2.2.1 Антропологічний компонент стереотипності гендерних уявлень.

Вплив Фольклору на формування дитячого світогляду важко переоцінити. Починаючи з народження, через літературні і фольклорні твори діти отримують знання про природу, суспільство і закономірності людського мислення. Вчинки дорослої людини все життя підсвідомо підпорядковуються усвідомленим з дитинства законам. Виявлення факторів, котрі впливають на сприйняття і виконання індивідом тієї чи іншої суспільної ролі, дають можливість стимулювати реконструювання застарілих установок, цінностей конкретних міжособистісних ролей. У цьому контексті розглянемо батьківську та материнську ролі, а також сімейні стосунки через їхнє віддзеркалення у дитячій народній творчості.

Аналізуючи складники маскулінності, звернімося до структури стереотипних маскулінних рольових норм, яка, згідно з концепцією Д.Плека, складається з трьох елементів. Перший пов’язаний з очікуванням того, що чоловіки покликані завойовувати статус і повагу інших, другий – норма непохитності, яка вимагає від них розумової, емоційної і фізичної впевненості; третій – це очікування того, що кожний чоловік повинен уникати стереотипно жіночих занять і видів діяльності. Аналіз типових жіночих образів виступає як протиставлення до чоловічих, що дозволяє їм проявлятися значно яскравіше.

Прикмети і повір’я відображають цілу систему гендерних стереотипів, що є невід’ємною частиною фольклорної КС. Загальновідомими є забобони, пов’язані із втручанням жінки у різноманітні сфери соціальної діяльності. Вражає варіативність прикладів, де за народними прикметами жінка приносить невдачу. При початку будь-якої важливої справи (перший покупець при продажу нового товару, людина, що заходить у хату при заселенні в нове помешкання, перший гість у домі у новий рік тощо) обов’язково повинен бути задіяний чоловік.

На великі свята, такі як Різдво і Великдень, відбувались обрядові дійства у виконанні чоловіків та хлопців. Зодягнені у костюми і розмальовані, вони ходили по домівках з побажаннями добробуту та щастя, що супроводжувалося недвозначними проханнями поділитися їжею чи грошима:

Here come I, Little David Doubt; If you don’t give me money, I’ll sweep you all out.

Money I want, And money I crave; If you don’t give me money, I’ll sweep you all to the grave! (MGR p.328 - № 792)

У цьому звичаї яскраво простежується споконвічна роль чоловіка-мисливця і здобувача, який забезпечує сім’ю (через повтори вимоги грошей – give me money, money I want, money I crave), та його моральна стійкість, наполегливість (через кількаразову повторюваність погроз нарощуваної інтенсивності, що створює відповідну стилістичну фігуру: I’ll sweep you all out, I’ll sweep you all to the grave!).

Нечисленні твори, де дійовою особою є жінка, в основному віддзеркалюють давні обряди, що виконувалися з метою прискорення одруження чи звернення до „вищих сил” з проханням допомогти знайти хорошого чоловіка. Зокрема існував звичай, за яким напередодні Іванова дня, в ніч на 23 червня, дві дівчини повинні були спекти пиріг, не обмінявшись жодним словом. Потім пиріг треба було розділити навпіл. Кожна з дівчат клала свою половину собі під подушку, щоб побачити уві сні свого судженого. Збереглася примовка, що супроводжує спільну дію двох людей:

Two make it,

Two bake it,

Two break it.

(MGR p. 319 - № 752)

Таким чином, повідомлення, зашифроване у символіці фольклорного тексту, містить елементи обрядових кодів, що відповідають одиницям вербального коду, символам мовного рівня.

Саме чоловік / хлопчик є „універсальним” (таким, що втілює особу середньостатистичної людини / дитини) головним героєм дитячих поезій. В англомовному фольклорі, де по-дитячому наївні сюжети є проекцією стосунків дорослого життя, яскраво проглядає залежна позиція жінки, яка підкорюється чоловікові. Характеристика чоловіка подана в непоширених реченнях, великій кількості дієслів активного стану, які акцентують рух, дієвість:

Little Dicky Dilver Had a wife of silver; He took a stick and broke her back And sold her to the miller;

The miller wouldn’t have her So he threw her in the river. (MGR p.85 - № 125)

Чоловічі психологічні якості здебільшого пов’язані з боротьбою за владу та її утримання. Їхні інструментальні й експресивні ролі максимально редуковані, натомість чоловіча позиція завжди активна і передбачає володіння правом прийняття рішень, а також реалізацію відповідальності за них:

Mr.East gave a feast;

Mr.North laid the cloth;

Mr.West did his best;

Mr.South burnt his mouth

With eating a cold potato.

