2.2 Аналіз впливу теп на продуктивність атз

Однієї з основних задач, постійно що стоять перед працівниками автомобільного транспорту, є підвищення продуктивності автомобілів. Щоб визначити шляхи підвищення продуктивності автомобіля, необхідно встановити вплив окремих чинників на його продуктивність в конкретних умовах. Кількісну оцінку впливу техніко-експлуатаційних показників на продуктивність рухомого складу можна отримати методом характеристичних графіків. Характеристичний графік дає можливість визначити найраціональніші методи підвищення виробник продуктивності автомобіля.

На підставі отриманих даних, які отримані по групі автомобілів для перевезення зерна від комбайнів (підрозділ 1.5) необхідно побудувати характеристичний графік для визначених умов експлуатації, приймаючи певні значення техніко-експлуатаційних показників, які є характерними для даного автотранспортного процесу перевезення зерна.

На рис. 2 показаний характеристичний графік, побудований при наступних значеннях основних показників: l_їв=10 км, v_т=41,17 км/год. , =0,5, =1,0, t _н-р = 0,3 год., q=3,55 т.

При побудові характеристичного графіка задаються загальним масштабом для продуктивності, а окремі чинники змінюють в інтервалах, в яких вони можуть мінятися на практиці в заданих умовах перевезень.

Лінія АА на цьому графіку визначає постійну продуктивність при заданих значеннях різних показників. Для того, наприклад, щоб визначити, яким шляхом підвищити продуктивність на 20 %, проводиться лінія ВВ, яка і визначає необхідний рівень підвищення значення будь-якого з експлуатаційних показників.

Рис 2. Характеристичний графік продуктивності автомобіля

Висновок :

Отже, на графіку показано, що продуктивність автомобіля, розрахованого нами раніше, становить 13,2 т/год, при v_т=41,17 км/год. , =0,5, =1,0, t _н-р = 0,3 год. (лінія АА), для того щоб підвищилась продуктивнісь рухомого складу на 20%, то для цього потрібно підвищити швидкісь автомобіля до 52 км/год, зменшити час простою автомобіля під навантажувально-розвантажувальними роботами до 0,022 год.

Розділ 3. Економічна ефективність транспортно-технологічного процесу на прикладі збирання та транспортування зерна від комбайнів

3.1 Собівартість транспортно-технологічного процесу (ттп) із застосуванням компенсаторів

Оцінку роботи машинних агрегатів, що виконують транспортно-технологічний процес проводимо за показниками прямих експлуатаційних витрат коштів на 1 тонну зерна - собівартості збирання та перевезень за даними підрозділу 1.5. Прямі експлуатаційні затрати коштів на одиницю виконаної роботи розраховують на кожній окремій операції для кожного з можливих машинних агрегатів.

Собівартість ТТП при збиранні зерна S_зк із застосуванням компенсаторів (причепів-перевантажувачів) визначається як сума прямих експлуатаційних затрат: на збирання зерна комбайнами Sк та на перевезення зерна тракторним причепом-перевантажувачем з трактором - S_п і собівартості S_A перевезення автомобілями:

, грн./т. (1)

грн/т,

Сума прямих експлуатаційних затрат на збирання зерна S_К визначається за формулою

, грн./т, (2)

де С_1к – основна і додаткова зарплата комбайнерів з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом К_с, (коефіцієнт К_с= 0,37) і віднесена до 1 т. зерна; С_1к розраховується як

грн/т, (3)

грн/т,

де 3_т - основна зарплата комбайнера(250 грн. за зміну);

m_зм - маса зерна, яка намолочена за 1 зміну комбайном, і визначається як

C_2к – витрати на пальне для роботи комбайна:

, грн/т (4)

грн/т,

де Ц_к – ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів,

- питомі витрати палива із розрахунку на 1 т зерна,

кг/кВт,

j_e - витрати пального на 1 кВт. год., j_e=0,2 кг/кВт. год.;

N_н – номінальна потужність двигуна комбайна;

к_з - коефіцієнт завантаження двигуна, к_з= 0,8;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО комбайна

грн/т, (5)

Б_К - балансова вартість комбайна;

а_К - норми відрахувань на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО а_к=21,5%;

W_К – продуктивність ЗК за годину змінного часу, т/год.; t_з- загальне річне нормативне завантаження комбайна на збиранні зерна (200 год).

Сума прямих експлуатаційних затрат на перевезення зерна транспортним тракторним агрегатом, який містить ПП визначається за формулою

, (6)

Основна і додаткова зарплата з відрахуваннями на соціальні заходи, що віднесена до 1 т зерна:

грн/т, (7)

де С_1зп – основна і додаткова зарплата (300 грн.) за зміну комбайнеру (трактористу) з відрахуваннями на соціальні заходи, що визначаються коефіцієнтом К_с=0,37;

де т- маса зерна, яка зібрана групою комбайнів

за зміну;

C_2п – витрати трактора на пальне:

_, (8)

де Ц_к – ціна 1 кг пально-мастильних матеріалів (10 грн./кг).

