Рух крові по судинах

Серце скорочується ритмічно, тому кров надходить у кровоносні судини порціями. Проте тече кров по кровоносних судинах безперервним потоком. Безперервна течія крові в судинах пояснюється еластичністю стінок артерій і опором течії крові, який виникає в дрібних кровоносних судинах. Завдяки цьому опорові кров затримується у великих судинах і викликає розтягнення їхніх стінок. Розтягуються стінки артерій і при надходженні крові під тиском при скороченні шлуночків серця. Під час розслаблення серця кров із серця в артерії не надходить; стінки судин, що відрізняються еластичністю, при цьому звужуються і просувають кров, забезпечуючи безперервний рух її по кровоносних судинах.

Отже ми з’ясували, що кров рухається по судинах завдяки скороченням серця і різниці тиску крові, яка встановлюється в різних частинах судинної системи. У великих судинах опір течії крові невеликий, і з зменшенням діаметра судин він зростає.

Переборюючи тертя, зумовлене в'язкістю крові, кров втрачає частину енергії, переданої їй серцем при скороченні. Тиск крові поступово знижується. Кров тече від місця, де її тиск вищий, туди, де тиск нижчий.

Змінний тиск, під яким кров перебуває в кровоносній судині, називають тиском крові. Величина тиску визначається роботою серця, кількістю крові, яка надходить в судинну систему, інтенсивністю її відтікання на периферію, опором стінок судин, в'язкістю крові, еластичністю судин. Найвищий тиск — в аорті. В міру просування крові по судинах тиск її знижується. У великих артеріях і венах опір течії крові невеликий, і тиск крові в них зменшується поступово, плавно. Найпомітніше знижується тиск в артеріолах і капілярах, де опір течії крові найбільший.

Тиск крові у кровоносній системі змінюється. Під час систоли шлуночків кров із силою викидається в аорту, тиск крові при цьому найбільший. Цей найвищий тиск називають систолічним, або максимальним. Він виникає у зв'язку з тим, що із серця у великі судини під час систоли припливає більше крові, ніж її відтікає на периферію. У фазі розслаблення (діастоли) серця артеріальний тиск знижується і стає діастолічним, або мінімальним. Різницю між систолічним і діастолічним тиском називають пульсовим тиском. Чим менша величина пульсового тиску, тим менше надходить крові із шлуночка в аорту під час систоли.

У плечовій артерії людини систолічний тиск становить 110... 125 мм рт. ст., а діастолічний — 60...85 мм рт. ст. У дітей артеріальний тиск значно нижчий, ніж у дорослих. Чим менша дитина, тим у неї більше капілярна сітка і ширший просвіт кровоносних судин, а отже, і нижчий тиск крові.

У новонародженого максимальний тиск крові близько 76 мм рт. ст., мінімальний — 40...50 мм рт. ст., з віком рівень кров'яного тиску підвищується внаслідок відносного зменшення просвіту артерій.

До 6...7 років у дітей ріст серця відстає від росту кровоносних судин, а в наступні періоди, особливо в період статевого дозрівання, ріст серця випереджає ріст кровоносних судин. Це позначається на величині артеріального тиску, часом спостерігається так звана юнацька гіпертонія, оскільки нагнітальна сила серця зустрічає опір з боку відносно вузьких кровоносних судин, а маса тіла в цей період значно збільшується. Такий підвищений тиск, як правило, має тимчасовий характер. Проте «юнацька гіпертонія» вимагає обережності при дозуванні фізичного навантаження.

Після 50 років максимальний тиск звичайно підвищується до 130...145 мм рт.

У здорової людини величина артеріального тиску підтримується на постійному рівні. Артеріальний тиск підвищується при м'язовій діяльності. Найсильніше впливають на артеріальний тиск різні емоції, які, як правило, ведуть до підвищення тиску. В підтриманні сталості артеріального тиску важлива роль належить нервовій системі.

Визначення величини артеріального тиску мав діагностичне значення і широко використовується в медичній практиці.

Швидкість руху крові в різних судинах організму не одинакова. Подібно тому, як річка тече швидше у своїх звужених ділянках і повільніше там, де вона широко розливається, кров тече швидше там, де сумарний просвіт судин найвужчий (в артеріях), і найповільніше там, де сумарний просвіт судин найширший (в капілярах).

У кровоносній системі найвужчою частиною є аорта, в ній найбільша швидкість руху крові (500 мм/с). Кожна артерія вужча за аорту, але сумарний просвіт всіх артерій людського тіла більший, ніж просвіт аорти. Сумарний просвіт всіх капілярів у 800... 1000 разів більший за просвіт аорти, відповідно і швидкість руху крові в капілярах у 1000 разів менша, ніж в аорті (0,5 мм/с). Повільна течія крові в капілярах сприяє обміну газів, а також переходові поживних речовин із крові і продуктів розпаду тканин у кров.

Швидкість кругообороту крові з віком уповільнюється, це пов'язане із збільшенням довжини судин, а в пізніші періоди — із значним зниженням еластичності кровоносних судин. Частіші серцеві скорочення у дітей також сприяють більшій швидкості руху крові. У новонародженого кров здійснює повний кругообіг, тобто проходить велике і мале кола кровообігу, за 12 с, у 3-річних — за 15 с, в 14 років — за 18,5 с. Час кругообігу крові у дорослих становить 22 с.