
- •Тема 1. Соціально-економічна суть і природа кооперації
- •Питання 2. Споживчі кооперативи в працях теоретиків кооперації
- •Питання 3. Кооперативні принципи рочдейльського споживчого товариства "Товариство справедливих піонерів"
- •Тема 2. Правові, економічні і соціальні основи діяльності споживчої кооперації Питання 1. Власність споживчих товариств та їх спілок, її склад, структура, джерела формування і порядок використання.
- •Питання 2. Галузі споживчої кооперації
- •Питання 3. Об'єкти соціальної інфраструктури та їх характеристика (будинки відпочинку, санаторії, навчальні заклади, дитячі садки, бібліотеки, музеї тощо)
- •Тема 3. Статутні основи споживчої кооперації Питання 1. Кооперативне самоврядування. Органи управління та контролю в споживчому товаристві
- •Питання 2. Закон України "Про споживчу кооперацію" і Статут споживчого товариства про взаємовідносини споживчих товариств з їх спілками
- •Питання 3. Спілки споживчих товариств, їх цілі, завдання, порядок утворення, членство, органи управління та контролю, права та обов'язки членів споживчої кооперації
- •Тема 4. Міжнародний кооперативний рух Питання 1. Зміст і організація зовнішньоекономічної діяльності споживчої кооперації України
- •Питання 2. Міжнародний кооперативний альянс, історія виникнення, мета, завдання, основні принципи діяльності та організаційна структура
- •Органи управління і конгрес
- •Тема 5. Соціально-економічні передумови
- •Питання 2. Діячі українського кооперативного руху
- •Питання 3. Початий спілкового будівництва споживчої кооперації регіону та області Загальнокооперативні і губернські кооперативні з'їзди, їх вплив на розвиток споживчої кооперації
- •Тема 6. Споживча кооперація України в період революції (1917 -1920 рр.) Питання 1. Національний характер споживчої кооперації в 1917-1918 рр. Спілкове будівництво у регіоні, губернії
- •Питання 3. Теоретики й організатори кооперативного руху в Україні: б.М. Мартос, м.І. Туган-Барановський, і а. Саммер
- •Тема 7. Споживча кооперація України в міжвоєнний період (1921 -1939 рр.) Питання 1. Стаття в.І. Леніна "Про кооперацію''
- •Питання 2. Господарська діяльність споживчої кооперації (декрети Раднаркому рсфрр від 7 квітня 1921 р., рик урср від 12 квітня 1921 р.)
- •Питання3. Відкриття перших кооперативних технікумів у Києві, Полтаві, Донецьку та інших містах
- •Тема 8. Споживча кооперація України
- •В роки Другої світової війни
- •Питання 1. Реорганізація споживчої кооперації Західної України
- •На радянський лад (1939 - 1941рр.)
- •Питання 2. Споживча кооперація Украйни в роки Другої світової війни.
- •Тема 8. Споживча кооперація України в другій половині 40 - 80-х років XX століття Питання 1. Роль споживчої кооперації в умовах ринкової економіки
- •Питання 2. Підготовка кадрів споживчої кооперації області
- •Питання 3. Модернізація торговельної діяльності споживчої кооперації, розвиток громадського харчування, заготівельної діяльності України в 1950 - 1965 рр.
- •Тема 10. Споживча кооперація в незалежній Україні
- •Питання 1. Національний кооперативний альянс України, його організаційна структура, статут, мета, завдання й основні принципи
- •Питання 4. Концептуальні напрями подальших реформувань у споживчій кооперації України (XIX з'їзд споживчої кооперації України)
- •Список рекомендованої літератури
Питання 2. Господарська діяльність споживчої кооперації (декрети Раднаркому рсфрр від 7 квітня 1921 р., рик урср від 12 квітня 1921 р.)
Споживчій кооперації треба було звільнитися від тих особливостей в її організаційній побудові і характері господарської діяльності, які були викликані політикою "воєнного комунізму" і перебудуватися відповідно до умов непу.
7 квітня 1921 р. вийшов декрет Раднаркому РСФРР про скасування деяких обмежень у споживчій кооперації. Рада народних комісарів УРСР також прийняла декрет від 12 квітня 11921 р., який надавав споживчій кооперації право заготівель, розподілу, обміну продукції сільського господарства, скуповування лишків сільськогосподарського виробництва, кустарних та ремісничих виробів і їх збуту, а також створення підприємств для переробки продуктів та сировини. Всі державні установи, які здійснювали заготівельну діяльність, мали проводити її через споживчу кооперацію.