кг/кВт - питомі витрати пального із розрахунку на 1 т зерна;

j_e - витрати пального на 1 кВт.год., j_e=0,2 кг/кВт.год;

N_н – номінальна потужність двигуна трактора, кВт;

- продуктивність ПП за годину технологічного часу, т/год.; к_з - коефіцієнт завантаження двигуна трактора, к_з= 0,75;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО трактора:

грн/т; (9) Б_тр- балансова вартість трактора;

а_тр- норми відрахувань на амортизацію, капітальний та

поточний ремонт і ТО трактора а_тр=21,5%;

t₃- загальне річне нормативне завантаження трактора, 1400 год;

- відрахування на амортизацію, капітальний та поточний ремонт і ТО ПП.

грн/т; (10)

Б_п – балансова вартість ПП;

t_зп- загальне річне нормативне завантаження причепа на збиранні зерна 210 год., внесенні добрив 100 год. і на посіві 50 год.

t_ЗП = 210+100+50=360 год.;

а_п- норма відрахувань на амортизацію, поточний і капітальний ремонт, ТО а_п=21,5%

Собівартість перевезень зерна автомобілем-самоскидом при застосуванні ПП:

(11)

де l_ij — відстань перевезення вантажу, km; t_нр — час простою транспортного засобу під навантажуванням і розвантажуванням протягом однієї їздки, год.; С_ЗВ - змінні витрати; — статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу; С_СВ – сума сталих витрат у розрахунку на 1 год. перебування автомобіля на лінії, грн. .

Змінні витрати С_зв, грн., визначають за формулою:

грн./км, (12)

де С₁ — вартість паливно-мастильних матеріалів, грн. ; С_.2 - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.; С₃ - витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля, грн; С ₄ - амортизаційні відрахування, грн.

Вартість пально-мастильних матеріалів становить:

, грн./км, (13)

де G _n.зм. - витрата пального за зміну для автомобіля-самоскида, л;

l_зм — пробіг автомобіля за зміну, км.

, л (14)

де g_км – норма витрат пального відповідно на 100 км (табл.3 п.1.4); l_ij –відстань перевезення вантажу за їздку; L _п.з – відстань від гаража до місця завантаження, яке дорівнює відстані від місця розвантаження до гаража (нульовий пробіг 5 км);

n_{Ц -}- кількість циклів (їздок) одного АТЗ за зміну визначається при умові, що його вантажопідйомність дорівнює вантажопідйомності ПП:

циклів (15)

Пробіг автомобіля за 1 зміну визначається як:

, км (16)

Витрати на відновлення і ремонт шин (у грн. на 1 км пробігу) визначають за формулою:

, грн./км (17)

де: =1,6% - середня норма відрахувань на відновлення і ремонт шин на 1000 км пробігу до вартості одного комплекту (норми відрахувань на відновлення зносу і ремонт шин встановлені залежно від розміру шин,

вантажопідйомності та колісної формули автомобілів); Б_кш — середня балансова вартість одного комплекту шини - покришка, камера та обвідна стрічка (420 грн.); n_ш — кількість шин на автомобілі (без запасних).

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля з розрахунку на 1 км пробігу, грн. становлять:

грн./км (18)

де: =0,23% - середня норма витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля на 1000 км пробігу;

Б_a – балансова вартість автомобіля.

Амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т визначають на основі норм, встановлених у процентах від балансової вартості на 1000 км пробігу:

грн./км (19)

де: , - норма амортизаційних відрахувань від балансової вартості автомобіля на 1000 км пробігу відповідно на повне відновлення (реновацію) і капітальний ремонт й дорівнює 0,3 і 0,2 %.

До сталих витрат, що не залежать від пробігу, відносять витрати на оплату праці водію і накладні витрати, непов'язані безпосередньо з роботою автомобіля. Ці витрати обчислюють на 1 год. перебування автомобіля на лінії за формулою:

С_СВ = З +В+Н = С^” W_т.км К_кл (1+К_с+К_н)=

=0,98·105,6·1,2(1+0,37+0,2)=194,3,грн./год. (20)

де: С_СВ – стали витрати, грн/год; З –заробітна плата водія за 1 годину, яку

визначають на основі відрядних розцінок за 1 т.км виконаної роботи та з урахуванням класу водіїв; В - нарахування на соцстрах; Н –накладні витрати на оплату праці адміністративно-господарському персоналу з нарахуваннями, утримання будівель, виробничих приміщень і території,

ремонт і утримання устаткування; С^” = 0,98 грн/т.км - тарифна ставка, що використовується для відрядних розцінок; К_кл – коефіцієнт, що ураховує додаткову оплату праці за клас водія: для 1, 2 та 3 класу він дорівнює відповідно 1,2; 1,1 та 1,0 (приймаємо К_кл =1,2); К_с =0,37 - коефіцієнт, що ураховує нарахування на соцстрахування; К_н = 0,2 - коефіцієнт, що ураховує нарахування на накладні витрати; W_т.км- продуктивність автомобіля в т.км за 1 год.