×N,
де Р(t)- ймовірність відсутності відмов за час t;
N- кількість технічних засобів, що є в експлуатації;
З1обс, З2обс – витрати наобслуговування менш надійного і більш надійного засобів відповідно;
С1вт, С2вт – втрати, пов»язані з відмовами менш і більш надійного заобів відповідно.
Витрати на обслуговування складаються з витрат на технічні огляди, регламентні перевірки, профілактику, усунення несправностей та ремонти. Розмір витрат визначається за нормативними документами після того, як складено графік обслуговування і визначено очікуване число відмов.
Втрати, викликані відмовами, визначаються вартістю простою технічного засобу. Визначення кількісного значення цих втрат може потребувати аналізу впливу простою даного пристрою на втрати в суміжних з ним елементах.