Конституція 1793 року. Відмова від принципу «поділу влад».

Про республіку

1. Французька республіка єдина і неподільна.

Про верховенство народу

7. Суверенний народ - сукупність усіх французьких громадян.

8. Народ безпосередньо обирає представників.

9. Він доручає виборцям обрання органів управління, громадських третейських посередників, суддів, кримінальних і цивільних.

10. Народ обговорює і постановляє закони.

Про первинні збори

11. Первинні зборів утворюються в складі громадян, що мають місце проживання протягом шести місяців в даному кантоні.

12. В складі не менше 200 і не більше 600 громадян, покликаних брати участь у голосуванні.

19. Голосування законів виробляється словами «так» чи «ні».

Про збори виборців

37. Громадяни, які з'явилися на первинні збори, вибирають одного виборця на кожні наявні 200 громадян або відсутніх: вони обирають двох на кожні 301-400; трьох на кожні 501-600.

Про законодавчий корпус

39.Законодавчий корпус єдиний, неподільний і діє постійно.

40. Його сесія триває один рік.

Про функції законодавчого корпусу

53. Законодавчий корпус пропонує закони і видає декрети.

54. Загальною назвою законів позначаються акти законодавчого корпусу, що мають своїм предметом: цивільне і кримінальне законодавство; загальне завідування поточними доходами і витратами республіки; національне онерухоме майна; пробу, вагу, чеканка і найменування монет; рід, розмір і порядок збирання податків; оголошення війни; кожен новий загальний поділ французької території, народне просвітництво, державне вшанування пам'яті великих людей.

55. Особливою назвою декрету позначаються акти законодавчого корпусу, що мають своїм предметом: щорічний контингент сухопутних і морських сил; дозвіл і заборона проходу іноземних військ по французькій території; введення іноземних морських сил в порти республіки; заходи з охорони громадської безпеки і спокою; щорічний і поточний розподіл посібників і громадських робіт;, заходи з виготовлення всіх видів грошових знаків; непередбачені і надзвичайні витрати; захист території; ратифікація договорів; призначення і позбавлення посади головнокомандуючих армій; переслідування членів виконавчої ради та державних посадових осіб; обвинувачення підозрюваних в організації змови проти безпеки республіки; будь-яка зміна в розподілі французької території за адміністративним поділом; національні нагороди.

Про виконавчу раду

62. Виконавча рада утворюється у складі 24 членів.

63. Збори виборців кожного департаменту вибирають одного кандидата. Законодавчий корпус вибирає членів ради з загального списку.

64. Виконавча рада оновлюється наполовину в останні місяці сесії кожного законодавчого періоду.

65. керівництво загальним управлінням і наглядом за ним; він може діяти лише на виконання законів і декретів законодавчого корпусу.

66. призначає начальників загального управління республіки з числа осіб, що не входять в його склад.

67. Законодавчий корпус визначає число та обов’язки цих агентів.

68. Ці агенти аж ніяк не утворюють ради; вони діють окремо і не пов'язані між собою безпосередньо, вони не користуються ніякою особистою владою.

69. призначає агентів зовнішніх зносин республіки

70. веде попередні переговори щодо укладення міжнародних угод.

71. У разі вчинення злочину на посаді обвинувачення проти членів виконавчої ради ініціюються законодавчим корпусом.

72. відповідальна у випадку невиконання законів і декретів, а також у разі неповідомленні про зловживання.

73. зміщує і заміняє призначувані нею виконавчі органи.

74. зобов'язана доносити на них, в разі необхідності, органам судової влади.

Про відносини виконавчої ради і законодавчого корпусу

75. Виконавча рада засідає при законодавчому корпусі; вона має право бути присутньою і займати особливе місце в приміщенні для засідань останнього.

76. Виконавча рада повинна бути вислухана всякий раз, коли їй необхідно дати звіт.

77. Законодавчий корпус запрошує виконавчу раду на своє засідання в цілому складі або частково, коли визнає це необхідним.

Про громадянське правосуддя

85. Кодекс цивільних і кримінальних законів єдиний для всієї республіки.

Про кримінальне правосуддя

96. У справах кримінальних жоден громадянин не може бути судимий інакше, як за звинуваченням, сформульованому присяжними або декрет законодавчого корпусу. Обвинувачені мають захисників, обраних ними самими або призначених. Слідство ведеться публічно. Фактичний склад діяння і винуватість встановлюються присяжними. Покарання визначається кримінальним трибуналом.

97. Кримінальні судді обираються щорічно зборами виборців.

Про касаційний суд

98. Для всієї республіки є єдиний касаційний суд.

Про збройні сили республіки

107. Загальні збройні сили республіки складаються з народу в цілому.

108. Республіка має платні сухопутні і морські збройні сили, навіть під час миру.

109. Всі французи - солдати: вони навчаються володіти зброєю

112. Збройні сили, спрямовані на підтримання внутрішнього порядку і миру, діють не інакше, як за письмовим наказом встановленого начальства.

114. Жодна збройна частина не може займатися обговоренням і вирішенням питань.

Про зносини французької республіки із зарубіжними народами

118. Французький народ є друг і союзник вільних народів.

119. Французький народ аж ніяк не втручається в управління інших народів, він не потерпить також, щоб інші народи втручалися в його справи.

Про гарантії прав

122. Конституція гарантує кожному французові рівність, свободу, безпеку, власність, платежі по державним позиками, вільне відправлення релігійних обрядів, загальну освіту, державне забезпечення, необмежену свободу друку, право петицій, право об'єднання в народні товариста, користування всіма правами людини.

Конституція якобінців відкинула принцип поділу влади.

Скасувавши поділ громадян на активних і пасивних як несумісне з ідеєю рівності, Конституція практично узаконила загальне виборче право для чоловіків (з 21 року).