57.Процесуальні дії судді, щодо порядку підготовки цивільної справи до судового розгляду.

58.Виклик в суд та інші повідомлення суду.

 Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЦПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи, оскільки інформованість заінтересованих осіб про місце, дату розгляду справи є гарантією належної реалізації права на судовий захист. Формами повідомлення заінтересованих осіб про здійснення судом певних процесуальних дій є судові повістки про виклик і повістки-повідомлення.

Судові виклики і повідомлення здійснює секретар судового засідання, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 48 ЦПК.

Судові повідомлення здійснюються шляхом надсилання судових повісток-повідомлень (ст. 74 ЦПК).

Судове повідомлення має інформаційний характер, оскільки має на меті інформування осіб, які беруть учать у справі, про вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. Наприклад, у разі вирішення питання про поновлення чи продовження пропущеного строку (ч. 2 ст. 73 ЦПК), розгляду заяви про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135 ЦПК), розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (ч. З ст. 220 ЦПК) тощо.

Судовий виклик є вимогою суду з'явитися у судове засідання для розгляду справи чи для проведення певних процесуальних дій саме за участю осіб, які викликаються, і участь яких є обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик до суду надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам (ч. З ст. 74 ЦПК).

Таким чином, аналіз ч. З ст. 74 ЦПК дозволяє зробити висновок, що залежно від процесуального статусу заінтересованої особи, а також обов'язковості її присутності при здійсненні процесуальних дій передбачено 2 форми повідомлення: судова повістка про виклик і судова повістка-повідомлення, які надсилаються в випадках, передбачених ЦПК.

Судові виклики та повідомлення повинні бути надіслані з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала після їх вручення достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі в судовому розгляді справи. Такий час не повинен бути меншим за 3 дні. Вважається, що такий строк є розумним для створення передумов щодо належної реалізації процесуальних прав, передбачених ст.ст. 29, 31 ЦПК.

Встановлення строків для вручення судової повістки є гарантією процесуальних прав учасників цивільного процесу, які мають можливість підготуватися до судового засідання або повідомити суд про неможливість явки до суду на визначену дату.

Законодавець не встановлює чіткого терміну для вручення судової повістки-повідомлення, а натомість говорить про завчасне її вручення, тому можна зробити висновок, що вручення судової повістки-повідомлення повинно відбуватися хоча б за день до проведення відповідної процесуальної дії.

Відповідно, час вручення повістки має принципове значення при вирішенні питання про наслідки неприбуття в судове засідання учасника процесу (див. ст. 169 ЦПК), оскільки саме він дозволяє визначити, чи була особа своєчасно повідомлена про час та місце проведення судового засідання.

Одночасно законодавець встановлює винятки щодо випадків, коли вручення судової повістки відбувається за іншими правилами, що пов'язано з тим, що йдеться про справу, яка розглядається, але в розгляді якої оголошується перерва або слухання якої відкладається (абз. 2 ч. З ст. 191 ЦПК). Такий виняток пов'язаний з презумпцією того, що учасникам провадження відомо про існування цивільної справи, предмет судового розгляду, а тому вони повинні добросовісно виконувати покладені на них законом обов'язки, зокрема з'являтися до суду, проте оскільки судова повістка в цьому випадку вручається на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, безпосередньо в суді, то можна зробити висновок, що така процедура передбачена законодавцем для того, щоб зафіксувати офіційність виклику до суду на наступне судове засідання за місцем роботи, навчання, проживання особи тощо.

В більшості випадків судові повістки надсилаються поштою і приймаються для пересилання у рекомендованих листах з позначкою "Судова повістка" з простим або рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Частиною 3 ст. 191 ЦПК передбачено, що суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає, відповідно, день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні.

Відповідно до частин 7, 8 ст. 74 ЦПК передбачається альтернативний варіант повідомлення — за місцем роботи, який дозволяє у разі якщо особа не приймає поштові повідомлення за домашньою адресою, проінформувати особу через адміністрацію підприємства, оскільки поштова кореспонденція на підприємстві отримується уповноваженою собою, яка повинна забезпечити передачу судового виклику заінтересованій особі (див. також ч. 1 ст. 76 ЦПК). У випадку відмови особи від отримання повістки адміністрацією підприємства складається акт, який разом із неотриманою повісткою надсилається на адресу суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК передбачається можливість викликати до суду відповідача, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило ч. 4 ст. 74 ЦПК.

Наприклад, наслідками неявки для позивача може бути залишення заяви без розгляду (ст. 169 ЦПК), для свідка — примусовий привід (ст. 94 ЦПК).