Важливо знати

У курсовій роботі необхідно прагнути дотри­муватися прийнятої термінології, позначень, умовних скоро­чень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку", "Ми отримуємо", "Ми спостерігаємо". Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, прак­тиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Івановов, а не Іванов Ю.М., як це прийнято в спис­ках літератури).

Курсова робота, що подається керівнику, має бути аку­ратно оформленою.

Якість оформлення роботи - це перше, що кидається у ві­чі під час читання, і це може суттєво позначитися на загальній оцінці роботи. Змістовна, але неохайно оформлена робота не може претендувати на високу оцінку.

Курсову роботу можна виконувати від руки чітким роз­бірливим почерком або з допомогою комп'ютера на одному бо­ці аркуша білого паперу формату А4, залишаючи поля на сто­рінці таких розмірів:

• ліве - не менше за 3 см;

• праве - не менше за 1 см;

• верхнє і нижнє - не менше за 2 см;

Вимоги по оформленню:

• шрифт - Times New Roman;

• розмір -14;

• відстань між рядками - 1,5 інтервалів;

• розташування сторінки - книжне;

• розташування тексту – по ширині;

• абзац – 1,25 см;

• відстань між заголовком розділу і наступним текстом (або між заголовками розділу і підрозділу) повинна складати не менше 3-х інтервалів.

Назви структурних елементів курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ) виконуються великими літерами жирним шрифтом і розташовуються посередині рядка (їх назви є заголовками) і крапка в кінці не ставиться.

Кожну структурну частину роботи потрібно розпочинати з нової сторінки, крім підрозділів і пунктів у межах розділу.

Заголовки підрозділів слід друкувати малими літерами, крім першої великої, з абзацу без крапки в кінці.

Якщо заголовок розділу або підрозділу складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Нумерація розділів і підрозділів

Розділи і підрозділи основної частини роботи повинні мати нумерацію, яка виконується арабськими цифрами і бути виділеними жирним шрифтом.

Розділи (питання) повинні мати порядкову нумерацію і позначаються арабськими цифрами (1,2,3 і т.д.). Після номеру розділу (підрозділу) ставиться крапка і далі друкується текст заголовка. Наприклад: РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ. Розділи розташовуються по центру листа і кожен розділ має починатися з нової сторінки.

Підрозділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номеру підрозділу, які відокремлюються крапкою (слово підрозділ не пишеться). Після номеру підрозділу друкується його заголовок з великої літери. Наприклад: 1.1. Класифікація джерел трудового права. Підрозділи розташовуються по ширині листа, відступ між підрозділами один інтервал. Приклади оформлення заголовків структурних частин роботи наведені у додатку В.

Нумерація сторінок

Нумерація сторінок здійснюється в правому верхньому кутку сторінки.

Титульну сторінку курсової роботи та сторінку змісту включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують, а на наступних сторінках номер без крапки в кінці проставляють у правому верхньому куті.

Титульний лист має бути оформленим відповідно до зра­зка, наведеного в додатку Е.

Ілюстрації

Зміст ілюстрацій мас доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

Ілюстрації (рисунки, графіки, діаграми та фотографії), а також таблиці подаються безпосередньо після тексту, де вони вперше згадані. Ілюстрації позначають скорочено словом “Рис.”. Номер та назву ілюстрації розміщують посередині під ілюстрацією. Номер ілюстрації складається із номера розділу та порядкового номера ілюстрації в даному розділі, між якими ставиться крапка (наприклад, Рис. 2.1.). Після назви ілюстрації крапка не ставиться (див. Додаток Г ).

Цифровий матеріал повинен, як правило, оформлятися у таблиці. Кожна таблиця має свої номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, та назву, які розміщують над таблицею. Перед номером таблиці пишуть слово “Таблиця”, після нього ставиться номер. Назва таблиці починається з великої літери, після назви крапка не ставиться (див. Додаток Д).

