2.2Дитячі поезії як дзеркало гендерних рольових норм

Для аналізу дитячого віршованого фольклору застосовано текстово-дискурсивну модель, що була запропонована О.О.Селівановою. Ця модель побудована на моделі комунікативної ситуації М.М.Бахтіна, семіотичній моделі Ю.М.Лотмана та інших моделях і яскраво відбиває взаємозв’язок між текстом та дискурсом. Вона включає п’ять модулів: модулі адресанта (автора), адресата (читача), тексту (висловлювання), буття, що інтеріозоване в часі і просторі, та семіотичний універсум [161, с. 144].

Дитячий фольклорний поетичний дискурс сформований переважно примовками. Примовки – це невеликі за розміром віршовані твори, які супроводжують різноманітну діяльність дітей, зокрема ігрову (деякі передбачають традиційно закріплені рухи), і вимовляються переважно дорослими для розважання і навчання дітей, рідше самими дітьми, як супровід їхньої різноманітної діяльності. Особливо цікавими є ті примовки, які, власне, не були створені дорослими спеціально для дітей, а перейшли до дитячого фольклору із загальної спадщини, пов’язаної зі старовинними звичаями, обрядами, традиціями.

За своїми функціями та походженням вони розпадаються на багато підгруп та класів: колискові, ігри, загадки, віршовані абетки, прислів’я, традиційні дражнилки та лічилки, балади (частіше в уривках) та рядки, взяті із найнесподіваніших джерел: політичних куплетів, сатиричних листків, народних книг тощо.

За віком примовки дуже різні: деякі з них сягають язичницьких часів, інші складалися пізніше, але також нараховують не одне століття. Більша їх частина була створена у ті часи, коли ідеї дитинства у сучасному розумінні не було. Процес усвідомлення того, що діти це не „маленькі дорослі”, що вони створюють окрему соціопсихологічну групу, був не простим і охопив не одне століття. Почавшись у 16-17 століттях, кожний виток культурного розвитку пропонував своє розуміння дитинства, що відрізнялося від попереднього. Пісеньки, які отримали на початку 19 століття назву „дитячі” і які ми зараз називаємо народними або фольклорними, часто здавалися педагогам і видавцям „грубими” та „неприборканими”, адже вони складали важливу частину масової, низової культури і відображали старовинні звичаї і традиції переважно неосвіченого народу. Чверть загального складу пісеньок, а, можливо, і його половина, нараховує майже триста років свого існування. У їх переважній більшості збереглися риси старих часів і звичаїв, зокрема прояви традиційних ролей чоловіків і жінок у суспільстві.

Матеріал англомовних дитячих поезій (nursеry rhymes “Mother Goose”) дає можливість проаналізувати такі аспекти гендерних стереотипів, як характеристики типових представників обох статей (через образи людей, а також тварин та птахів), їхні соціальні обов’язки та позитивне і негативне в їхніх характерах.

Розглядаючи модуль адресанта дитячих поезій, неможливо говорити про певного автора, оскільки кожен виконавець міг змінити будь-яку частину віршика, пристосовуючи його до конкретної життєвої ситуації. Отже, в народних примовках автор переважно невідомий, проте сліди авторського гендеру іноді простежуються через його експліцитне або імпліцитне ставлення до персонажів. Авторство наведеної нижче поезії належить жінці не тільки тому, що на це є пряма вказівка (mother) – мати, що піклується про свою непосидючу дитину. Лінгвістичними показниками на лексичному рівні тут є емоційно-забарвлені слова, що виражають почуття любові, ніжності, турботи (little baby, merry gay coral), „дитяча” лексика (звуконаслідування ding, ding-a-ding, ding), відносно велика кількість прикметників та прислівників (little baby, up to the ceiling, down to the ground, backwards and forwards, round and round, merry gay coral). На синтаксичному рівні – це повтори, побудовані на синтаксичному паралелізмі (dance, little baby, dance up high, backwards and forwards, round and round):

Dance, little baby, dance up high:

Never mind, baby, mother is by;

Crow and caper, caper and crow,

There, little baby, there you go;

Up to the ceiling, down to the ground,

Backwards and forwards, round and round:

Dance, little baby, and mother shall sing,

With the merry gay coral, ding, ding-a-ding, ding (MGR № 19. - p.43)

Щодо віршованого тексту, в утворенні жіночих та чоловічих образів беруть участь мовні засоби різних рівнів (морфологічного – зменшувальні суфікси тощо; лексичного - історизми, діалектизми, „дитячі” слова тощо; стилістичного – епітети, звуконаслідування тощо).

Текст примовки може включати різні мовні одиниці монологічного й діалогічного типу – функціонально-смислові типи (ФСТ) мовлення [134, с. 4]. У монологічному мовленні такими типами є оповідь, опис і міркування, а в діалогічному – питання і спонукання. Визначення ФСТ мовлення у віршованому тексті надзвичайно важливе, адже це дає змогу ідентифікувати головного персонажа і встановити основні риси його характеру, національну ознаку та найбільш суттєві культурні традиції. Також дійові особи народних примовок дозволяють судити про типових представників обох статей в англійському фольклорі. В окремих випадках фольклорні персонажі стають національними символами, які асоціюються представниками інших культур саме з цим етносом чи нацією [141, с. 414].

Народні примовки мають свого слухача. – у даному випадку це дитина. Вплив на адресата здійснюється за допомогою змісту тексту, мелодики вимови та рими у сполученні із засобами безпосереднього контакту з дитиною (фізичного та психологічного), участі у спільній діяльності, що частіше проходить в ігровій формі. Наприклад, промовляючи цей віршик:

Put your finger in Foxy’s hole, Foxy’s not at home;

Foxy’s at the back door Picking at a bone (MGR № 161 – p. 98).

дорослий кладе вказівний та середній палець однієї руки на ті самі пальці іншої руки таким чином, що залишається невеликий проміжок. Після цього дитині пропонують: “Put your finger in Foxy’s hole”. Якщо дитина через недосвідченість це робить, її щипають нігтем великого пальця, бо “Foxy has come back again.” Цікаво, що для найменших учасників комунікативної ситуації примовки позбавлені дидактичного складника, а є лише фоном для спілкування (розвиток пальців за допомогою масажних рухів стимулює розвиток розумової діяльності – пор. „сорока-ворона”).

Дитячий фольклор відображає не тільки особливості мислення, але й історію, побут, матеріальну культуру, вірування, обряди, традиції і менталітет нації взагалі. Про все це свідчать такі маркери в тексті, як простір, час, культура та соціум. Найбільш яскраво ці маркери виявляються в тексті у вигляді текстових категорій (зв’язність, емотивність, інформативність, антропоцентричність, просторово-часовий континуум) [161].