Лекція № 27, 28, 29
Тема лекції: Комерційні банки
План лекції
Сутність комерційних банків
Класифікація, поняття,призначення комерційних банків
Основи організації діяльності комерційних банків, операції банків
Пасивні і активні операції банків
Розрахунково-касове обслуговування клієнтів і банківські послуги
Стабільність банків і механізм її забезпечення
Література:
1. Вовчак О. Д. Гроші та кредит : навч. посібн. / О. Д. Вовчак, І. Є. Бучко, З. Р. Костак. – К. : Центр учбової літератури, 2012.
2. Гроші та кредит : підручник/ М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. – К. : КНЕУ, 2008.
3. Коваленко Д. І. Гроші та кредит: теорія і практика : навч. посібник / Д. І. Коваленко. – К.: Центр учбової літератури, 2010.
Зміст лекції
Сутність комерційних банків
Головною ланкою кредитної системи в будь-якій країні є банки, котрі здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій.
Сучасний банк це універсальне фінансове підприємство, що здійснює професійне управління грошовими ресурсами суспільства й виконує відповідні специфічні функції в економіці на законній підставі та під юрисдикцією державних органів, що забезпечують регулювання та контроль банківської діяльності.
Комерційні банки — це кредитні установи, які здійснюють кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове і розрахункове обслуговування, виконання валютних й інших банківських операцій.
Сучасні банки відіграють важливу роль у суспільстві. Вони:
1) забезпечують передачу грошового капіталу зі сфер накопичення у сфери використання;
2) завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіталу за сферами і видами діяльності;
3) забезпечують економію суспільних витрат обігу;
4) раціоналізацію всіх процесів обігу товарів і капіталів;
5) сприяють подальшому зростанню концентрації виробництва і капіталу;
6) через банки мобілізуються великі капітали, необхідні для інвестицій, розширення виробництва тощо.
Роль банків суттєво змінюється в умовах подальшого розвитку ринкової економіки. Вони стають надзвичайно важливими суспільними інституціями, від діяльності яких значною мірою залежить економічне благополуччя держави, країни загалом і кожної людини зокрема. Функції банків все більше виходять за межі простого фінансово-кредитного посередництва. Вони стають важливим механізмом проведення державної грошово-кредитної політики, а через неї – впливу на всі основні економічні процеси в суспільстві.
Сьогодні банки перетворилися на "фінансові супермаркети", які пропонують широкий спектр послуг для юридичних і фізичних осіб, від обміну валют до кредитування гігантів української промисловості.
У найбільш загальному значенні банком прийнято називати фінансову установу, що спеціалізується на акумулюванні ресурсів і управлінні і цими ресурсами шляхом здійснення розрахункових, посередницьких, кредитних та інших фінансових операцій.
Сучасні банки пропонують своїм клієнтам широкий набір послуг, беруть участь у найрізноманітніших фінансових операціях, забезпечуючи професійне виконання покладених на них функцій.
Згідно з Законом України "Про банки та банківську діяльність" (від 17 грудня 2000 р.) банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Сьогодні банки на договірних умовах забезпечують кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб; приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:
фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або розпорядників капіталів, що інвестуються;
випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);
купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також: цінних паперів інших емітентів;
видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
касове виконання державного бюджету;
придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);
купівля у підприємств і громадян та продаж: їм іноземної валюти;
купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також: виробів з них;
довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;
надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.
Водночас банкам в Україні забороняється займатися діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних та інвестиційних монет), а також діяльністю з усіх видів страхування (крім виконання функцій страхового посередника), їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.
У найбільш агрегованому вигляді, з точки зору забезпечення вирішення основних цілей і завдань, покладених на банки, можна виділити такі групи функцій:
- платіжно-розрахункова,
- ощадно-капіталотворча,
- кредитно-інвестиційна.
В основу платіжно-розрахункової функції покладено посередництво банків при платежах та розрахунках. Виступаючи посередниками, банки беруть на себе виконання таких операцій, як прийняття грошей від клієнтів та їх виплата, зберігання готівкових коштів, зарахування коштів за переказами на відповідні банківські рахунки, здійснення безготівкових платежів за дорученнями клієнтів, виконання платіжно-розрахункових операцій за банківськими пластиковими картками, дорожніми чеками тощо.
Ощадно-капіталотворча функція полягає в залученні тимчасово вільних ресурсів суспільства, зокрема в мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворенні їх у реально діючий капітал.
Кредитно-інвестиційна функція забезпечується банками за допомогою механізму створення кредитних засобів обігу. В основі цього механізму лежить система регулювання обов'язкових резервів комерційних банків.