2.1 Британська паремія як засіб втілення гендерних стереотипів

Прислів’я і приказки вважаються найбільш яскравим проявом національно-культурної специфіки в мові. Значення фразеологічної одиниці може бути репрезентоване як інформаційний текст, різні змісти якого проходять „крізь фільтр ментальності”, інтерпретуються в просторі соціального і культурного знання, що активізується суб’єктом мови в момент спілкування [89, с. 164]. Прислів’я здатні відігравати роль стереотипів культурного світобачення - його еталонів, і в цій ролі виступають як мовні експоненти культурних знаків [117, с. 181].

Аналіз фразеологічних одиниць особливо цікавий через високу значущість конотативно-прагматичного аспекту фразеологічної семантики, що пояснюється двоплановістю семантичної структури усіх фразеологізмів, побудованих на образному переосмисленні. При цьому конотативно-прагматичний аспект є результатом взаємодії обох планів у значенні фразеологічних одиниць – дезактуалізованого конкретно-предметного й актуалізованого образно-переосмисленого. Ця взаємодія тим інтенсивніша, чим яскравіше суперечать один одному обидва плани [9, с. 39].

Для прислів’їв і приказок, семантично орієнтованих на чоловіче / жіноче начало, конотативне значення має особливу значущість внаслідок специфіки об’єктів дослідження, тому що звичайно характеристика чоловіків і жінок складається з оцінних категорій і викликає емоційно-оцінне сприйняття. Оцінний компонент, тобто позитивна або негативна оцінка, закладена у зміст фразеологізму, є основним у конотативному значенні досліджуваних одиниць через їх соціолінгвістичну природу. Суб’єктивно-оцінний елемент фразеологічного значення пояснюється диференційованою реакцією людей на позитивні і негативні явища [9, с. 40]. Як вважає В. Арсентьєва, виділяються негативний, позитивний і нейтральний компоненти значення прислів’їв, в основі яких лежать осуд, схвалення чи відсутність яскраво вираженого схвалення або осуду як констатація соціально сталої оцінки якого-небудь явища [9, с. 40].

Мова і культура - дві семіотичні системи, що постійно взаємодіють і в результаті створюють визначені культурні конструкти, до яких, у першу чергу, належать фразеологічні одиниці [33, с. 131]. Цитатний характер відтворюваності прислів’їв та специфіка їхньої денотативної функції, що відсилає не до фрагмента дійсності, а до переосмисленого народною свідомістю уявлення про неї (В.М.Телія [171]), не дозволяють розглядати їх як знаки мовної системи.

Вважаючи цілком релевантним розуміння дискурсу лінгвокультури як мовленнєво-розумової діяльності представників певної етнокультурної спільноти, розглядаємо британське прислів’я як фрагмент дискурсу англомовної лінгвокультури, який за структурою дорівнює реченню певної синтаксично-семантичної моделі, що актуалізується у потоці мовлення як висловлювання-цитація. Фіксованість прислів’я у лексикографічних джерелах у вигляді мікротексту дозволяє розглядати його як цілісний продукт мовленнєво-розумової діяльності британського народу. Замученість прислів’їв до пресупозиційного фонду представників британської лінгвокультури, який є когнітивним підгрунтям їхньої мовленнєвої діяльності, й рекурентна вербалізація паремій у дискурсі на правах цитації надають прислів’ю процесуальних характеристик.

Прислів’я є одним з об’єктів наукових розвідок, інтерес до яких не згасає протягом століть. У межах культурологічного підходу прислів’я активно використовують як матеріал для вивчення лінгвокультурних концептів. Зокрема, доробки Д. Малишевської [117], В.Ф. Арсентьєвої [9], А.В.Кириліної [85] стосувалися дослідження гендерних концептів за даними фразеологічних одиниць російської, англійської і німецької мов.

Серед останніх досліджень, присвячених вивченню гендерних параметрів у паремії, привертає увагу робота Ю.В.Абрамової, яка досліджувала регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів вербалізації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА [1].

