Питання 3. Теоретики й організатори кооперативного руху в Україні: б.М. Мартос, м.І. Туган-Барановський, і а. Саммер

Борис Миколайович Мартос (1878 - 1977) - відомий теоретик і організатор кооперативного руху в Україні. Народився в містечку Градизьку на Полтавщині, Закінчив гімназію у Лубнах. Навчався у. Харківському університеті. У 1901 р. за участь у студентській демонстрації його заарештували і вислали з Харкова. Згодом продовжував навчатися і в 1903 р. закінчив університет. Деякий час учителював, але поліція заборонила йому займатися педагогічною діяльністю. Тому він перейшов на економічну роботу. У 1913 - 1917 рр. Б. Мартос працював у Полтаві як інструктор кооперації. Брав участь в організації спілок, проводив статистичне дослідження споживчих товариств Полтавщини. На початку Лютневої революції 1917 р. був обраний членом Української Центральної Ради. Головний організатор двох Всеукраїнських кооперативних з'їздів, він був головним організатором ЦУКК, запровадив кооперативні курси, виступав з лекціями перед слухачами. Був міністром фінансів і головою Ради міністрів УНРІБ.

Значною мірою сприяла цьому позиція визнаного лідера українського кооперативного руху, відомого теоретика кооперації й економіста світової слави М. Туган-Барановського, який у своїх працях та виступах 1917- 1918рр. послідовно обґрунто­вував створення національної кооперації України.

Михайло Іванович Туган-Барановський народився 21 січня 1865 р. в селі Сольонім на Харківщині. Навчався у Київській і Харківській гімназіях. Працював професором економічного факультету Петербурзької політехніки і комерційного інституту. У Центральній Раді був секретарем фінансів. Він був обраний Головою Ради ЦУКК ("Коопцентру"). Викладав на Вищих кооперативних курсах, брав участь у підготовці першої програми Кооперативного інституту в Києві, який згодом був названий його іменем. Він був автором багатьох наукових праць, серед них: "Періодичні промислові кризи", "Російська фабрика" "Соціальні основи кооперації". Помер М.І. Туган-Барановський на початку лютого 1919 р.

Іван Адамович Саммер народився в селі Очеретному Кагарлицького повіту Київської губернії. У 1891 - 1895 рр. навчався на юридичному факультеті Київського університету. З 1895 р. працював в Полтаві. З 1897 р. член РСДРП. Цього самого року його заарештували. Після Лютневої революції 1917 р. був секретарем Вологодської ради, пізніше став головою Раднаркому. Працював на господарській роботі в Москві, був членом Раднаркому України.

Тема 7. Споживча кооперація України в міжвоєнний період (1921 -1939 рр.) Питання 1. Стаття в.І. Леніна "Про кооперацію''

У січні 1923 року В.І. Ленін написав статтю "Про кооперацію", в якій ототожнював кооперацію з ринковим соціалізмом, відмовляючись від попереднього погляду на кооперацію, від уявлень про несумісність товарно-грошових відносин і ринку з соціалізмом.

Вождем більшовиків було зроблено фундаментальний висновок про те, що лад цивілізованих кооператорів при суспільній власності на засоби виробництва і є соціалізмом. Ленін писав, що неможливо назавжди зберегти дрібне селянське господарство. Потрібно добиватися того, щоб роз'єднані дрібні селянські господарства добровільно об'єдналися і створили великі господарства. У великих господарствах засоби виробництва об'єднуються, створюється соціалістична власність (у колективно-кооперативній формі), внаслідок чого виключається можливість класової експлуатації та породження капіталістичних елементів у сільському господарстві. Доходи в таких соціалістичних господарствах використовують для збільшення власних ко­штів, а також на виплату заробітної плати працівникам.

Новий погляд на кооперацію значно прискорив її розвиток. Стаття В.І. Леніна "Про кооперацію" відіграла величезну роль у справі кооперування населення, але під час колективізації в багатьох місцях органи влади примусово залучали сільське населення до колгоспів.