Періодизація онтогенезу, її критерії

Організм дитини безперервно росте і розвивається. В процесі онтогенезу виникають специфічні анатомічні і функціональні особливості, які дістали назву вікових. Відповідно до цього життєвий цикл людини може бути розподілений на періоди або етапи.

Між цими періодами немає чітко окреслених меж, і вони значною мірою умовні. Проте вичленення таких періодів необхідне, бо діти одного і того ж календарного (паспортного), але різного біологічного віку по-різному реагують на спортивні, трудові, навчальні, виховні та розвиваючі навантаження. Рівень їхньої працездатність може бути більшим або меншим, і це важливо для розв'язання ряду практичних питань при організації навчально-виховного процесу в школі, а також проведення вільного часу.

На відміну від паспортного віку, де міжвіковий інтервал дорівнює одному рокові, біологічний (або анатомо-фізіологічний) вік обіймає ряд років життя людини, протягом яких відбуваються певні біологічні зміни.

Які критерії брати за основу вікової періодизації? В цьому питанні до теперішнього часу немає більш чи менш узгодженої точки зору. Одні дослідники за основу періодизації беруть дозрівання статевих залоз, швидкість росту і диференціювання тканин і органів; інші пропонують керуватися так званою скелетною зрілістю (кістковий вік), коли рентгенологічно в скелеті визначать час появи точок окостеніння і появи нерухомого з'єднання кісток. Висувалася і така ознака, як ступінь розвитку центральної нервової системи, зокрема кори вели мозку.

Іноді як критерій для вікової періодизації використовують спосіб взаємодії організму з відповідними умовами середовища.

Поширена в наш час вікова періодизація з виділенням періоду новонародженості, ясельного, дошкільного і шкільного віку у дітей відображує швидше існуючу систему дитячих закладів, ніж справжні вікові особливості.

Широковідома інша класифікація, запропонована М. П. Гундобіним. За його схемою виділяють:

1. період внутрішньоутробного розвитку;

2. період новонародженості (2...3 тижні);

3. період грудного віку — до 1 року;

4. переддошкільний, ясельний вік —від 1 до 3 років;

5) дошкільний вік — від 3 до 7 років;

6. молодший шкільний вік — від 7 до 12 років;

7. середній, або підлітковий, вік — від 12 до 15 років;

8. старший шкільний, або юнацький, вік — від 14 до 18 років у дівчат, від 15...16 до 19...20 років у хлопців.

У віковій і педагогічній психології найчастіше використовують періодизацію, яка грунтується на педагогічних критеріях. Періоди дошкільного віку поділяються відповідно до груп дитячого садка. Шкільний вік поділяють на три етапи: молодший (від І до III—IV класу), середній (від IV—V до VII—IХ класу), старший (від Х до XІІ класу).

В сучасній науці немає загальноприйнятої класифікації періодів росту і розвитку і їхніх вікових меж. Симпозіум з проблеми вікової періодизації у Москві (1965) скликаний Інститутом фізіології дітей і підлітків АПН СРСР, рекомендував таку схему вікової періодизації, яка має значне поширення і якою ми користуємося і тепер:

1. новонароджений — 1... 10 днів;

2. грудний вік — 10 днів...1 рік;

3. раннє дитинство— 1...3 роки;

4. перше дитинство — 4...7 років;

5. друге дитинство — 8...12 років хлопчики, 8...11 років дівчатка;

6. підлітковий вік—13...16 років хлопчики, 12...15 років дівчатка;

7) юнацький вік—17...21 рік юнаки, 16...20 років дівчата;

8) зрілий вік, І період — 22...35 років;

зрілий вік, II період — 36...60 років чоловіки, 36...55 років жінки;

9) літній вік — 61...74 роки чоловіки, 56...74 роки жінки;

10. старечий вік — 75...90 років;

11. довгожителі — 90 років і далі.

Критерії такої періодизації включали в себе комплекс ознак: розміри тіла й органів, масу, окостеніння скелета, прорізування зубів, розвиток залоз внутрішньої секреції, ступінь статевого дозрівання, м'язову силу. В цій схемі враховано особливості хлопчиків і дівчаток. Проте питання про критерії біологічного віку, в тому числі вияв найбільш інформативних показників, які могли б бути основою вікової періодизації, потребує дальшої розробки.

Кожний віковий період характеризується своїми специфічними особливостями. Перехід від одного вікового періоду до наступного позначають як зламний етап індивідуального розвитку, або критичний період.

Тривалість окремих вікових періодів значною мірою зазнає змін. Як хронологічні рамки віку, так і його характеристики визначаються передусім соціальними факторами.