ТЕМА 2

Семінарське заняття 1. Суспільство і соціальна інформація

1. Визначення поняття «інформація». Його багатозначність, використання в журналістиці та інших наукових сферах.

Академічний словник української мови подає такі визначення терміну "інформація":

1) Те саме, що інформування.( інформування : Дія за знач. інформувати. - інформувати: Повідомляти про що-небудь; доводити до відома.)

2) Відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлення про щось.

3) Коротка стаття, допис у газеті, що містить фактичні дані.

4) Відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості. || Відомості, що обробляються в контакті людини з автоматичним пристроєм, автоматичного пристрою з автоматичним пристроєм. 

За́соби ма́сової інформа́ції — про пресу, радіо, телебачення і т. ін., що мають на меті масове поширення відомостей, знань.

 Відомості, які є об'єктом зберігання, переробки, видачі та які мають формалізовану, закодовану структуру.

Апріо́рна інформа́ція — інформація, отримана до проведення експерименту (вимірювань, випробувань тощо).

Генети́чна інформа́ція — спадкова інформація, зашифрована в молекулах нуклеїнових кислот.

Релева́нтна інформа́ція — інформація, яка стосується певної справи і збирається під певну задачу; доречна.

5) Відомості, сигнали про навколишній світ, про зовнішнє і внутрішнє середовище, що їх сприймають організми. Зорова інформація. || У біології – сукупність хімічно закодованих ознак, що передаються від клітини до клітини, від організму до організму.

6) Властивість матеріальних об'єктів і процесів зберігати і породжувати певний стан, який у різних речовинно-енергетичних формах може бути переданий від одного об'єкта іншому.

