Питання 2. Галузі споживчої кооперації

У широкому розумінні товариства споживачів - це кооперативи, що задовольняють індивідуальні потреби своїх членів в їжі, предметах повсякденного вжитку, житлі, соціально-культурних послугах, а також кооперативи, що страхують життя, доходи та особисте майно своїх членів, забезпечують їх коштами на особисті потреби (не для інвестування) тощо. Однак традиційно житлові, послугові, страхові, кредитні та ощадно-позичкові товариства виділяють як окремі види кооперації.

У вузькому розумінні споживчі товариства займаються переважно продажем товарів народного споживання. Але, крім торговельної діяльності, вони здійснюють також закупівлю (заготівлю) сільгосппродукції та сировини, ведуть власне виробництво, організовують ресторанне господарство.

Тобто для поліпшення свого економічного та соціального стану споживча кооперація веде багатогалузеву господарську діяльність через торговельну галузь, сферу ресторанного господарства, заготівельно-виробничу, фінансово-економічну та інвестиційну діяльність, роботу з кадрами і вирішення соціальних питань, сферу платних послуг та ринків, галузь фінансово-економічної діяльності.

Питання 3. Об'єкти соціальної інфраструктури та їх характеристика (будинки відпочинку, санаторії, навчальні заклади, дитячі садки, бібліотеки, музеї тощо)

Відповідно до ст. 11 "Основи господарської діяльності" Закону України "Про споживчу кооперацію" споживчі товариства та їх спілки самостійно розробляють програми економічного і соціального розвитку. Вони мають повну господарську самостійність, покривають свої витрати за рахунок доходів від своєї господарської діяльності.

У ст. 14 "Соціальна підтримка членів і працівників споживчої кооперації¹" зазначено, що споживчі товариства та їх спілки сприяють забезпеченню зайнятості населення шляхом створення робочих місць, розширення мережі підприємств, застосування гнучкого режиму праці, організації професійної підготовки.

Споживчі товариства, їх спілки мають право наймати та звільняти працівників, у тому числі за контрактом, у випадках, передбачених законодавством України.

Для охорони здоров'я і профілактики захворювань працівників у системі споживчої кооперації створюється мережа лікувально-профілактичних, санаторно-курортних закладів.

У споживчій кооперації є своя мережа навчальних закладів, дитячих садків, бібліотек, музеїв.

Тема 3. Статутні основи споживчої кооперації Питання 1. Кооперативне самоврядування. Органи управління та контролю в споживчому товаристві

Вивчаючи це питання, слід скористатися Примірними статутами споживчого товариства та райспоживспілки, а також звернути увагу на те, що за Законом України "Про споживчу кооперацію" вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного й обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки.

Від того, наскільки активну участь у загальних зборах свого кооперативу беруть кооператори, наскільки уважно, зацікавлено і зі знанням справи розглядають винесені на них питання, значною мірою залежить господарський успіх товариства (спілки), саме його існування як кооперативної організації.

Здебільшого загальні збори (збори уповноважених) в споживчих товариствах (спілках) відбуваються кілька разів на рік. Завдяки цьому забезпечується постійний зв'язок між членами кооперативу та його керівними органами, розвивається кооперативна свідомість членів кооперативу, підтримується їх ділова активність тощо.

Загальні збори товариства (спілки) проводять вибори виконавчо-розпорядчого і контрольно-ревізійного органів самоврядування. Протягом визначеного статутом терміну вони ведуть усі поточні справи кооперативу.

Правління, зокрема, представляє його в суді, державних органах, під час відносин з іншими кооперативами, приватними фірмами чи фізичними особами. Воно також керує всіма підприємствами кооперативу, розпоряджається його майном. У своїх діях правління зобов'язане враховувати вимоги постанов загальних зборів (зборів уповноважених) та звітувати про свою діяльність на загальних зборах.

Кількість членів правління також визначається статутом споживчого кооперативу, однак не може налічувати менше трьох осіб. Рішення в правлінні приймаються більшістю голосів на його зборах, що збираються не частіше, ніж раз на місяць.

Завдання ревізійної комісії - перевіряти стан, у якому перебуває майно кооперативу, його касу, бухгалтерські рахунки та звіти, документацію тощо. У своїй роботі ревізійна комісія може користуватися послугами фахівців, у тому числі й ревізорів спілки, в яку входить кооператив.

Завдання комісії кооперативного контролю - вести постійний контроль за роботою магазинів, їдалень, кафе, виробничих, заготівельних та інших підприємств. Кількість та склад членів комісії визначаються загальними зборами (зборами уповноважених), дільничними зборами. Комісії кооперативного контролю підзвітні органам, які їх вибрали, виконують свої обов'язки на громадських засадах, керуючись положенням, затвердженим загальними зборами.