Після появи цих декретів споживча кооперація України поступово відновила свою роботу. Від неї відокремилися інші види кооперації, держава повернула кооперативним організаціям конфісковане майно.
Численні декрети протягом 1921 - серпня 1922 рр. відновлювали інші види кооперації: сільськогосподарську, промислову, кредитну, житлово-будівельну, видавничу.
За 1923 - 1924 рр. райспілками України було заготовлено 3 млн. 593 тис. 828 пудів пшениці, 11 млн. 804 тис. 781 пуд жита, 1 млн. 41 тис. 935 пудів ячменю, 107 тис. пудів кукурудзи тощо.
З метою покращання побуту робітнича споживча кооперація відкривала пральні, кравецькі та ремонтні майстерні, будувала електростанції для забезпечення робітничих районів електроенергією.
Важливим напрямом діяльності споживчої кооперації стало громадське харчування. Протягом 1924 - 1925 рр. відкрили 134 їдальні на заводах і фабриках, у кооперативних технікумах.
Уся мережа споживчої кооперації, об'єднана у Вукоопспілку, в 1927 р. налічувала 41 районну спілку і 8507 сільських споживчих товариств, у яких перебували 1 млн. 960 тис. членів.
У 1928 р. сільська споживча кооперація мала 14 тис. крамниць, 327 робітничих і міських споживчих товариств із 981 тис. членів. А споживчі кооперативи України в 1927 р. налічували 3 млн членів.
Торговельний оборот споживчої кооперації в 1927 -1928 рр. становив 531,1 млн. крб. Вукоопспілка мала свої склади постачання райспілок у Києві, Харкові, Одесі і Ростові, а також закупівельні контори в Москві та Баку, 15 млинів, 20 олійниць та інші підприємства харчової промисловості. Власний капітал Вукоопспілки в 1928 р. становив 8,4 млн. крб.
Питання3. Відкриття перших кооперативних технікумів у Києві, Полтаві, Донецьку та інших містах
Розбудова споживчої кооперації вимагала забезпечення на керівних посадах та в апараті кваліфікованими спеціалістами. Споживчій кооперації України потрібні були інженери, юристи, економісти, товарознавці, техніки кооперативної торгівлі. У 1920 р. в Києві був створений кооперативний інститут імені Туган-Барановського. Потім цей навчальний заклад існував як кооперативний факультет Інституту народного господарства, а з 1920 р. - як Київський кооперативний технікум. Тоді в ньому навчалося 420 студентів. 1924 р. їх кількість досягла тисячі осіб.
У лютому 1922 р. був відкритий Полтавський кооперативний технікум. Основне завдання технікуму полягало в підготовці активних практиків для системи споживчої кооперації. У 1921 р. кооперативний технікум у Полтаві був об'єднаний з агрономічним і перетворений в аграрно-кооперативний технікум.
У Донецькому кооперативному технікумі програма була розрахована на 3 роки. До навчального плану були включені економічні, кооперативні, товарознавчі дисципліни та рахівництво. Практичні заняття проходили зі слухачами безпосередньо на базі губспілок (райспілок), робкоопів та сільських споживчих товариств.
У Чернігові функціонував вечірній 4-річний кооперативний технікум. Тут здійснювалася підготовка спеціалістів-практиків споживчої кооперації.
Підготовкою та перепідготовкою кооперативних кадрів займалися кооперативні курси. Спочатку в Харкові діяли 4-5-місячні вищі кооперативні курси при ВУКС, потім тривалість навчання зросла до 8 місяців. Місцеві кооперативні організації посилали на вищі курси ВУКС по 1-2 представники.
З 1921 р. спеціалістів споживчої кооперації середньої ланки готували кооперативні курси в губсшлках (райспілках). Навчання в них тривало кілька місяців (від 2 до 6).
Працівників нижчої ланки споживчої кооперації для міських та сільських товариств, переважно рахівників, готували місцеві губспілки (райспілки), великі споживчі товариства. Навчання тривало від кількох днів до кількох місяців.