Приблизний план третього розділу:
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В ТУРИСТИЧНІЙ ФІРМІ "АФІНА"
3.1 Організація процесу підбору персоналу для туристичної фірми "Афіна"
3.2 Економічне обґрунтування ефективності управління людськими ресурсами туристичної фірми "Афіна"
3.3 Практичні рекомендації підвищення ефективності управління людськими ресурсами туристичної фірми "Афіна" Методичні рекомендації щодо виконання третього розділу
Оцінювати ефективність управління людськими ресурсами можна по-різному, залежно від того, який саме аспект ефективності вивчається. Від цього залежатиме спосіб вираження результату і витрат.
Наприклад, якщо є потреба вивчити динаміку продуктивності праці, то результат діяльності буде виражений обсягом виробництва за відповідний період часу, а витрати характеризуватимуться сумарним робочим часом, використаним для виробництва даного обсягу продукції, або кількістю працівників, що брали участь у виробництві. Якщо витрати представити у вигляді використаного сумарного фонду заробітної плати, то матимемо показник ефективності чинної системи матеріального стимулювання персоналу.
С поміж чисельних можливих показників ефективності управління людськими ресурсами найбільшу інформаційну цінність являють показник загальної продуктивності організації (П) і показник продуктивності праці (Ппр)
,
де, Д – сукупний дохід, одержаний від реалізації товарів та послуг;
В – сукупні витрати на виробництво.
,
де, О – обсяг виробленої продукції;
Чсо – середньооблікова чисельність персоналу.
Заслуговує на увагу також оцінка ефективності використання окремих видів виробничих ресурсів через показники матеріалоємності, енергоємності продукції тощо. Враховуючи, що найважливішим ресурсом для кожної організації є людський чинник, тобто ресурси праці, то одним з основних показників ефективності управління людськими ресурсами слід вважати показник продуктивності трудових ресурсів (Птр):
,
де, Вп – сумарні витрати на персонал за звітний період.
Щоб краще зрозуміти сутність і зміст поняття «ефективність управління людськими ресурсами», треба спочатку з’ясувати сутність понять «ефект» і «ефективність». Сучасні словники ці поняття тлумачать таким чином:
ефект – результат, наслідок будь-яких причин, сил, дій, заходів;
ефективність – здатність забезпечувати ефект.
Відтак, ефективність менеджменту персоналу слід розуміти як характеристику якості, корисності управління людськими ресурсами на підприємстві; як здатність забезпечувати троїстий ефект у вигляді економічної вигоди для підприємства, вдосконалення організації виробництва і праці та соціальної вигоди для працівників.
Усі три складові ефективності управління людськими ресурсами (економічна, організаційна і соціальна) тісно пов’язані та взаємодіють між собою, хоча деяка перевага належить організаційній ефективності. Це пояснюється тим, що управлінські рішення насамперед трансформуються в конкретні організаційні заходи. Завдяки чіткій організації виробництва і праці, а отже кращому використанню всіх виробничих ресурсів поліпшуються економічні показники діяльності підприємства, тим самим створюються кращі фінансові можливості для підвищення якості трудового життя персоналу (зростання трудових доходів, поліпшення умов праці тощо), що є проявом соціальної ефективності управління людськими ресурсами. А якщо матеріальні, організаційні, соціально-психологічні, морально-етичні та інші умови роботи персоналу поліпшуються, то це обов’язково відбивається на подальшому зростанні і організаційної, і економічної ефективності управління людськими ресурсами. Цей взаємозв’язок складових ефективності управління людськими ресурсами схематично ілюструє рис. 2.
Рисунок 2 – Схема взаємодії складових ефективності управління людськими ресурсами
Звичайно, на ефективність діяльності організації справляють свій вплив різні чинники: внутрішні та зовнішні, об’єктивні та суб’єктивні. Однак усе залежить від людського чинника, від рівня конкурентоспроможності персоналу в цілому, від професіоналізму вищого менеджменту, його вміння долати вплив негативних зовнішніх чинників та розумно використовувати наявні ресурси, у першу чергу – людські.