
- •1 Поняття, предмет і метод, система цивільного процесуального права України.
- •2.Конституція України про право громадян на судовий захист. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій
- •3 Джерела цивільного процесуального права України.
- •4 Загальна характеристика Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- •5.Дія цивільних процесуальних норм в часі, просторі та за колом осіб.
- •6.Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •7 Принципи цивільного процесуального права України і їх значення.
- •Здійснення правосуддя виключно судами
- •Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону
- •Рівність усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом
- •Гласність і відкритість цивільного процесу
- •Змагальність сторін
- •Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду
- •Обов'язковість судових рішень
- •Принцип здійснення судочинства державною мовою
- •8.Поняття і ознаки цивільних правовідносин. Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •9.Цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність.
- •10.Суб'єкти та об'єкти цивільних процесуальних відносин.
- •12.Відводи суду та інших учасників цивільного процесу.
- •13.Цивільна юрисдикція суду. Загальні положення про підсудність цивільних справ.
- •14.Поняття, ознаки і правовий статус сторін.
- •15.Процесуальна співучасть і її види. Процесуальні права і обов'язки співучасників.
- •16.Поняття належної і неналежної сторони. Умови, порядок і наслідки заміни неналежної сторони.
- •17.Поняття процесуального правонаступництва Процесуальне статус правонаступників.
- •18.Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі України.
- •19.Треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору - як суб'єкти цивільного процесуального права.
- •20.Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - як суб'єкти цивільного процесуального права.
- •21.Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі. Підстави і форми представництва прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді.
- •23.Участь в цивільному процесі органів державної влади і місцевого самоврядування для дачі висновку у справі. Їх процесуальні права і обов'язки.
- •24.Поняття, задачі і система цивільного процесу (судочинства).
- •25.Поняття, підстави та види судового представництва. Обсяг і оформлення повноважень представника в суді.
- •26.Підстави і порядок припинення представництва в суді.
- •27.Інші учасники цивільного процесу.
- •2. Особи, які допомагають при розгляді та вирішенні цивільної справи по суті
- •Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу Секретар судового засідання
- •Судовий розпорядник
- •28.Поняття, значення і види цивільних процесуальних строків.
- •29.Обчислення цивільних процесуальних строків. Припинення, поновлення і продовження процесуальних строків.
- •30.Поняття і види судових витрат.
- •31.Порядок передачі справ в інший суд. Наслідки недотримання правил про підсудність справи.
- •32.Поняття і види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права. Засоби процесуального примусу.
- •33.Поняття судового доказування і судових доказів.
- •34.Поняття предмету доказування. Факти, що входять в предмет доказування та факти, що не підлягають доказуванню.
- •35.Розподіл обов'язків щодо доказування.
- •36.Поняття і ознаки судових доказів.
- •37.Класифікація доказів.
- •38.Оцінка доказів.
- •39.Види процесуальних засобів доказування.
- •40.Пояснення сторін і третіх осіб як процесуальні засоби доказування.
- •41 Показання свідків і їх оцінка. Процесуальний порядок дослідження судом показань свідків.
- •42 Письмові докази і їх види. Порядок витребування і дослідження письмових доказів.
- •43.Речові докази. Порядок надання та дослідження речових доказів.
- •44.Висновок експерта, його зміст та особливості оцінки.
- •45.Забезпечення доказів.
- •46.Процесуальний порядок дачі і виконання судового доручення.
- •47.Поняття та суть позовного провадження.
- •48.Поняття, елементи та види позову.
- •49.Передумови права на пред'явлення позову і їх класифікація.
- •51.З'єднання і роз'єднання позовних вимог.
- •52.Процесуальні засоби захисту відповідача.
- •53.Процесуальний порядок пред'явлення позову до суду. Наслідки недотримання порядку пред'явлення позову до суду.
- •54.Позовна заява і його реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви.
- •55. Відкриття провадження у справі.
- •56.Підготовка справи до судового розгляду і її значення.
- •57.Процесуальні дії судді, щодо порядку підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •58.Виклик в суд та інші повідомлення суду.
- •59.Задачі, суть та значення стадії судового розгляду.
- •60.Частини судового розгляду.
- •61.Підготовча частина судового розгляду.
- •62.Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •63.Розгляд цивільної справи по суті.
- •64.Поняття, послідовність, зміст і значення судових дебатів.
- •65.Відкладення розгляду справи.
- •66.Фіксація судового процесу.
- •67.Зупинення провадження по справі. Підстави і процесуальний порядок.
- •68.Залишення позовної заяви без розгляду. Підстави і процесуальний порядок.
- •69.Поняття і види ухвал суду першої інстанції.
- •70.Суть та значення судового рішення. Зміст судового рішення (його складові частини).
- •71.Поняття та види судового рішення. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •72.Законна сила судового рішення.
- •73.Роз 'яснення судового рішення.
- •75.Поняття і особливості заочного розгляду цивільної справи.
- •76. Розгляд справи в порядку наказного провадження. Судовий наказ
- •77.Поняття і суттєвість окремого провадження.
- •78.Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •79.Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •80.Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •82.Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •83.Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •84.Справи про визнання спадщини відумерлою.
- •85.Справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •86.Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •87.Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
- •88.Вплив Европейської конвенції з прав людини та основних свобод на судову систему України.
- •89.Скасування судового наказу. Апеляційне оскарження ухвали суду в рамках наказного провадження.
63.Розгляд цивільної справи по суті.
Розгляд справи по суті - це друга частина стадії судового розгляду. Її завданням є встановлення і перевірка фактичних обставин справи.
Ця частина судового розгляду розпочинається доповіддю головуючого. Зміст цієї доповіді визначено законом. У ній зазначається про зміст заявлених вимог (як правило, судді зачитують або переказують позовну заяву) і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. Якщо відповідач не з'явився, але подав письмові пояснення раніше, то їх зміст теж оголошується головуючим під час доповіді.
Метою доповіді є доведення змісту справи до учасників процесу та всіх присутніх в залі засідання осіб, що надає можливість їм стежити за розвитком процесу і цим забезпечує його виховний вплив.
Після доповіді головуючого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. Для з'ясування цих обставин суд ставить сторонам відповідні запитання. Лише у разі одержання негативної відповіді на усі ці запитання, суд може розглядати справу по суті.
Якщо відповідаючи на запитання головуючого, позивач усно заявляє суду, що бажає збільшити свої вимоги, змінити підставу або предмет позову, головуючи пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. Наведене означає, що зміна підстави чи предмету позову на основі усних заяв позивача не допускається і є нікчемною, тобто не породжує жодних правових наслідків.
У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях.
При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, в якій саме частині позов визнається, тобто які вимоги позивача відповідач вважає обгрунтованими. У разі визнання частини вимог, розгляд справи по суті проводиться в обсязі, необхідному для вирішення невизнаної частини вимог.
Розгляд справи без доповіді головуючого та з'ясування передбачених вище питань, вважається істотним порушення норм процесуального права.
Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючийнадаєсторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
64.Поняття, послідовність, зміст і значення судових дебатів.
Судові дебати (промова) — це наступна частина судового засідання. В ній особами, які беруть участь у справі, та їх представниками підбивається підсумок проведеного дослідження обставин справи та належних у справі доказів. У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Послідовність виступу із промовами викладені в нормах ст. 193 ЦПК.
Важливо, що суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється (ч. 7 ст. 193 ЦПК). На підставі цієї ж норми з дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Репліка — це коротке висловлювання, яке містить думку і не потребує відповіді. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі, тобто до другої частини судового засідання — розгляду справи по суті (ст. 194 ЦПК).
Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.