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, "Продовження Табл. 2.3."

У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

Таблицю розмішують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Додатки

У разі оформлення додатків в окремій частині роботи пе­ред ними на окремому аркуші паперу друкують слово "До­датки". Кожний додаток починається з нової сторінки. Посе­редині сторінки вгорі пишуть слово "Додаток".

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А», «Додаток Б» і т. д

Нижче друкують заголовок додатка малими літерами (крім першої великої), симетрично до тексту.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Посилання на джерела та цитати

Посилання в тексті курсової роботи на використані джерела необхідно зазначати порядковим номером в списку використаної літератури, який виокремлюється квадратними дужками. Наприклад: М.М. Михеєнко у своїх наукових працях [5-7] підкреслює, що це положення є спірним. В даному випадку здійснюється посилання на наукові праці М.М. Михеєнка, які розташовані у списку використаних джерел під номерами 5,6,7. Якщо посилання на використану літературу здійснюється в кінці речення, то крапка ставиться після закритої дужки. Наприклад: ... і це положення М.М. Михеєнко вважає спірним [7]. При посиланні на відповідне джерело в квадратних дужках можна зазначати не тільки номер джерела в списку використаної літератури, а й відповідні сторінки роботи, на яких викладені певні тези і на які здійснює посилання автор курсової роботи. В такому випадку в дужках спочатку наводиться порядковий номер джерела, а потім - через кому номери відповідних сторінок. Наприклад: ... і це положення М.М. Михеєнко вважає спірним [7, с.10-15].

Кінцевий варіант оформлення посилань на використані літературні джерела необхідно здійснювати тільки після остаточного формування списку використаних джерел (при зміні списку змінюється відповідно і нумерація конкретного джерела).

Якщо у тексті роботи використовуються цитати (дослівно запозичений текст) з відповідних літературних джерел, то вони виокремлюються лапками. Наприклад: ... М.М. Михеєнко зазначає: "це положення є спірним і не відповідає реальній дійсності" [7, с.11-15]. Якщо запозичений текст перефразується автором, здійснюється тільки посилання на відповідне джерело (див. вище).

Формування списку використаної літератури

Список використаної літератури формується наступним чином. Спочатку зазначаються використані нормативні акти, які розміщуються у списку за їх юридичною силою в наступному порядку:

• Конституція України;

• кодекси;

• закони;

• постанови Верховної Ради України;

• акти Президента України (укази, розпорядження);

• нормативні акти Кабінету Міністрів України (постанови, розпорядження);

• відомчі акти міністерств і відомств (накази, розпорядження, інструкції, вказівки тощо).

В межах кожної із зазначених груп, нормативні акти розташовуються в алфавітному порядку.

Після переліку використаних нормативних актів наводиться перелік використаної навчальної та наукової літератури та інших публікацій, в тому числі і в періодичній пресі - в алфавітному порядку.

Усі літературні джерела подаються тією мовою, якою вони написані.

Список використаної літератури має одну наскрізну нумерацію.

Вихідні дані нормативних актів та літературних джерел наводяться у списку з дотриманням існуючих стандартів.(див. Додаток А)

Приклад оформлення списку використаних джерел наведений у додатку Б.

Відомості про джерела, включені до спис­ку, слід подавати згідно з вимогами державного стандарту із за­значенням назв праць. Обов'язковим є також використання за­конодавчих документів із досліджуваної теми, що в списку літе­ратури наводяться першими. У списку літературних джерел на­укові праці подають мовою, якою їх видано. До списку використаних літературних джерел вклю­чають не менше за 15 джерел, які студенти вивчали в процесі виконання курсової роботи.

Список використаних джерел і додатки до обсягу курсо­вої роботи не зараховуються, хоча вони повинні мати спільну нумерацію з рештою роботи.

Зброшуровану курсову роботу подають керівнику не піз­ніше ніж за два тижні до її захисту.