У соціології поняття інформації не набуває якогось якісно іншого змісту, хоча і неповністю використовується у тому ж значенні, як у теорії інформації, бо обов'язково розглядає зміст інформації, що аналізується. В цілому під інформацією в соціології розуміється "будь-яке повідомлення (текст), яке вміщує якісь відомості (нове знання) відносно того чи іншого об'єкта (предмета повідомлення)2. На цьому рівні можна вивчати повідомлення і все, що з ними пов'язано за допомогою комунікаційного ланцюжка Г. Д. Лассвелла. Інформація в соціології виявляється за допомогою знакової системи у вигляді різноманітних текстів. Саме за допомогою знаків відбувається об'єктивна фіксація змісту інформації. Це дає змогу, по-перше, відокремити інформацію від її джерела, по-друге, передати її для сприйняття іншими членами суспільства. Як правило, знаки, в яких фіксується інформація, це природна мова, усна чи письмова. Але ж є й інші знакові системи — від формул до азбуки Морзе тощо. Треба зауважити, що інформація є глобальною проблемою сучасності, бо саме від неї залежить успішний розвиток суспільства. Крім того, інформаційна взаємодія різних груп людства — найважливіша форма соціальної взаємодії. Саме від цього залежить суспільний поступ. Інформаційний чинник в останні роки спричинив революційні зміни. Зараз увесь світ включений в єдину інформаційну систему, причому вона працює фактично в режимі реального часу. Інформація для людства є не тільки умовою, але й стимулом до дії, дезінформація та інформаційний хаос викликають почуття невпевненості і безсилля. Велику роль у самопочутті суспільства відіграє також міра задоволення потреби в інформації. У нездоровому суспільстві, як правило, є почуття інформаційного голоду. МЕНЕДЖМЕНТ Інформацію в сфері менеджменту часто образно порівнюють з нервовою системою, що забезпечує функціонування живого організму. Завдяки обміну інформації між цими системами, якою управляють, інформацію про стан заданих параметрів виробляє команда управління і знову передає їх до системи, якою управляють для виконання (прямий зв’язок). Надходження інформації про результати управління прийнято називати зворотнім зв’язком. В умовах сучасного складного комплексно виробництва, високих темпів науково-технічного розвитку та інтенсивних потоків інформації керувати по-старому просто неможливо. Ось чому управління стало наукою, а переробка інформації – галуззю індустрії, що базується на сучасній обчислювальній техніці і є однією із найважливіших складових ефективного управління. Роль інформації неоднакова для різних стадій процесу управління. На одних стадіях управління важливий обсяг інформації, на других –її рух, на третіх – можливості її обробки. Так, при визначенні мети управління важливий обсяг інформації, її новизна, цінність, повнота тощо. Чим більше відомостей про сучасні наукові дослідження використано при розробці мети управління, тим об’єктивніше формується ціль, тим значніша вона для процесу управління. При оцінці ситуації найбільше значення мають види інформації, що визначають можливість комплексного та системного підходу до цієї оцінки, а в подальшому до розробки управлінських рішень. На стадії розробки управлінських рішень і аналітичної діяльності велику роль відіграють можливості обробки відібраної для одержаного рішення інформації, що залежить від форми її представлення. ПРАВО Кожен має право на інформацію, що означає право вільно збирати, одержувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію та створювати систему (порядок) умов (режиму) захисту (охорони) інформації на основі своїх прав та обов'язків, в межах повноважень, у будь-який спосіб на свій вибір визначений відповідно до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів та угод, ратифікованих Україною. Право на вільне збирання інформації означає право безперешкодного здійснення дій щодо її пошуку, доступу, придбання, накопичення тощо. Право на вільне одержання інформації означає право безперешкодно ознайомлюватися з нею, набувати інформацію та включає право знати. Право на вільне одержання інформації означає право безперешкодно ознайомлюватися з нею, набувати інформацію та включає право знати. Право на вільне зберігання інформації означає право вільно тримати та надавати інформацію на умовах спрямованих на запобігання спотворенню, руйнуванню, псуванню інформації та її матеріальних носіїв, здійснювати дії для передачі інформації та її матеріальних носіїв у незмінному вигляді у часі та просторі тощо. Право на вільне використання інформації означає право вільно користуватися, застосовувати, створювати та вживати з користю інформацію для задоволення інформаційних потреб. Право на захист (охорону) інформації означає право створювати систему (порядок) умов (режиму) при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні та поширенні інформації. Неприпустимість зловживання правом на інформацію. Реалізація права на інформацію суб'єктами інформаційних відносин не повинна порушувати державні, приватні, громадянські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших суб'єктів інформаційних відносин. Інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, закликів до незаконної зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності держави. Право власності на інформацію - право, яке гарантується та охороняється державою і згідно з яким власник інформації володіє, користується та розпоряджається своєю власністю на основі своїх прав та обов'язків, в межах повноважень, на свій вибір визначений відповідно до Конституції, Законів, чинних міжнародних договорів та угод. Інформація як товар - будь-яка інформаційна продукція, інформаційні послуги, інформаційні роботи, права інтелектуальної власності на інформацію та інші не майнові права на інформацію, призначені для продажу. Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб суб'єктів інформаційних відносин. Інформаційні відносини - суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та захисту (охороні) інформації. ПОЛІТИКА Функціонування політичної системи суспільства залежить від інформації, яка надходить. При цьому її складовими виступають знання й ідеї, нові гіпотези і теорії, різноманітні правила та уявлення, навіть ірраціональні елементи – міфи, вірування тощо. Вона стала "основним ресурсом людства, базою соціального і технічного розвитку”. Дослідники сучасності вказують на те, що "домінантним фактором сучасного етапу розвитку цивілізації є феномен, який можна визначити як "інформаційну революцію, яка є результатом процесів, що розвиваються паралельно протягом усієї історії людства: процесу постійного збільшення ролі й обсягу інформації, необхідної для забезпечення життєдіяльності людського суспільства і процесу розвитку й удосконалення технологій накопичення і поширення інформації". У політиці не вся інформація рівноцінна для людей. Зокрема, вживання поняття політичної інформації передбачає використання даних, що "вибираються ними з потоку різноманітних інформацій для підготовки і прийняття необхідних рішень у сфері державної влади або виконання функцій, а також здійснення супутніх дій”. У цьому розумінні інформація виступає як “передумова дій будь-якого політичного суб’єкта і одночасно як його найважливіший ресурс, що дозволяє ефективно взаємодіяти в політичній сфері заради досягнення певних цілей”. У результаті наявності або відсутності належної інформації суб’єкт може знайти або втратити владу, можливості впливу, реалізації своїх інтересів у політичній сфері. Таким чином, метою нашого дослідження є характеристика терміна "політична інформація", адже належне її одержання стає специфічною метою будь-яких суб’єктів, що діють у політиці й зацікавлені у впливі на владу.

