Тема 17. Процеси травлення та його патологія

ПЛАН

1. Значення травлення.

2. Система органів травлення.

3. Особливості травлення в ротовій порожнині.

4. Травлення в шлунку .

5. Травлення в кишках.

6. Роль печінки в травленні.

Рекомендована література:

1. Анатомія та фізіологія з патологією за ред. Я.І.Федонюка. Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001р.

2. Ермолаев Ю. А. Возрастная физиология. Учебное пособие для студентов пед. вузов. – М.: Высшая школа, 1985.

3. Кисельов ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни. –к. Ред. Шк. 1977.

4. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. – М: Просвещение, 1986.

5. Общий курс физиологии человека и животных под. ред.. А.Д. Ноздрачева. М.: Высшая школа, 1991.

6. Хоменко б.Г., Дідков о.М. Анатомія і фізіологія дитячого організму: Навчальний посібник. – к.: нпу ім. Драгоманова, 2004.

7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М: Просвещение, 1990.

Значення травлення

З їжею організм одержує такі складні органічні речовини, як білки, жири і вуглеводи. Ці речовини використовуються організмом як будівельний матеріал при процесах росту і будови нових клітин замість тих, що відмирають. Поживні речовини є також джерелом енергії в організмі.

Не менше значення мають вітаміни, мінеральні солі і вода, які надходять з їжею. Вони необхідні для створення умов, за яких відбуваються різноманітні хімічні реакції, у багатьох реакціях вони самі беруть безпосередню участь.

Вода, мінеральні солі та вітаміни засвоюються організмом у незмінному вигляді. Що ж стосується білків, жирів та вуглеводів, які містяться в їжі, то вони прямо не можуть засвоюватися організмом. Передусім ці речовини складаються з великих молекул, які не можуть пройти крізь стінку травного каналу. Основне ж у тому, що вони для організму сторонні і, як на кожну сторонню речовину, в організмі проти них виробляються захисні речовини (антитіла). Тепер зрозуміло, чому основні поживні речовини, перш ніж потрапити у внутрішнє середовище організму, зазнають перетравлення.

Травленням називають процес фізичної і хімічної обробки їжі і перетворення її в простіші і розчинні сполуки, які можуть всмоктуватися, переноситися кров'ю, засвоюватися організмом.

В організмі людини під впливом травних соків у травному каналі білки розщеплюються до амінокислот, жири — до гліцерину і жирних кислот, а складні вуглеводи —до простих цукрів (глюкоза та ін.). Основна роль у такій хімічній обробці їжі належить ферментам, які містяться в травних соках. Ферменти — це біологічні каталізатори білкової природи, які виробляються самим організмом. Характерна властивість ферментів — їхня специфічність: кожний фермент діє на речовину або групу речовин тільки певного фізичного складу і будови, на певний тип хімічного зв'язку в молекулі. Під впливом ферментів нерозчинні і не здатні до всмоктування складні речовини перетворюються в розчинні і легкозасвоювані простіші речовини.

Система органів травлення

Система органів травлення складається із ротової порожнини з трьома парами великих слинних залоз, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої кишки (до складу якої входить дванадцятипала кишка — в неї відкриваються протоки печінки і підшлункової залози, порожня і клубова кишки) та товстої кишки, яка складається із сліпої, ободової і прямої кишок. В ободовій кишці розрізняють висхідну, низхідну і сигмовидну кишки.

Травні залози (печінка та підшлункова залоза) починають функціонувати ще у внутрішньоутробному періоді за рахунок надходження поживних речовин із материнського організму і речовин із навколоплідних вод. Проте до народження дитини травна функція у неї виражена слабко. Після народження годування спочатку молозивом, а потім зрілим молоком і змішане вигодовування значною мірою посилюють функцію травного апарата у дітей.