Тема 4. Концепція витрат і вигод в проектному аналізі(4 год) План

4.1.Концепціїя затрат і вигод у проектному аналізі.

4.2. Явні витрати та вигоди, їх використання для прийняття рішень у проектному аналізі.

4.3. Альтернативна вартість як ключова концепція проектного аналізу.

4.4. Характеристика і склад безповоротних витрат та неявних вигод проекту. 4.5. Методичні підходи до кількісного виміру специфічних вигод проекту: підвищення кваліфікації працівників, зміна часу та місця реалізації продукції проекту, виду проекту.

6. Вплив величин постійних і змінних витрат на проектні рішення.

4.1.Концепція витрат і вигід в проектному аналізі

Для визначення цінності проекту обов'язково проводяться такі заходи:

1. Оцінюються всі вигоди, які одержуються від проекту.

2. З'ясовується, чи перевищують вони витрати на нього протягом усього життєвого циклу проекту.

Основним завданням проектного аналізу є порівняння вхідних і вихідних проектних потоків з метою визначення його доцільності або ефективності (цінності), що можливо тільки у вартісних показниках.

Цінність проекту можна визначити як різницю між позитивними результатами (вигодами ) й негативними результатами (витратами), тобто:

Цінність проекту = Вигоди - Витрати

Вартісним еквівалентом витрат, необхідних для проекту ресурсів, є добуток їхнього витраченого обсягу на відповідні ціни.

Вихідні проектні потоки у вартісному виразі (добуток обсягу одержаної продукції або послуг і їх ціни) називають вигодами або доходами проекту.

Цінність (ефективність) проекту прийнято визначати як різницю його позитивних потоків (вигод) та негативних потоків (витрат).

Для визначення ефективності проекту необхідно оцінити усі вигоди, одержані від проекту, і з’ясувати, чи перевищують вони витрати на нього протягом усього циклу життя.

Під час проведення аналізу проектів використовують декілька концептуальних положень, серед яких виділяють додаткові витрати і вигоди.

У тому разі, якщо проект здійснюють в межах вже існуючого підприємства й пов’язаний з розвитком діючого виробництва, то метою проектного аналізу є оцінка вигід у ситуаціях „з проектом” і „без проекту”, тому

Цінність проекту = Додаткові вигоди – Додаткові витрати

Таким чином цінність проекту, а в результаті доцільність вкладень в нього є порівняння додаткових вигід з додатковими витратами, який має бути позитивним.

4.2. Явні витрати та вигоди, їх використання для прийняття рішень у проектному аналізі

У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати.

Явними називають матеріальні вигоди (затрати, обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення.

Явні вигоди від проекту виникають або в результаті збільшення обсягів випуску, що сприяє зниженню собівартості виробництва продукції, або якщо виникла можливість підвищення ціни на продукцію. Це матеріально відчутні вигоди, тому їх кількісна оцінка майже не викликає складнощів.

Збільшення фізичного обсягу виробництва – найбільш типовий вид матеріальних вигід, визначення яких базується на додаткових грошових надходженнях, що виникають завдяки проекту.

Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін.

В окремих випадках вигоди від проектів можуть мати вигляд підвищення якості вироблюваної продукції, що дає змогу значною мірою задовольнити зростаючі потреби покупців певного товару і таким чином збільшити обсяги збуту продукції.

До вигід, які можна отримати в результаті реалізації проекту, можна віднести також зміни:

• кваліфікації працівників задля підвищення якості продукції, уникнення ризику браку, досягнення довгострокової рівноваги;

• у часі реалізації. Наприклад, будівництво спеціалізованих сховищ задля продажу сільськогосподарської продукції у період найвигідніших цін на неї (продаж зерна не під час жнив, а наприкінці року, коли ціна на нього підвищується);

• місця реалізації. Передбачається у галузі збуту доставка товару безпосередньо до споживача;

• виду продукту, наприклад його сортування та переробки. Вигоди полягають у тому, що за цим проектом сортування дає змогу кращі овочі та фрукти продавати у свіжому вигляді за вищими цінами, а менш якісний товар направляти на переробку, що в цілому підвищує вартість усього врожаю.

До неявних вигод (затрат) належать побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов’язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер.

Неявні вигоди (затрати) обов’язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигод і затрат з точки зору економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.

Методика оцінки неявних вигод і затрат передбачає застосування таких прийомів:

визначення цін товарів і послуг споріднених ринків, на яких дані неявні вигоди і затрати мають кількісний вимір. Наприклад, для оцінки незручностей, що викликані шумом та забрудненням автомагістралі можна використовувати ціни на ринку житла;

непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку, що полягає в опитуванні людей, яких стосується проект, чи були б вони готові заплатити (за отримання вигоди або усунення затрат) або одержати компенсацію (за відмову від вигод або за затрати), якби існував ринок для даних неявних вигод або затрат;

максимальна — мінімальна величина — визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити.

Наприклад, можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть вигоди цю суму затрат. Неявні вигоди і затрати досить часто супроводжують проекти із зовнішніми ефектами.

Такі побічні витрати оцінюються або:

1)за величиною мінімальної компенсації, яку вони вимагали б для того, щоб відновити попередній рівень добробуту без даного зовнішнього ефекту;

2)за тією максимальною сумою, яку вони готові заплатити, щоб припинити цей зовнішній ефект.

Вибір такого підходу залежить від того, чи має право підприємство забруднювати воду взагалі або до певного рівня, чи мають мешканці абсолютне право користуватися цілком незабрудненою водою, а також чи існує нормативна база для компенсації населенню збитків.