2. Види техніко-економічного аналізу будівельних організацій

Техніко-економічний аналіз будівельної організації пов'язаний з управлінням, бухгалтерським обліком, аудитом, фінансами, статистикою, економічним аналізом та плануванням діяльності будівельної організації.

Види техніко-економічного аналізу будівельних організацій залежать від часу проведення і бувають:

І. Ретроспективний, який включає 6 підвидів:

1. Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на основі відповідних фінансових і статистичних звітів підприємства. Розробляються та вивчаються основні результативні та фінансові показники.

2. Техніко-економічний аналіз – тематичний аналіз, у якому крім економічних показників, значна увага приділяється вивченню даних про використання техніки, технології, матеріальних ресурсів, організації виробництва, структури виробництва.

3. Статистично-економічний аналіз вивчає діяльність не підприємства,а великих господарських комплексів на основі статистичних даних звітів господарських одиниць.

4. Порівняльний (міжгосподарський) - використовує більший обсяг інформації ніж попередні і використовує дані декількох споріднених підприємств чи галузей.

5. Системний аналіз застосовують для дослідження складних економічних проблем великих економічних комплексів у різних галузях чи секторах економіки. При цьому вивчення економічних аспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічних, національних, економічних, політичних проблем.

6. Функціонально-вартісний аналіз. Предмет його вивчення пов’язаний не з роботою підприємства, а з випуском і експлуатацією певних видів продукції.

II. Оперативний (поточний) аналіз здійснюється на будівельному підприємстві та його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності або після закінчення окремих етапів будівельних робіт.

III. Прогнозний (перспективний або стратегічний) аналіз застосовується як техніко-економічне обґрунтування майбутньої діяльності будівельного підприємства, використання зразків нової техніки, технології. Результати цього аналізу подаються для нових видів продукції як сума економічного ефекту від освоєння нової технології та техніки.

3. Техніко-економічні показники у будівництві та їх джерела

До техніко-економічних показників належать величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію будівельного виробництва, затрати на виробництво будівельної продукції. Техніко-економічні показники застосовуються для планування та аналізу організації виробництва і праці, рівня техніки, якості продукції, використання основних і оборотних засобів, трудових ресурсів; вони є основою при розробці техпромфінплану підприємства, встановлення прогресивних техніко-економічних норм і нормативів. Розрізняють техніко-економічні показники загальні (єдині) для всіх підприємств і галузей і специфічні, що відображають особливості окремих галузей.

Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, працівники органів управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів. Техніко-економічний аналіз – це тематичний аналіз, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу може досліджуватися діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць у будівництві.

Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення. Практична роль техніко-економічного аналізу у діяльності будівельних організацій зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів для впровадження нової техніки, технології, організації виробництва, підприємства розраховують і планують самостійно. Звідси випливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників. Для аналізу основних техніко-економічних показників діяльності підприємства складається таблиця. В ній аналізуються показники за останніх 3-5 років: 1. Виробіток; 2. Обсяг реалізації; 3. Собівартість; 4. Вартість майна (середньорічна); 5. Вартість активів (первісна вартість, середньорічна); 6. Вартість основного капіталу; 7. Кількість працівників; 8. Чистий прибуток; 9. Фонд оплати праці. На основі наведених показників аналізується: 1. Фондовіддача та фондомісткість; 2. Продуктивність праці; 3. Середня заробітна плата; 4. Показники рентабельності. Після розрахунків складаються висновки на основі отриманих результатів. На підприємстві основними показниками є рентабельність, товарооборотність.

Техніко-економічні показники в будівництві характеризують: 1. Генплани; 2. Індивідуальні житлові будинки; 3. Багатоповерхові житлові будинки; 4. Громадські споруди.

Термін «Техніко-економічне обґрунтування» має той же зміст, що і проектний аналіз, однак, розуміється більш вузько як аналіз інвестиційних проектів лише з погляду комерційних, технічних і фінансових аспектів. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) – це розрахунок економічної доцільності здійснення проекту, заснований на порівняльній оцінці витрат і результатів ефективності використання, а також строку окупності вкладень.