МАРКЕТИНГ Маркетингова інформація — це вихідний елемент маркетингових досліджень і найцінніший ринковий продукт. Цінність маркетингової інформації полягає в тому, що вона створює передумови для здобуття конкурентних переваг, допомагає знизити рівень комерційного ризику, визначити й урахувати зміни в навколишньому бізнес-середовищі. Належна інформація сприяє опрацюванню та координації стратегій, підтримці і обґрунтуванню відповідних рішень, підвищенню іміджу підприємства, дає можливість аналізувати його діяльність з метою підвищення її ефективності

ЖУРНАЛІСТИКА

Саме інформація служить змістом комунікації, який зв'язує в єдиний ланцюжок комунікатора і аудиторію. Існує багато різних визначень інформації в журналістиці. Деякі дослідники вважають, що "інформація – це всі значеннєві елементи газети, радіопрограми, телепередачі (текстові, зображальні, графічні, звукові тощо), котрі, будучи передані в аудиторію, здійснюють на неї вплив, формують її орієнтації, погляди, ідеали тощо". Це, як зауважує сам автор, вузьке визначення цього терміна. У науці про журналістику взагалі немає чіткого, загальноприйнятого визначення інформації. Під цим терміном розуміється й інформація про події без коментарю, й фактологічна інформація, і взагалі весь зміст журналістських матеріалів. Відповідно до цього інформацію ділять на три рівні: подієво-фактологічна, коментуюча та інтерпретуюча, фундаментально-теоретична. У характеристиці повідомлень важливу роль відіграє їх інформативність, тобто кількість і якість інформації. Знов-таки, важко погодитися з твердженнями, що в повідомленні взагалі може не бути інформації, хоча тут багато залежить від того, що розуміти під словом "інформація". Критеріями інформативності, тобто властивостями тексту, які допомагають активно засвоїти його, Є. П. Прохоров виділяє оригінальність, небанальність (присутність у повідомленні відомостей, які чи не відомі чи забуті представниками аудиторії); доступність, декодованість (мова повідомлення має бути зрозумілою для аудиторії та адекватно сприйматися нею); необхідність, релевантність (відповідність теми повідомлення інтересам та потребам аудиторії). Велику роль у сприйнятті повідомлення відіграють інформаційні інтереси, тобто потреба аудиторії у тій чи іншій інформації. Вона залежить від того, "яке завдання вирішує одержувач, що він знає до приходу повідомлення, як він це повідомлення інтерпретує". Ще одне важливе питання – це проблема семантичної адекватності. Тут розуміється те, наскільки відбиває інформація об'єктивну реальність. При розгляді інформації необхідно зупинитися й на синтаксичному аспекті. Він розглядає структуру подачі інформації. Це дуже важливо, бо навіть якщо зміст інформації дуже потрібний аудиторії, але вона побудована неправильно, то вона може просто не дійти до читача, слухача, глядача. "Здатність сприймати інформацію (притому не інформацію взагалі, а строго визначену інформацію) зумовлена перш за все організованістю системи – отримувача інформації. Зокрема, кожна система сприймає інформацію в міру своєї організованості, на відповідному рівні цієї організованості". Тобто структура журналістського твору залежить як від завдань, які ставить перед собою комунікатор, так і від особливостей організації сприйняття аудиторії. Взагалі, соціальна інформація існує поряд з іншими видами інформації — біологічною, фізичною, геологічною, метереологічною тощо. Відомо, що соціальна інформація стосується діяльності суспільства. Існують два підходи до визначення соціальної інформації. У широкому значенні слова, до соціальної належить інформація: і наукова, і спеціальна, і релігійна. У вузькому розумінні, соціальна інформація пов'язана з дійсністю не тільки тому, що "зроблена" людиною, але і змістом, який безпосередньо пов'язаний з процесами життєдіяльності суспільства. Тепер стоїть завдання щодо виділення із соціальної інформації масової, тобто тієї, яка складає зміст засобів масової комунікації. На наш погляд, це і є найбільш характерною ознакою масової інформації. Інші вчені виділяють ще й рису мультипліципованості повідомлення у просторі та часі, тобто міри його розмноження. Тут обгрунтуванням є те, що індивідуальна, міжособистісна інформація завжди буде існувати у набагато меншій кількості "відбитків", ніж масова.