Британське прислів’я постає як дискурсивний знак, тотожний висловлюванню, що тематизує нормативну предметно-референтну ситуацію, обов’язковими учасниками якої є актанти чоловічої та жіночої статі – референти гендерних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, і здійснює референцію не до позамовної дійсності загалом, а до системи аксіологічних орієнтирів колективної свідомості британської лінгвокультури.

Когнітивним підґрунтям регулятивної функції британських прислів’їв-висловлювань як засобів вербалізації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА є когнітивна операція оцінювання гендерно маркованих актантів тематизованої прислів’ями нормативної ситуації стосовно загальнолюдських та лінгвокультурних морально-етичних та утилітарних норм і гендерних еталонів. Результатом цієї функції є виведена інтерпретатором настанова щодо бажаних / небажаних гендерно специфічних моделей поведінки, яка функціонує у дискурсі як імплікатура.

Ідеографічна параметризація гендерних концептів здійснюється у роботі за допомогою фрейму як одного з найбільш продуктивних способів подання концептуальної інформації.

Лінгвокультурний концепт ЧОЛОВІК в англійській мові репрезентований 1185 аналізованими прислів’ями, що заповнюють слоти фрейму, який, у свою чергу, віддзеркалює основні ідеографічні параметри вказаного концепту: природні (57 / 4,8% - тут і далі перша цифра подає абсолютну кількість прислів'їв, а друга - їх процент від загальної кількості прислів'їв, що репрезентують концепт), соціальні (102 / 8,6%), поведінкові характеристики, орієнтовані на морально-етичні (546 / 46,1 %) та утилітарні норми (188 / 15,9%), а також статусно марковані професійні (81 / 6,8%) та статусно немарковані релятивні ролі (211 / 17,8%) чоловіка.

Аналізовані прислів'я репрезентують уявлення про еталонного британського чоловіка як антропометричного суб’єкта, якого можна охарактеризувати за такими ознаками:

природні характеристики: розум: A man without reason is a beast in season. Fools build houses, but wise men buy them; фізична сила: Не is a weak horse that may not bear the saddle. He bellows like a bull, but is as weak as a bulrush;

соціальні — високий статус, тісно пов’язаний з матеріальним достатком: A rich man’s joke is always funny. Money makes the man. A moneyless man goes fast through the market. A man without money is no man at all; професійний потенціал: Every man must walk (labour) in his own calling (trade, vocation); освітній: Не that lives well is learned enough;

поведінкові характеристики, орієнтовані на суперморальні норми (Слід служити Богу: Не who serves God serves a good master. Треба творити добро: A good fellow is a costly name. Потрібно прагнути миру: A wise man never wants a weapon. He можна порушувати закон: Не that steals honey should beware of the sting); моральні норми взаємодії (Не можна чинити зло ближньому: Не that striketh with the sword shall be stricken with the scabbard; Слід бути хоробрим: Не that makes himself a sheep, shall be eaten by the wolf), життєзабезпечення (Варто трудитися: A lazy man is the beggars brother. Необхідно починати з малого, щоб досягти бажаного: Не that will England win, must with Ireland first begin. Слід докласти багато зусиль, щоб отримати бажане: Не that shoots oft at last shall hit the mark. Потрібно бути готовим до випробувань, щоб отримати бажане: Не that cannot abide a bad market deserves not a good one тощо), контакту (Не треба бути пихатим: Не that desires honour, is not worthy of honour. He слід бути надто хитрим: Не knows on which side his bread is buttered. He слід бути надто цікавим: Не that pryeth into every cloud, may be stricken with a thunderbolt. He можна бути егоїстичним: Не cares not whose child cries, so his laughs тощо), відповідальності (Слід відповідати за свої дії / слова: Не who eats the meat, let hint pick the bone. Man of words and not of deeds is like a garden full of weeds. Необхідно визнавати свої помилки: Не is not laughed at that laughs at himself first тощо), контролю (Не слід контролювати інших, не маючи на це прав: Не is not fit to command others that cannot command himself. He варто контролювати надто багато людей: Не teacheth ill who teacheth all. Потрібно давати розумні розпорядження: Не that de­mands, misseth not, unless his demands be foolish); утилітарні норми реалізму (Слід розраховувати на себе: Не that by plough would thrive, himself must either hold or drive. Необхідно вибирати реальне благо: Не that may not do as he -would, must (will) do as he may. Варто реально оцінювати ситуацію: Не gives straw to his dog and bones to his ass тощо), безпеки (Треба бути обережним: Не that bringeth himself into needless dangers, dieth the devil's martyr. Слід бути економним: Не who of plenty will take no heed, shall find default in time of need тощо) та розважливості (Не слід переїдати: Не is like a bagpipe; he never talks till his belly be full. Треба піклуватися про своє здоров’я: Early to bed and early to rise, makes a man healthy, wealthy and wise тощо).

