
- •Тема 1. Соціально-економічна суть і природа кооперації
- •Питання 2. Споживчі кооперативи в працях теоретиків кооперації
- •Питання 3. Кооперативні принципи рочдейльського споживчого товариства "Товариство справедливих піонерів"
- •Тема 2. Правові, економічні і соціальні основи діяльності споживчої кооперації Питання 1. Власність споживчих товариств та їх спілок, її склад, структура, джерела формування і порядок використання.
- •Питання 2. Галузі споживчої кооперації
- •Питання 3. Об'єкти соціальної інфраструктури та їх характеристика (будинки відпочинку, санаторії, навчальні заклади, дитячі садки, бібліотеки, музеї тощо)
- •Тема 3. Статутні основи споживчої кооперації Питання 1. Кооперативне самоврядування. Органи управління та контролю в споживчому товаристві
- •Питання 2. Закон України "Про споживчу кооперацію" і Статут споживчого товариства про взаємовідносини споживчих товариств з їх спілками
- •Питання 3. Спілки споживчих товариств, їх цілі, завдання, порядок утворення, членство, органи управління та контролю, права та обов'язки членів споживчої кооперації
- •Тема 4. Міжнародний кооперативний рух Питання 1. Зміст і організація зовнішньоекономічної діяльності споживчої кооперації України
- •Питання 2. Міжнародний кооперативний альянс, історія виникнення, мета, завдання, основні принципи діяльності та організаційна структура
- •Органи управління і конгрес
- •Тема 5. Соціально-економічні передумови
- •Питання 2. Діячі українського кооперативного руху
- •Питання 3. Початий спілкового будівництва споживчої кооперації регіону та області Загальнокооперативні і губернські кооперативні з'їзди, їх вплив на розвиток споживчої кооперації
- •Тема 6. Споживча кооперація України в період революції (1917 -1920 рр.) Питання 1. Національний характер споживчої кооперації в 1917-1918 рр. Спілкове будівництво у регіоні, губернії
- •Питання 3. Теоретики й організатори кооперативного руху в Україні: б.М. Мартос, м.І. Туган-Барановський, і а. Саммер
- •Тема 7. Споживча кооперація України в міжвоєнний період (1921 -1939 рр.) Питання 1. Стаття в.І. Леніна "Про кооперацію''
- •Питання 2. Господарська діяльність споживчої кооперації (декрети Раднаркому рсфрр від 7 квітня 1921 р., рик урср від 12 квітня 1921 р.)
- •Питання3. Відкриття перших кооперативних технікумів у Києві, Полтаві, Донецьку та інших містах
- •Тема 8. Споживча кооперація України
- •В роки Другої світової війни
- •Питання 1. Реорганізація споживчої кооперації Західної України
- •На радянський лад (1939 - 1941рр.)
- •Питання 2. Споживча кооперація Украйни в роки Другої світової війни.
- •Тема 8. Споживча кооперація України в другій половині 40 - 80-х років XX століття Питання 1. Роль споживчої кооперації в умовах ринкової економіки
- •Питання 2. Підготовка кадрів споживчої кооперації області
- •Питання 3. Модернізація торговельної діяльності споживчої кооперації, розвиток громадського харчування, заготівельної діяльності України в 1950 - 1965 рр.
- •Тема 10. Споживча кооперація в незалежній Україні
- •Питання 1. Національний кооперативний альянс України, його організаційна структура, статут, мета, завдання й основні принципи
- •Питання 4. Концептуальні напрями подальших реформувань у споживчій кооперації України (XIX з'їзд споживчої кооперації України)
- •Список рекомендованої літератури
Питання 3. Теоретики й організатори кооперативного руху в Україні: б.М. Мартос, м.І. Туган-Барановський, і а. Саммер
Борис Миколайович Мартос (1878 - 1977) - відомий теоретик і організатор кооперативного руху в Україні. Народився в містечку Градизьку на Полтавщині, Закінчив гімназію у Лубнах. Навчався у. Харківському університеті. У 1901 р. за участь у студентській демонстрації його заарештували і вислали з Харкова. Згодом продовжував навчатися і в 1903 р. закінчив університет. Деякий час учителював, але поліція заборонила йому займатися педагогічною діяльністю. Тому він перейшов на економічну роботу. У 1913 - 1917 рр. Б. Мартос працював у Полтаві як інструктор кооперації. Брав участь в організації спілок, проводив статистичне дослідження споживчих товариств Полтавщини. На початку Лютневої революції 1917 р. був обраний членом Української Центральної Ради. Головний організатор двох Всеукраїнських кооперативних з'їздів, він був головним організатором ЦУКК, запровадив кооперативні курси, виступав з лекціями перед слухачами. Був міністром фінансів і головою Ради міністрів УНРІБ.
Значною мірою сприяла цьому позиція визнаного лідера українського кооперативного руху, відомого теоретика кооперації й економіста світової слави М. Туган-Барановського, який у своїх працях та виступах 1917- 1918рр. послідовно обґрунтовував створення національної кооперації України.
Михайло Іванович Туган-Барановський народився 21 січня 1865 р. в селі Сольонім на Харківщині. Навчався у Київській і Харківській гімназіях. Працював професором економічного факультету Петербурзької політехніки і комерційного інституту. У Центральній Раді був секретарем фінансів. Він був обраний Головою Ради ЦУКК ("Коопцентру"). Викладав на Вищих кооперативних курсах, брав участь у підготовці першої програми Кооперативного інституту в Києві, який згодом був названий його іменем. Він був автором багатьох наукових праць, серед них: "Періодичні промислові кризи", "Російська фабрика" "Соціальні основи кооперації". Помер М.І. Туган-Барановський на початку лютого 1919 р.
Іван Адамович Саммер народився в селі Очеретному Кагарлицького повіту Київської губернії. У 1891 - 1895 рр. навчався на юридичному факультеті Київського університету. З 1895 р. працював в Полтаві. З 1897 р. член РСДРП. Цього самого року його заарештували. Після Лютневої революції 1917 р. був секретарем Вологодської ради, пізніше став головою Раднаркому. Працював на господарській роботі в Москві, був членом Раднаркому України.
Тема 7. Споживча кооперація України в міжвоєнний період (1921 -1939 рр.) Питання 1. Стаття в.І. Леніна "Про кооперацію''
У січні 1923 року В.І. Ленін написав статтю "Про кооперацію", в якій ототожнював кооперацію з ринковим соціалізмом, відмовляючись від попереднього погляду на кооперацію, від уявлень про несумісність товарно-грошових відносин і ринку з соціалізмом.
Вождем більшовиків було зроблено фундаментальний висновок про те, що лад цивілізованих кооператорів при суспільній власності на засоби виробництва і є соціалізмом. Ленін писав, що неможливо назавжди зберегти дрібне селянське господарство. Потрібно добиватися того, щоб роз'єднані дрібні селянські господарства добровільно об'єдналися і створили великі господарства. У великих господарствах засоби виробництва об'єднуються, створюється соціалістична власність (у колективно-кооперативній формі), внаслідок чого виключається можливість класової експлуатації та породження капіталістичних елементів у сільському господарстві. Доходи в таких соціалістичних господарствах використовують для збільшення власних коштів, а також на виплату заробітної плати працівникам.
Новий погляд на кооперацію значно прискорив її розвиток. Стаття В.І. Леніна "Про кооперацію" відіграла величезну роль у справі кооперування населення, але під час колективізації в багатьох місцях органи влади примусово залучали сільське населення до колгоспів.