5.2. Просторове картування екологічно небезпечних геодинамічних зон

Вивчення активних геодинамічних зон (АГЗ) є дуже важливою задачею еколого-геологічних досліджень. Наявність подібних тектонічних зон визначає особливості розподілу напруженого стану масивів гірських порід, розвиток ділянок підвищеної тріщинуватості і проникності, що, у свою чергу, зв'язано зі стійкістю основ інженерних споруджень, особливостями циркуляції підземних вод, інтенсифікацією несприятливих геологічних і екологічно небезпечних техногенних процесів. АГЗ можуть контролювати проникнення фізичних і хімічних забруднювачів у геологічне середовище, впливати на навколишній ландшафт, біологічні об'єкти, на здоров'я людини. Наявність АГЗ може істотно знижувати цінність земельних ресурсів і впливати на величину земельної ренти в межах міських територій.

Тому як АГЗ носить вузьколокальний характер і слабко виявлені в спостережених геолого-геофізичних полях і параметрах, їхнє виділення можливе тільки при комплексній інтерпретації даних, отриманих різними методами з залученням додаткової апріорної інформації. До цієї інформації використовуються звичайно результати дешифрування матеріалів, отриманих дистанційними методами з високою розділовою здатністю. Як правило, АГЗ мають різну геологічну значимість. Вони приурочена до розривів, малоамплітудним порушенням, зонам підвищеної тріщинуватості; до ділянок фаціального заміщення, вклинювання шарів; до зон активної вертикальної взаємодії підземних і поверхневих вод (гідрогеологічним "вікнам"); до ділянок активних екзогенних процесів. Геоморфологічні АГЗ зв'язані з особливостями форм сучасного рельєфу — ярово-балковою мережею, ерозійною розчленованістю території.

За даними дистанційних зйомок АГЗ фіксуються лінеаментами, обмеженнями кільцевих об'єктів і їхніх перетинань. За результатами наземних геофізичних робіт ці зони виділяються аномаліями намагніченості, щільності, радіоактивності, пружних характеристик, електропровідності, викликаної поляризації, температури, напруженого стану.

Для просторового картування АГЗ у якості вихідних даних використовуються різноманітні матеріали геологічних і геофізичних зйомок різних років: дистанційні (АФЗ, КФЗ, ІЧ, РТЗ, РЛЗ і інші зйомки); геологічні (тектонічні, структурні, фаціальні, літологічні й інші карти); гідрогеологічні й інженерно-геологічні карти; геофізичні карти і розрізи опорних горизонтів (геоелектричних, сейсмічних, гравімагнітних).

Крім зазначених матеріалів використовуються топографічні карти, геоморфологічні, ландшафтні, гідрографічні карти і схеми. Масштаби вихідних матеріалів при вирішенні поставленого завдання змінюються в процесі досліджень від 1:200000 до 1:10000, а при звірці окремих локальних об'єктів — до 1:5000. При цьому для виділення АГЗ застосовувалися методи кореляційного і факторного аналізу вихідних даних, а також різні алгоритми їхньої класифікації, наприклад кластерного аналізу.

На рис. 5.2 приведена одна з кластерних карт у масштабі 1:50000. Вона дозволяє виявити просторове положення раніше невідомих АГЗ, оцінити особливості морфології відомих тектонічних структур, а також виділити нові структури у верхніх поверхах осадового чохла. Останні не фіксувалися по геологічним даним, але тільки частково виявлялися в дистанційних матеріалах.

Рис. 5.2. Кластерна карта активних геодинамічних зон на дослідній (складена за даними аналізу геолого-геофізичної інформації в масштабі 1:50000):

а — номера кластерів; б — північна границя Підмосковного авлакогену; в — геодинамічні зони