Прислів'я, що відбивають статусно марковані професійні ролі чоловіка, репрезентують уявлення про еталонного чоловіка як діяча в усіх сферах діяльності британського соціуму, як престижних – бізнесу, державного управління, медицини, юриспруденції, релігії, освіти (лікар: If the doctor cares, the sun sees it; but if he kills, the earth hides it; адвокат: A lawyer never goes to law himself суддя: A judge knows nothing unless it has been explained to him three times; священик: Each priest praises his own relics), так і менш престижних, що передбачають нижчий рівень освіти, оплати та переважно фізичну (стереотипно ’чоловічу’) працю (робітник: Bad workman quarrels with his tools, плугар: The plough goes not well if the ploughman hold it not; чоботар: Cobbler must stick to his last', кравець: The more haste the worse speed, quoth the tailor to his long thread).

Прислів'я, що відбивають статусно немарковані релятивні ролі чоловіка, спираються на три різні системи цінностей: ієрархічну і паритетну патріархальні та ієрархічну матріархальну. У межах патріархальної системи чоловік виконує два позиційно-психологічні різновиди еталонної маскулінної ролі у сфері сімейних стосунків - глави сім'ї: суворого хазяїна (ієрархічна): If the husband be not at home, there is nobody. The wrongs of a husband or master are not reproached. He that loses his wife and sixpence has lost a tester; мудрого лідера (паритетна): A good husband makes a good wife. A good Jack makes a good Jill. A good wife makes a good husband, що спонукають його до різних моделей поведінки, яка враховує / не враховує інтереси дружини. У межах матріархальної моделі чоловікові відведено позиційно-психологічну роль підкаблучника, що підпорядковує його жінці і не відповідає еталону: Не that has a wife has a master. He lives under the sign of the cats foot (He is hen-peckt, his wife scratches him). Негативна оцінка цієї ролі спонукає чоловіка докласти зусиль до корекції моделей поведінки у відповідності з еталоном.

Репрезентація ідеографічних параметрів концепту ЧОЛОВІК у британських прислів’ях формує уявлення про чоловіка як виконавця прототипної соціально-психологічної маскулінної ролі добувача-годувальника і спонукає його обирати моделі поведінки, відповідні цій ролі.

Лінгвокультурний концепт ЖІНКА в англійській мові репрезентований 391 прислів’ям, що заповнюють слоти фрейму, який віддзеркалює його основні ідеографічні параметри: природні (39 / 9,9% - тут і далі перша цифра презентує абсолютну кількість прислів'їв, а друга - їх процентну частку від загальної кількості прислів'їв, що репрезентують концепт), поведінкові характеристики, орієнтовані на морально-етичні норми (68 / 17,4%), а також статусно марковані професійні (39 / 9,9%) та статусно немарковані релятивні ролі (245 / 62,8%) жінки.

Результати аналізу Ю.В.Абрамової [1] свідчать про те, що мотивація поведінкових орієнтирів більшості наведених прислів'їв виходить не з відповідності / невідповідності жінки загальнолюдським / етнокультурним утилітарним та / чи морально-етичним нормам, а з її відповідності прототипній фемінній ролі берегині домашнього вогнища (дружини / матері / домашньої господині).