(MGR p.89 - № 139)

Для мовленнєвих актів комунікантів-чоловіків типовим є наказовий спосіб дієслів [257, 71]. Це твердження знаходить своє відображення у наведеній нижче поезії, де чоловік дає вказівки дружині:

Wife, cried he, bring me my bow…

wife, bring brandy in a spoon… (p.68 - № 83)

Діяльність жінки в англомовному фольклорі представлена в набагато меншій кількості творів, вона рідко виступає головною дійовою особою, її активність часто має негативні наслідки і засуджується тими, хто її оточує:

There was an old woman Who lived in Dundee And in her back garden There grew a plum tree

The plums they grew rotten Before they grew ripe And she sold them three farthings a pint. (MGR p.88 - №137)

I’ll tell my own dady when he comes home,

What little good work my mammy has done,

She has earned a penny and spent a great,

And burnt a hole in the child’s new coat (MGR p.81 - № 116.

У традиційному сприйнятті теми розмов жінок є банальними і стосуються неважливих сфер життя, спілкування [224], [119-122], [257]. У британському фольклорі побутові клопоти пов’язуються саме з жінками. Головним виміром жіночої краси у дитячих поезіях є суто функціональний, практичний підхід. Опис зовнішності жінки здійснюється у дитячих пісеньках переважно всього двома прикметниками: little і pretty. Складові частини поняття „краса” типового жіночого образу включають: підтримання чистоти в домі, годування домашніх тварин та прибирання за ними, догляд за дітьми, готування їжі та служіння чоловікові. Тому опис краси жінки має переважно дієслівну, а не прикметникову основу. Чим більш мужніми вважають себе чоловіки, тим рідше вони виконують роботу у домашньому господарстві, надаючи жінці можливість проявити свою привабливість:

I had a little wife,

The prettiest ever seen;

She washed up the dishes,

And kept the house clean.

She went to the mill

To fetch me some flour,

And always got home

In less then an hour.

She baked me my bread,

She brewed me my ale,

She sat by the fire

And tоld many a fine tale.

(MGR p.254 - № 591)

У цьому віршику перед дитиною постає основа стосунків „чоловік-жінка” у сім’ї, зокрема жіноча роль дружини. Тут розгортається складний стереотипний асоціативний комплекс, який на початку має єдину лінійну структуру: he – wife – house, а закінчується чотирикратним розгалуженням на позначення функцій жінки у домі: She - dishes, mill / flour / bread, ale, tales.

Фольклорному тексту властива така організація, де рема чи частина реми попередньої фрази стає темою наступної. При цьому зв’язок речень виступає в “оголеному”, неприкритому вигляді, оскільки він здійснюється частіше за все найпростішим засобом – лексичним повтором. Це добре показав К.В.Чистов, який застосував модель Ф.Данеша до пісенних фольклорних текстів [194]. Ось приклад такого зчеплення в англійському дитячому віршованому творі:

Wee Tammy Tyrie, He jumped in the firie; The fire wis ower hot, He jumped in the pot; The pot wis ower mettle, He jumped in the kettle; The kettle wis ower wee, He jumped in the sea;

The sea wis ower big, He jumped on a pig; The pig gae a roar, He jumped on a boar; The boar gae a bite, And he ran to his Mammie, Shouting Mammie! Mammie! Mammie! (MGR № 629 – p.267).

Численні випадки, досліджені в першу чергу на мовному рівні [2], [10], [5], вказують на те, що присутність жінки в суспільстві є практично непомітною. При існуванні у творі двох і більше дійових осіб усі вони вибудовуються в ієрархічну послідовність, залежну від першої позиції, яку посідає чоловік:

There was a man, and his name was Dob,

And he had a wife, and her name was Mob,

And he had a dog, and he called it Cob,

And she had a cat, Сhitterabob (MGR № 128 - p.86).

Поряд з безліччю інших асоціативних комплексів (наприклад, father – mother – children – son – daughter; parents – brother – sister; king – queen – prince – princes), такі стереотипні зв’язки виражають одну з головних особливостей фольклорного мислення і є могутнім засобом текстотворення [192].

Жінки ж, у свою чергу, вбачають своє покликання у служінні чоловікові; амбіції дівчини зводяться до мрії про вдале одруження, заради чого вона згодна напружити всі свої сили: