Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс лекцій.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.49 Mб
Скачать

Причини порушень гуморальної регуляції

Серед численних етіологічних факторів ендокринних порушень можна виділити основні: психічну травму, некроз, пухлину, запальний процес, бактеріальні та вірусні інфекції, інтоксикації, місцеві розлади кровообігу (крововилив, тромбоз), аліментарні порушення (дефіцит йоду й кобальту в їжі та питній воді, надлишкове вживання вуглеводів), іонізуюче випромінювання, уроджені хромосомні та генні аномалії.

У виникненні ендокринних порушень велика роль належить спадковим факторам, які часто виявляються під час медико-генетичного обстеження, наприклад, хворих на цукровий діабет та їхніх родичів.

Провідне значення у патогенезі більшості ендокринних розладів має недостатня (гіпофункція) або підвищена (гіперфункція) активність ендокринних залоз.

Проте гіпо- і гіперфункцією не вичерпується увесь спектр ендокринної патології. Пояснюють це тим, що кожний ендокринний орган є джерелом двох чи більшої кількості гормонів. В одному лише гіпофізі виробляється не менше десяти різних гормонів білкової і поліпептидної природи. В одних випадках ендокринні захворювання зумовлені посиленням або ослабленням продукції гормонів даною залозою. Наприклад, некроз аденогіпофіза (передньої частки гіпофіза), що виникає внаслідок запального процесу або крововиливу, призводить до припинення продукції всіх його гормонів (тотальна аденогіпофізарна недостатність). Для інших ендокринних розладів характерне ізольоване порушення секреції того чи іншого гормону, яке визначають як парціальну гіпер- або гіпофункцію. Таким є, наприклад, походження деяких форм гіпогонадотропного гіпогонадизму. Тому поняття про гіпер- і гіпофункцію стосуються не лише ендокринного органа, а й окремих гормонів.

Тема 9. Залози внутрішньої секреції та їх патології План

1. Поняття про ендокринні залози та гормони.

2. Механізм дії та значення гормонів.

3. Гіпофіз.

4. Щитовидна залоза.

5. Наднирники.

6. Вилочкова залоза.

7. Епіфіз.

8. Статеві залози.

9. Підшлункова залоза

Рекомендована література:

1. Костюк П.Г. Фізіологія центральної нервової системи. - К.: Вища школа, 1978.

2. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища школа, 1991.

3. Леонтьева н.Н., Маринова к.В. Анатомия и физиология детского организма. – м: Просвещение, 1986.

4. Общий курс физиологии человека и животных/ Под ред. А.Д. Ноздрачева. – М.: Высшая школа, 1991.

5. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – м.: Медицина, 1985.

6. Чайченко Г.М. Цибенко В.О. Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища школа, 2003.

Поняття про ендокринні залози та гормони.

Ендокринними залозами називають органи, в яких утворюється секрет, який специфічно впливає на різні функції організму, регулюючи разом із нервовою системою його діяльність. Секрет ендокринних залоз називається гормоном. Ендокринні залози, на відміну від інших залоз організму, не мають вивідних протоків, їх, секрет виділяється безпосередньо в кров або лімфу. На основі цієї ознаки ендокринні залози називають залозами внутрішньої секреції, підкреслюючи цим самим їх відмінність від залоз зовнішньої секреції (наприклад, шлункових), які мають вивідні протоки. До залоз внутрішньої секреції відносяться гіпофіз, щитовидна, навколо щитовидні, вилочкову, наднирники,епіфіз, підшлункову та статеві.

Гіпофізу, щитовидній, навколощитовидній, вилочковій залозам, наднирникам та епіфізу притаманна тільки внутрішньосекркторна діяльність. Підшлункова та статеві залози характеризуються змішаною діяльністю: в них не тільки утворюються гормони, але і здійснюється секреція речовин, яким не притаманна гормональна активність.

Гормони можуть синтезуватись не тільки в органах, що відносяться до ендокринних. Так, наприклад, адреналін, утворюється не тільки в наднирниках, але і в усіх так званих хромаффінних клітинах, які входять у склад різних органів. В клітинах слизової оболонки травного тракту, в плаценті утворюються речовини, які виділяються безпосередньо в кров і володіють здатністю регулювати ті чи інші функції організму (гастрит, секретин, естрогени й ін.).

Біологічні речовини, які утворюються не в ендокринних залозах, але володіють здатністю змінювати фізіологічні функції, виділяють в особливу групу – гормоноїдів.