Про це свідчить, по-перше, набір нормативних орієнтирів стосовно природних характеристик жінки, спрямованих на формування уявлення про еталонну жінку як таку, що є слабкою: Glasses and lasses are brittle ware. A woman and a glass are ever in danger. Women’s blow never gave a black eye; не дуже розумною: When an ass climbs ladder, we may find wisdom in women. A woman's advice is best at a dead lift. Women have long hair and short brains. A woman cuts her wisdom teeth when she is dead. Two heads are better than one, quoth the woman, when she had her dog with her to the market; краса якої безглузда: Beauty will buy no beef. По-друге, відсутність прислів’їв, що тематизують соціальні характеристики жінки (соціальний статус жінки визначений стосовно чоловіка, з яким її пов’язує кровне (мати/дочка/сестра) чи некровне (дружина/ вдова/наречена) споріднення та її відповідність утилітарним нормам, спрямованим на забезпечення їй комфортних умов життєдіяльності. По-третє, набір максим (супер)моральних норм, орієнтованих на регуляцію атрибутів та поведінкових характеристик жінки, а саме – моральних норм життєзабезпечення (Слід трудитися: She would rather kiss than spin. Треба дотримуватися чистоти: She cannot leap an inch from a slut) та контакту (Не слід бути сварливою: She cannot leap an inch from a shrew. He варто бути впертою: Swine, women and bees cannot be turned. He слід бути надто цікавою: Discreet women have neither eyes nor ears. He слід бути легковажною: Ladies have leave to change their minds. He треба надто багато говорити: Many women many words, many geese many turds). По-четверте, набір статусно маркованих професійних ролей жінки (домогосподарка: A woman's place is in the home; нянька The nurse is valued till the child has done sucking), що обмежують її сферою побуту (єдина роль жінки, що виходить за межі цієї сфери, повія, має негативний потенціал і виключає виконання жінкою прототипної ролі матері/дружини): A whore in a fine dress is like a clean entry to a dirty house.

Як показали дослідження Ю.В.Абрамової [1], опосередковано про правильність висновків щодо мотивації жіночих поведінкових орієнтирів свідчить характер вторинних експліцитних аксіологічних маркерів, денотати яких функціонують як загальнолюдські та лінгвокультурні еталони та символи, що становлять зону джерела метафоричних асоціацій (порівняння/уподібнення жінки). Вони включають домашніх тварин (переважно гуску чи курку) та предмети домашнього господарства: Where there are women and geese there wants no noise. Women and hens through too much gadding are lost. She simpers like a kettle. She simpers like a riven dish.

Прислів’я, що відбивають статусно немарковані релятивні ролі жінки, спираються на три різні системи цінностей: ієрархічну та паритетну патріархальні та ієрархічну матріархальну. У межах патріархальної системи жінку спрямовують на виконання, відповідно, позиційно-психологічних ролей рабині: A married woman has nothing of her own but her wedding ring and her hair-lace та партнера: The good or ill hap of a good or ill life, is the good or ill choice of a good or ill wife, а в межах матріархальної - володарки: The canning wife makes her husband her apron. Перші дві ролі відповідають традиційному патріархальному еталону, а остання повністю йому суперечить, тому верховодство жінки у сім’ї не схвалюється: It is a sorry flock where the ewe bears the bell. Разом з тим зареєстрована група прислів’їв, що спираються на матріархальну систему цінностей і спонукають жінку до домінування у сімейних стосунках: As the good man says so say we; but as the good wife says, so must be! When the husband drinks to the wife, all would be well; when the wife drinks to the husband, all is well [1, с. 10-15].

Репрезентація ідеографічних параметрів концепту ЖІНКА в британських прислів'ях формує уявлення про жінку як виконавицю прототипної соціально-психологічної фемінної ролі берегині домашнього вогнища і спонукає її обирати моделі поведінки, відповідні цій ролі.