Завдання до лабораторної роботи
Створіть новий документ із назвою Своє_прізвище.doc.
У документ вставте файл Курсова робота.
Отформатуйте за допомогою опцій шрифту, лінійки й абзацу першу сторінку.
Вставте розділ сторінок і залишіть одну сторінку для змісту.
Перетворіть текст, написаний у три стовпчики в таблицю.
Перетворіть таблицю з текстом у двох колонках у звичайний текст.
Створіть структуру документа із заголовків вставленої вами роботи (використовуйте заголовки 4-х рівнів).
Створіть зміст на другій сторінці.
Вставте в документ будь-які 4 малюнки.
Вставте назви малюнків, використовуючи засоби Word.
Створіть вказівники для 4-х слів.
Вставте нумерацію сторінок.
Питання для самоконтролю
Що таке таблиця?
Назвіть декілька способів створення таблиць?
Як об’єднати комірки в одну?
Як змінити ширину й цвіт рамок у таблиці?
Як перетворити таблицю в текст документа?
Порядок дій по створенню автоформату таблиці?
Як створити та переглянути структуру документа?
Що таке стиль?
Як створити зміст?
Як створити вказівник?
Лабораторна робота №8
Введення формул
Ціль: навчитися роботать з редактором формул, створювати прості формули за допомогою таблиці символів.
Теоретичні відомості
Необхідність у наявності засобу для введення математичних виражень у текстовий документ характерна для науково-технічної документації. У програмі Microsoft Word таким засобом є редактор формул Microsoft Equation 3.0. Він дозволяє створювати формульні об'єкти й вставляти їх у текстовий документ. При необхідності вставлений об'єкт можна редагувати безпосередньо в поле документа.
Запуск і настроювання редактора формул
Для запуску редактора формул служить команда Вставка –> Об'єкт. У діалоговому вікні Вставка об'єкта варто вибрати пункт Microsoft Equation 3.0 – відкриється панель керування Формула, представлена на рис. 8.1. При цьому рядок меню текстового процесора заміщається рядком меню редактора формул (рис. 8.2).
Перш ніж користуватися редактором формул, варто виконати його настроювання. Настроювання складається в призначенні шрифтів для різних елементів, що входять у формули. Воно виконується в діалоговому вікні Стилі, що відкривається командою Стиль –> Визначити.
Рис. 8.1. Вікно панелі керування Формула
Це настроювання є обов'язковим – без нього редактор формул працювати не буде, але виконати його досить тільки один раз.
Рис. 8.2. Змінене меню текстового редактора
Панель інструментів редактора формул містить два рядка кнопок. Кнопки нижнього ряду створюють своєрідні шаблони, що містять поля для введення символів. Так, наприклад, для введення звичайного дробу варто вибрати відповідний шаблон, що має два поля: чисельник і знаменник. Заповнення цих полів може вироблятися як із клавіатури, так і за допомогою елементів керування верхнього рядка. Переходи між полями виконуються за допомогою клавіш керування курсором.
Введення й редагування формул завершується натисканням клавіші ESC або закриттям панелі редактора формул. Можна також клацнути лівою кнопкою миші де-небудь у полі документа поза областю введення формули. Введена формула автоматично вставляється в текст як об'єкт. Далі її можна перемістити в будь-яке інше місце документа через буфер обміну (CTRL+X – вирізати; CTRL+V – вставити). Для редагування формули безпосередньо в документі досить виконати на ній подвійне клацання. При цьому автоматично відкривається вікно редактора формул.