
- •Тема 1. Соціально-економічна суть і природа кооперації
- •Питання 2. Споживчі кооперативи в працях теоретиків кооперації
- •Питання 3. Кооперативні принципи рочдейльського споживчого товариства "Товариство справедливих піонерів"
- •Тема 2. Правові, економічні і соціальні основи діяльності споживчої кооперації Питання 1. Власність споживчих товариств та їх спілок, її склад, структура, джерела формування і порядок використання.
- •Питання 2. Галузі споживчої кооперації
- •Питання 3. Об'єкти соціальної інфраструктури та їх характеристика (будинки відпочинку, санаторії, навчальні заклади, дитячі садки, бібліотеки, музеї тощо)
- •Тема 3. Статутні основи споживчої кооперації Питання 1. Кооперативне самоврядування. Органи управління та контролю в споживчому товаристві
- •Питання 2. Закон України "Про споживчу кооперацію" і Статут споживчого товариства про взаємовідносини споживчих товариств з їх спілками
- •Питання 3. Спілки споживчих товариств, їх цілі, завдання, порядок утворення, членство, органи управління та контролю, права та обов'язки членів споживчої кооперації
- •Тема 4. Міжнародний кооперативний рух Питання 1. Зміст і організація зовнішньоекономічної діяльності споживчої кооперації України
- •Питання 2. Міжнародний кооперативний альянс, історія виникнення, мета, завдання, основні принципи діяльності та організаційна структура
- •Органи управління і конгрес
- •Тема 5. Соціально-економічні передумови
- •Питання 2. Діячі українського кооперативного руху
- •Питання 3. Початий спілкового будівництва споживчої кооперації регіону та області Загальнокооперативні і губернські кооперативні з'їзди, їх вплив на розвиток споживчої кооперації
- •Тема 6. Споживча кооперація України в період революції (1917 -1920 рр.) Питання 1. Національний характер споживчої кооперації в 1917-1918 рр. Спілкове будівництво у регіоні, губернії
- •Питання 3. Теоретики й організатори кооперативного руху в Україні: б.М. Мартос, м.І. Туган-Барановський, і а. Саммер
- •Тема 7. Споживча кооперація України в міжвоєнний період (1921 -1939 рр.) Питання 1. Стаття в.І. Леніна "Про кооперацію''
- •Питання 2. Господарська діяльність споживчої кооперації (декрети Раднаркому рсфрр від 7 квітня 1921 р., рик урср від 12 квітня 1921 р.)
- •Питання3. Відкриття перших кооперативних технікумів у Києві, Полтаві, Донецьку та інших містах
- •Тема 8. Споживча кооперація України
- •В роки Другої світової війни
- •Питання 1. Реорганізація споживчої кооперації Західної України
- •На радянський лад (1939 - 1941рр.)
- •Питання 2. Споживча кооперація Украйни в роки Другої світової війни.
- •Тема 8. Споживча кооперація України в другій половині 40 - 80-х років XX століття Питання 1. Роль споживчої кооперації в умовах ринкової економіки
- •Питання 2. Підготовка кадрів споживчої кооперації області
- •Питання 3. Модернізація торговельної діяльності споживчої кооперації, розвиток громадського харчування, заготівельної діяльності України в 1950 - 1965 рр.
- •Тема 10. Споживча кооперація в незалежній Україні
- •Питання 1. Національний кооперативний альянс України, його організаційна структура, статут, мета, завдання й основні принципи
- •Питання 4. Концептуальні напрями подальших реформувань у споживчій кооперації України (XIX з'їзд споживчої кооперації України)
- •Список рекомендованої літератури
Органи управління і конгрес
Керівними органами Міжнародного кооперативного альянсу є:
• Генеральна асамблея;
• регіональна асамблея;
• міністерства;
• ревізійний комітет;
• контрольний комітет;
• президент.
Посадовою адміністративною особою Міжнародного кооперативного альянсу є Генеральний директор.
Всесвітній кооперативний конгрес скликається МКА за участю членів і широких кооперативних мас.
Час, місце зібрання, порядок денний і методи проведення конгресу вирішує Генеральна асамблея, яка є вищою владою МКА і складається із представників, призначених на відповідну посаду в організації терміном на 4 роки, а також по одному представнику від кожного комітету і спеціальної організації.
Генеральна асамблея збирається кожні два роки.
Розділ 2. Виникнення та розвиток споживчої кооперації в Україні
Тема 5. Соціально-економічні передумови
виникнення споживчої кооперації.
Зародження кооперативного руху
на території України
Питання 1. Витоки кооперації в Наддніпрянській Україні: княжій Русі, Запорозькій Січі, чумацтві, товариствах св. Кирила та Мефодія
Елементи кооперування (господарського співробітництва для самодопомоги) знаходимо ще в переддержавній добі життя праукраїнських племен. Свідченням цього може служити збереження до початку XX ст. великих родин у Карпатах на Бойківщині, які одночасно були кровними та господарськими об'єднаннями.
У часи розквіту Київської Русі формувалися перші організаційно цілісні спеціалізовані об'єднання трудівників "княжих земельних вотчин" та міст, які діяли на пайових засадах. Ці об'єднання стали підґрунтям для цехів – товариств міщан певного ремесла, які поширювалися в містах України упродовж XIV - XVII ст. Цехи тоді об'єднували майстрів 270 спеціальностей та існували для оборони інтересів ремесла, забезпечення високого професіоналізму та соціального захисту майстрів відповідного фаху.
У житті українців помітну роль відігравали церковні братства - об'єднання парафіян для захисту православ'я, української мови та національних традицій.
Традицію єдності в господарському та громадському житті підтримувало і козацтво Запорозької Січі. Все здобуте козаки розподіляли, нічого не приховуючи: кращу частину виділяли для церкви, а решту розподіляли між собою. Козаки також артільно забезпечували себе м'ясом, дичиною, рибою та ін.
У XVII ст. набув розвитку ще один суто національний різновид економічного співробітництва - чумацтво. Чумаки ходили шляхами України за княжих часів і часів народження козацтва, а норми чумацького "закону" випливали ще з принципів давніх об'єднань карпатських прасолів, поліських річних перевізників, бродників причорноморських степів. Усуспільненими в чумаків були охорона транспорту та харчування в дорозі. Товариші ніколи не полишали чумака в нещасті. Але торговельні операції чумаки вели окремо. Хоча в складі валки могли бути окремі менші об'єднання - "ватаги", які здійснювали торговельні операції на спільний рахунок, а прибутки ділили лише після повернення додому.
У ХІХ ст. чумацтво набрало ознак капіталістичного підприємства. Власники кількох паровиць або цілих валок наймали візників для перевезення власної продукції. Однак із появою залізниць ця форма занепала, але позитивним є те, що чумацтво, хоч і не було ще кооперативом, привнесло у свідомість українця схильність до гуртової самодопомоги.
Ідею романтизму, слов'янофільства і християнського соціалізму в Україні було викладено в програмних документах товариства св. Кирила та Мефодія (1846 - 1847 рр.) - під час переходу українського суспільства до нового, більш справедливого ладу.
У Законі Божому і в "Книзі буття українського народу" громади розглядаються як братства християн, у яких "усе було общественне". Члени такої громади вважали, що вони є основою майбутнього суспільства, оскільки їх об'єднання ґрунтується на взаємодопомозі і народній моралі.